www.ji-magazine.lviv.ua

Нана Яковенко - економіст, експерт Міжнародного інституту
енергетичної політики і дипломатії (Москва).

Останнім часом Британське експертне товариство звертає увагу на те, як набирає сил і росте хор незадоволених політикою Заходу щодо боротьби з ІДІЛ. Більше того, британські ЗМІ відзначають підвищення критики дій США в ролі лідера альянсу, сформованого, власне, для знищення «халіфату».

Видання Financial Times, наприклад, у своїй статті, присвяченій проблемі боротьби з ІДІЛ наводить характерний і тривожний приклад. Генерал-майор, командувач 4-ої дивізії курдської Пешмерги (Kurdish Peshmerga), Ейза Завір (Eizza Zawir) розповідає, що канали постачання угруповання ІДІЛ очевидні і по них легко можна завдати удару. Але, за визнанням самого бойового генерала, його руки зв’язані. Завір зізнається: ми розмовляли з присутніми тут представниками американського, британського і французького контингентів, які, як і ми, бачать цю картину щодня, навіть краще зі своїх літаків. А от чому західні борці з ІДІЛ нічого не роблять – питання без відповіді.

Сьогодні вже не тільки в курдських дивізіях обурюються стосовно цього. Британські експерти доволі відкрито почали говорити про те, що збройна боротьба з «Ісламською державою Іраку і Леванту», відомою як ІДІЛ, зайшла в глухий кут. Критика дій міжнародної коаліції, що складається з 60 країн, які взялися вести боротьбу з екстремістським угрупуванням, посилюється. Тепер уже для всіх стає очевидним той факт, що стратегія, обрана Вашингтоном для перемогти джихадистів, – провальна.

Більше того, сьогодні експертам доводиться констатувати, що голоси незгодних з діями Вашингтона чути вже і за межами військових кіл. Нещодавно три високопоставлені співробітники розвідки відкрито розповіли, що атлантичне розвідувальне товариство ґрунтовно переглянуло свою оцінку стійкості ІДІЛ і масштаби боротьби з нею.

Відтоді, як рік тому президент США Барак Обама заявив про запуск ініціативи по «зниженню загрози ІДІЛ і її розгрому», чітко проявилися її слабкі сторони. За даними Пентагону, завдяки 6,8 тисячі авіаударів вдалося на 25% скоротити територію самопроголошеного халіфату, хоча велика частина цих територій не має практично ніякого стратегічного значення. А тим часом, так звані «успішні операції», такі як взяття Тікріта, затьмарили численні жертви серед мирного населення і падіння міста Рамаді. За оцінками аналітиків, близько 400 транспортних засобів і танків ІДІЛ було знищено,  одночасно іділівцям вдалося захопити, щонайменше, ще 2 тисячі одиниць техніки.

Драма розгортається і в иншому напрямку. Генерал Ллойд Остін (Lloyd Austin), глава Центрального командування США, виступаючи в сенатському Комітеті у справах збройних сил, змушений був визнати, що хоч програму підготовки «присмирення» сирійських повстанців пройшло близько 50 осіб, лише «четверо або п’ятеро» з тих, кого готували американці, воюють проти ІДІЛ.

США завжди показують цю боротьбу, як «багаторічну» кампанію. Разом з тим, офіційні особи заявляють, що на ділі за цим ховається жахлива втрата часу. Один високопоставлений европейський дипломат з коаліції заявив: «У американців був розрахунок, що ІДІЛ до цього часу вже матиме серйозні труднощі». А високопоставлений американський військовий характеризує цей процес не инакше, як «дуже повільний». І таким чином, як відзначають британські експерти, і европейський дипломат, і американський військовий, з різних позицій сходяться в одній точці: у ключових напрямках коаліція взагалі не справляється з поставленим завданням.

