на головну сторінку незалежний культурологічний часопис <Ї>

   www.ji-magazine.lviv.ua
 

10 жовтня День пам'яті Никифора Криницького

Никифор був лемком з Криниці, найпопулярнішого у міжвоєнну добу польського курорту. Справжнє прізвище митця – Дровняк, проте, до історії польської та світової історії мистецтва він увійшов під іменем Никифора Криницького. Сам художник підписував свої картини словами «Никифор художник – Никифор митець». Провівши дитинство і більшу частину життя у великій скруті, наприкінці життєвого шляху він був удостоєний честі експонувати свої картини у музеях і престижних галереях усього світу.

Никифора, як художника, світ відкрив 1932 року, коли у Парижі, в галереї Леон Марсель, експонувалася його виставка з 200 малюнків. Але справжню славу митцю принесло експонування його робіт у Парижі 1959 року. Відтоді творчість Никифора набула світового визнання.

Картини Никифора Дровняка порівнюють з найкращими зразками українського наївного мистецтва XVI–XIX ст. – зображеннями «Козака Мамая», іконами і побутовими портретами, малюнками на склі та дереворізами; його прізвище стоїть поряд з іменами М. Примаченко, Н. Піросманішвілі, А. Руссо, І. Генералича.

У своїх творчих пошуках Никифор керувався християнською філософією, тому біблійна тема – одна з провідних у його малярстві. Постійними темами його малюнків також були пейзажі, портрети, природа Лемківщини. Твори Никифора, написані під відчутним впливом українського народного мистецтва, вирізняються декоративною виразністю малюнка, тонким відчуттям колориту, контрастністю кольорів, ритмічністю. Роботи художника зберігаються у багатьох музеях світу і приватних колекціях.

Пішов з життя Никифор Криницький 10 жовтня 1968 року. 

2004 року польський режисер Кшиштоф Краузе зняв художній фільм «Мій Никифор», присвячений художнику, базований на реальних подіях 8 останніх років життя Никифора Криницького.

http://www.polinst.kiev.ua/news/679.html