www.ji-magazine.lviv.ua

Євген Бистрицький, вчений-філософ

Новий закон в цілому є значним кроком у реформуванні системи освіти. Щоправда, ми все ще залишаємося на початку реформування цієї дуже інерційної системи, і попереду у нас велика робота з подолання супротиву змінам, з подолання корупції всередині освітньої системи на основі політики доброчесності, і подальше знаходження правильної політики реформування, особливо вищої освіти та науки. А сьогодні можна привітати пані міністра Лілію Гриневич з успіхом у складному процесі формування закону про освіту та стійкості і наполегливості у його просуванні у Верховній Раді.

З моїх спостережень — спостережень того, хто досить близько знає роботу Лілії Михайлівни у фонді "Відродження", де вона спромоглась розвинути пілотну стадію ЗНО, та на інших посадах в останні 15 років, — вона швидко виростає у розважливого і сильного керівника великої й відповідальної галузі у дуже непростій політичній ситуації. Ці якості особливо проявились у формуванні змісту 7-ої статті про мову в освітньому процесі та її відстоюванні при обговореннях та голосуваннях щодо закону. Незважаючи на зміни, зроблені депутатами поспіхом безпосредньо за хвилини до голосування, головна суть залишилася незмінною: відновлення головного фундаменту національної єдності — міцного статусу державної мови.

Втім, ця мовна стаття закону містить норми, які можуть бути піддані об'єктивній критиці як такі, що встановлюють певні нерівності у доступі до вивчення та розвитку власної мови між представниками різних національностей. Я маю на увазі положення, що гарантують вивчення предметів мовою національної меншини та мовою корінних народів у дошкільній, початковій та середній школі.

Ми маємо два визнаних законом корінних народи — українців та кримських татар. Закон гарантує їм навчання власними мовами протягом усього терміну здобування шкільної освіти. Разом із тим, він обмежує навчання власними мовами національним меншинам лише дошкільним віком та початковою школою до 5 класу. Далі навчання має відбуватися українською. Ця нерівність створює можливість критикувати закон як дискримінаційний шодо нацменшин. І цією можливістю моментально скористалися сусідні нації — Угорщина, Румунія, Болгарія та Греція, звинувачуючи Україну у дискримінації й апелюючи до європейських мовних норм. Але якщо ми заглянемо у Конвенцію про регіональні мови та мови нацменшин, прийняту Радою Європи 1992 року, то побачимо, що там прямо йдеться про те, що мовні зобов'язання перед нацменшинами мають виконуватись без шкоди для викладання офіційної мови (мов) держави. Про це ми вели розмову в четвер на засіданні колегії МОН, членом якої я є, ми підняли питання щодо інтерпретації статті 7-ої цього закону.

Пані міністр запросила на цю дискусію голову парламентського комітету з освіти та науки Олександра Співаковського й вони разом, дружньо, навели вирішальні аргументи, які роз'яснюють позитивне значення прийнятих норм. Дуже вразив приклад про переважно угорськомовних дітей з Берегівського району Закарпаття, 75% із яких не пройшло обов'язковий державний іспит ЗНО з української мови, отже не зможуть вступити у вищі навчальні заклади.

Закон має такі мовні норми, які дійсно істотно зменшують вагу російської мови у нашому суспільстві як мови навчання. Наводили статистику: понад 90% дітей нацменшин навчаються російською. Це майже 356 тисяч дітей та підлітків у той час, як своїми мовами навчаються: біля 3 тисяч — молдовською, біля 2 тисяч — польською, 16 тисяч — румунською та стільки ж — угорською. У цьому сенсі вістря закону дійсно працює на дерусифікацію освіти. І це є певним відновленням історичної справедливості, про яку варто говорити, коли йдеться про ці нації. А саме — про майже двохсотрічну свідому імперську політику та дії з деукраїнізації. Саме тому мовна частина закону в принципі не зможе бути виписана так, щоб не зачіпити інтерси певних нацменшин та повністю уникнути суперечки. Але і на це була достатньо виважена відповідь з боку пані міністра про те, що мовна частина закону здатна покращуватись завдяки його кореляції з законами, які готуються — законом про середню освіту та законом про корінні народи. Крім того, є практика підзаконних актів, завдяки яким також буде зглажуватись суперечність прийнятого закону. Мене цілком задовольнила така відповідь.

— Оцініть, будь ласка, адекватність реакції держав-сусідів. Найрадикальніше на цей закон реагує Угорщина. Хоча це, напевне, ексцес виконавця: тут варто було би згадати про війну угорського уряду проти Центрально-Європейського університету (“університету Сороса”, — прим. Z)...

— На засіданні колегії Лілія Гриневич також розважливо пояснила, що уряд відкритий і готовий до прямого обговорення можливих зауважень. І до того, щоби сприйняти значимі аргументи з боку сусідніх держави, якщо такі знайдуться. Вона сказала, що вже запланувала кілька важливих зустрічей з відповідальними урядовцями Угорщини та зустріч із генеральним секретарем Ради Європи для обговорення та аргументації української позиції. Ми будемо обговорювати і терпляче роз'яснювати нашим східноєвропейським друзям позитивне і не дискримінуюче значення закону для нацменшин, а також наше намагання покращити його застосування — так прозвучала її переконлива позиція. Такий відкритий підхід, вважаю, є цілком правильним, і думаю, що у такий спосіб реалістично вгамувати радикальність критики закону з боку досить войовничо налаштованих сусідів.

Нас з вами може також турбувати та особливість заперечення прийнятого закону, яка кидається у вічі: його найрадикальніша критика звучить з країн, які є значно орієнтовані на партнерство з Росією та виступають проти європейських санкцій стосовно путінського режиму.

Щодо різкої реакції Угорщини, я не думаю, що це має безпосередній зв’язок із війною Орбана проти Центрально-Європейського університету. Хоча така неадекватна реакція, безумовно, пов’язана з націоналістичними праворадикальними настроями його та його правлячої партії.

Все це здатне ускладнити конструктивний діалог щодо мовної статті закону з цими країнами. Але в цілому закон є безумовно прогресивним і, вірю, знайде свою кінцеву підтримку європейських друзів України.

10 10 2017

https://mail.google.com/mail/u/0/?tab=wm#inbox/15f06e02e9831410