на головну сторінку незалежний культурологічний часопис <Ї>

   www.ji-magazine.lviv.ua
 

Центр вивчення Росії та окупованих територій

Як Україна готується до зачистки Донбасу

НАДТО БАГАТО ФАКТОРІВ СВІДЧАТЬ ПРО ТЕ, ЩО УКРАЇНСЬКА АРМІЯ ГОТУЄТЬСЯ ЗВІЛЬНЯТИ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНІ МІСТА ДОНБАСУ. ЗВІСНО, ЦЕ ЛИШЕ ОДНА З ВЕРСІЙ ПОТЕНЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПОДІЙ. 

 

Попри всі побоювання, викликані зміною влади в США та перемогою на тамтешніх президентських виборах начебто "проросійського" кандидата Дональда Трампа, останні місяці в зоні АТО складаються для України відносно вдало.

Так, з одного боку помітно збільшилось число поранених, що не може не засмучувати, а з іншого – чи не вперше з 2014-го року українські війська близькі до того, щоб почати звільняти міста. І хоч наразі мова йде лише про Докучаєвськ, промислову зону якого наші бійці зайняли внаслідок боїв 7 листопада, і який за Мінськом-1 і так мав би бути нашим, але менше з тим.

Варто звернути увагу на те, що українська армія якось майже непомітно з мобілізованої перетворилась на повністю контрактну, в це вже зовсім інший рівень. І хоч відбулось це відносно нещодавно, але сам факт ігнорувати не можна. До того ж у порівнянні з тим самим 2014-м роком значно покращилось матеріально-технічне та грошове забезпечення військових, а також оснащення нелетальними видами озброєнь і передовою військовою технікою.

Все це вже саме по собі створює передумови для певного розвитку ситуації, яка протягом останніх років на Донбасі дещо законсервувалась. А тут ще й новина про те, що на передову повертаються добровольчі батальйони і авіація, наштовхує на певні думки в цьому напрямку.

 Давайте спробуємо пригадати, як саме розпочиналась так звана антитерористична операція. А розпочиналась вона зі звільнення захоплених тоді ще сепаратистами міст і сіл Донбасу силами добробатів або Національної гвардії, які діяли, переважно, під прикриттям авіації. Тобто, якщо спрощено, то ситуація виглядала так: в місто заходили добровольчі батальйони, зачищали його, знищуючи, або відтісняючи живу силу ворога, той грузився на доступний йому автотранспорт і втікав до іншого міста – коли колонами, а коли й так. І ось тут, в степах Донбасу, ці колони ставали здобиччю української штурмової авіації.

Плюс-мінус подібним чином АТО тривала аж до Іловайської трагедії – поки у війну не вступили регулярні російські війська. Після цього війна перейшла у формат артилерійсько-бліндажної, у якій з добробатів було мало користі – на передові ролі вийшла дещо оклигавша за цей регулярна українська армія з розконсервованою і так-сяк підремонтованою військовою технікою, переважно артилерія.

Власне, в такому положенні АТО й застигло майже на два роки, чому не в останню чергу посприяли Мінськ-1 і Мінськ-2. За цей час, що в Україні, що в тимчасово окупованих районах Донецької та Луганської областей, що в Росії відбулось багато пересічних і не дуже подій. Україна зуміла стабілізувати політичну і економічну ситуацію, Росія встигла вв'язатись у ще одну війну в Сирії, загрузнути в різного роду санкціях і в 2017-му році очікувати на економічний колапс.

  А про ситуацію в так званих "Л-ДНР" Depo.ua писав неоднократнозаводи порізали на метал і вивезли переважно в Росію, шахти підтопили, занедбали і позакривали, гуманітарку роздерибанилиміж собою перегризлись, паралельно довівши свої "республіки" до стану соціального пекла, коли люди вбивають один одного за їжу, а так звані "ополченці" масово втікають на всі чотири сторони.

В контексті цього всього новина про те, що на передову повертається Внутрішній корпус батальйону "Донбас" (неформальний підрозділ створений ветеранами АТО, які воювали в 2014-му році в складі цього добробату), волею-неволею примушує думати про те, що незабаром має відновитись вже призабута зачистка окупованих міст від бойовиків.

Крім цього завершується базування  штурмовиків Су-25 на аеродромі Сіверськодонецька, що наближує їх до зони АТО і різко підвищує час можливої ​​реакції на запити військових. У всякому разі, останнм часом пара таких літаків проводить бойові вильоти в районі лінії зіткнення на Луганщині. А якщо додати сюди обльоти Приазов'я розвідниками Су-24МР, постійні навчальні вильоти з аеродрому Краматорська, то можна говорити про поступове приведення до нормального стану нашої бойової авіації в прифронтовій зоні, що явно робиться не для оборони своїх рубежів.

 Розуміють до чого все йде й у Кремлі, тому помітно активізували свої спецслужби на Донбасі. Так останнім часом українські військовослужбовці, які виконують завдання в районі проведення АТО, вкотре почали отримувати СМС з невідомих номерів із закликами не виконувати свій військовий обов'язок. Такий собі фактор психологічного тиску, який активно використовувався рашистами у перші роки війни.

Звісно, це лише одна з версій потенційного розвитку подій. Але, погодьтесь, версія досить складна і логічна. Росії вже через лічені місяці пророкують внутрішню кризу, раптово "забурівші" весною 2014-го жителі Донбасу вже не так категорично відстоюють ідею "русского міра" і не готові так самовіддано за неї помирати, а українська армія навпаки – вдягнена, сита, матеріально забезпечена (принаймні, краще, аніж на початку війни), загартована боями, та ще й підсилена добробатами і авіацією. Чим не передумови для початку кінця "Л-ДНРії"?

Проте, не варто забувати, що головна тактика України сьогодні - це оборона. І наступ можливий, якщо нам дадуть привід. Але бойовики останнім часом своїми обстрілами це і роблять. Якщо так триватиме і далі -  вони звинувачувати можуть лише себе. 

15 11 2016

http://crot.com.ua/publications/item/id/850

 





 

Яндекс.Метрика