|
Юрій АндруховичТаємне. Явне. ОчевиднеПодії
минулих тижня-другого виявили одну доволі неприємну річ, про яку до них можна
було тільки невиразно здогадуватися: влада нашої країни є латентно
антизахідною. Це відчуття береться не тільки з
комсомольського завзяття генпрокурора в його наїздах на кляте ФБР, хоч саме цей
епізод і розставив усе на місця. Посткомуняки
залишаються справжніми комуняками. Діти обкомів продовжують справу батьків. Й
особливо там, де йтиметься про їхні бізнесово-корупційні
інтереси, вони дедалі частіше вдаватимуться до антизахідної
риторики. Це вони вміють. Це їм лежить на серці. Це їхнє. Україна,
м’яко кажучи, в небезпеці. Нею й сьогодні намагаються керувати люди, які
потаємно, зате всіма (як колись казали) фібрами своєї душі щиро і самовіддано
ненавидять західну політичну культуру, а з нею й демократію як таку. Виявилося,
що «цивілізаційний вибір» – то не про них. Ніякого вибору вони насправді не
зробили. Просто склалося так, що вони нас очолили в історичну мить, коли
Україна може стати або частиною Заходу, або частиною Росії. Вони прикинулися
втілювачами першого варіанту, хоч насправді є щирими й переконаними
прихильниками другого. Звідси й усі наші проблеми. В ідеалі
Україна не повинна бути прозахідною. Цього для неї катастрофічно замало.
Українська ідея не в цьому половинчатому
«цивілізаційному виборі», який відкриває такі чудові шанси для зловживань.
Українська ідея в тому, що насправді Україна має стати Заходом – не
про-Заходом, а справжнісіньким таки Заходом, активною і найпросунутішою
частиною західного демократичного світу, який систематично й майстерно, зі
знанням та насолодою копатиме в дупу російського бегемота, поки той на
завалиться остаточно. Ми маємо стати більшим католиком, ніж папа. Наше
призначення – у знешкодженні Росії, й тільки з огляду на це теперішня влада
поки що користується підтримкою західного світу. При цьому вона, ця влада,
жодних очікувань – як Заходу, так і власного суспільства – виправдовувати не
хоче й не може. І, звісно, не виправдовує. Це стає дедалі очевиднішим. Погана
новина для влади в тому, що Захід наїздів на ФБР не забуває. Наляпане язиком
генпрокурора залишиться й осадом, і прокляттям. І нехай
хлопці-комсомольці тішать себе надіями на те, що США – то одне, а ЄС – то
зовсім інше. Насправді Захід злагоджено й організовано єднається перед обличчям
усього чужого. Елементом цього чужого нині цілком відверто стає українська
влада, тягнучи за собою у вороги західного світу всю країну. Росія зачекалася.
Ми сягнисто крокуємо в її бік. Повертаємось у члени
клубу. Реванш.
Реванш, кажуть мені знайомі однодумці. Януковичі, чорт забирай, повертаються.
Завтра ми прокинемося знову дружньою до Росії країною. Мені залишається
знайомих і однодумців заспокоювати: реваншу не буде. Навіщо він Росії, коли в
неї є наші теперішні? З їхньою питомою, генетичною, класовою, династійною, комсомольською, компартійною, корупційною
ненавистю до Заходу? Відтепер,
слава Богу, все стає ясніше ясного. Будь-яка дія чи заява (а в політиків це
переважно одне й те саме) щодо «ручного управління» чи «вашинґтонського обкому»
палить українського політика дотла – як прислужника Москви, ворога Заходу, а це
означає – України. Говоримо «Захід», «Євроатлантика»,
«Вашинґтон», «Брюссель», а розуміємо – наша батьківщина, країна Україна. Наш
вибір – США, Німеччина, Великобританія, Франція та їхні союзники. Не Китай, не
КНДР. Не Росія в жодному разі. Захід – не щось стороннє, на що ми дивимося
збоку і прицінюємося, варто чи ні. Захід – це ми, наша сутність, наша
національна ідея. Будь-який наїзд на західні ліберальні демократичні цінності –
це насправді наїзд на Україну, на її майбутнє, на її місію та призначення.
Будь-яка популістська паплянина проти «клятого ФБР» та «Ґейропи»
– це атака на Україну, її незалежність, її майбутнє. Немає такої
політичної сили (партії, фракції, групи, клану) в Україні, до яких я мав би хоч
трохи довіри. Та не те що довіри – мінімальної симпатії. Дорогий Заходе й
особливо дорогі США, – не залишайте нас сам на сам із цими аґентами Росії,
свідомими й несвідомими, засвіченими й незасвіченими. Тримайте їх за морди
всіма зусиллями своїх ФБР та ЦРУ. Викривайте їхні схеми, маєтки, продажні
комбінації, збирайте на них досьє і в’яжіть по руках
і ногах. Український народ не забуде вам цієї
історичної послуги. 15.12.2017 |