Аналітик Інституту вивчення воєн (Institute for the Study of War) в сфері боротьби з тероризмом Харлін Гамбхір (Harleen Gambhir) прогнозує, що часові рамки цієї війни можуть розтягнутися на 5-10 років. На його думку, в Сирії ситуація зайшла в глухий кут, а на театрі військових дій в Іраку все рухається дуже повільно. Аналітик зауважує, що в стратегічному плані це, можливо, і правильний підхід, але застерігає: за цей час ІДІЛ зміцнює свої позиції і пристосовується. Гамбхір попереджає: ІДІЛ залишається угрупованням, яке має величезний військовий потенціал і здатне координувати й керувати складними кампаніями та вирішувати непрості в стратегічному сенсі завдання. Уже сьогодні ІДІЛ розширила свою активність і вплив на весь регіон.

«У Заходу закінчується терпіння»

Алєксандр Сотнік про «каддафізацію» Путіна

Експерти кажуть, що ця руйнівна сила ще набирає обертів, а очевидне спантеличення Вашингтона сприяє зростанню напруження в країнах, які є сусідами «повзучого халіфату». Британські експерти, наприклад, зауважують, що Йорданія вже зараз готова активно втрутитися в ситуацію. Але, як і у випадку з курдським генералом,  йорданським військовим також хтось, абсолютно незрозуміло чому, зв’язав руки. Financial Times цитує слова йорданського військового офіцера, який говорить про те, що бачив, як майже щодня колони бойовиків ІДІЛ проходили по території між Іраком і південною Сирією. Але, з якихось незрозумілих і нез’ясовних причин, ці колони не можна було атакувати.

Минулого літа військові Йорданії розробили план для створення безпечної зони на півдні Сирії. Йорданія зробила низку кроків, щоб запобігти просуванню ІДІЛ на південь від Пальміри і взяттю під контроль переходів на північно-східному кордоні з Іраком. Амман навіть запропонував створити передову військову базу глибоко в пустелі, щоб дати відсіч «халіфату». А Білий Дім відмовив своєму близькосхідному союзнику в підтримці.

Кількість країн, що активно залучаються у цей, буквально цивілізаційний, конфлікт зростає. Експерти відзначають цікавий факт, що, здавалося б, логічний крок Туреччини створити зону безпеки на півночі Сирії, США сприйняли з явною неохотою, та й то в обмін на використання авіабази Інджирлік. Як і раніше, Вашингтон стурбований потенційною можливістю зіткнення збройних сил Туреччини, загонів курдів і сил режиму уряду Башара Асада.

Але ці «хвилювання» Білого Дому здаються слабкими на тлі того, як США напружилися, коли цього місяця Росія прийняла рішення направити військову техніку і особовий склад для укріплення Латакії, що на півночі від її військово-морської бази в Тартусі. Британці в своїх виданнях пишуть, що европейські та американські дипломати впевнені в тому, що будь-які дії, які сприятимуть зміцненню правлячого режиму Асада в Дамаску, сприятимуть зміцненню справи ІДІЛ.

При цьому в Лондоні відзначають, що в сирійському питанні потрібна обережність. Причин для цього кілька: по-перше, Вашингтон і його европейські союзники побоюються, що громадяни Сирії та Іраку вважатимуть їх іноземними агресорами, а підтримка місцевого населення є головною умовою успіху. Крім того, як кажуть експерти, незалежно від масштабів і напруженості ескалації конфлікту, зараз у західного альянсу немає жодного переконливого довгострокового плану. І експерт британського аналітичного центру міжнародних відносин, Chatham House, Хайдер аль-Хоей (Hayder al-Khoel) говорить, що сьогодні головна мета – це зупинити наступ ІДІЛ. Але не більше. Він вважає, що іракці багато зробили для військового облаштування місцевості і закріплення ліній оборони. При цьому експерт акцентує на тому факті, що ті самі іракці не можуть рухатися далі, оскільки не існує плану звільнення стратегічно найважливіших точок – Фаллуджі і Мосул. А Вашингтон стурбований ще й тим, що відсутність помірних збройних сил на територіях, звільнених від ІДІЛ, утворює вакуум, який, мовляв, приведе до ще більшого розростання насильства поміж общинами.

Загалом, дії або, скоріше, бездіяльність США та инших учасників цієї коаліції викликають дуже серйозні питання не тільки щодо тактики боротьби з ІДІЛ, але і щодо довгострокової стратегії Заходу на розореному конфліктами Близькому Сході. Час спливає, а кінця цієї драми поки не видно.

http://inosmi.ru/op_ed/20150925/230450743.html