www.ji-magazine.lviv.ua

Енн Еплбаум

Володарка Пулітцерівської премії Енн Епплбаум в колонці для The Washington Post розмірковує про масштаби впливу Росії на Захід

Колишній радник з національної безпеки США згоден давати свідчення в обмін на імунітет. Голова комітету з розвідки Палати представників Конгресу прокрадається в Білий дім за таємним інструктажем. Щодня у Вашингтоні – нове викриття і нові подробиці контактів з представниками Росії.

Втім, це не здається чимось неймовірним чи абсурдним, дивним або неправдоподібним. Просто зробіть крок назад і озирніться на сучасний світ: втручання РФ у демократичні вибори навряд чи можна назвати незвичайним. Навпаки, це відбувається повсюдно. Втручання Москви грає свою роль практично в кожній західній демократії, воно часто слідує тим же шаблонам, що й у Сполучених Штатах, призводячи до такого ж безладдя.

Правда, в деяких країнах таке втручання включає фінансування, не доведене поки що в Сполучених Штатах. Минулого тижня Москву відвідувала один з кандидатів у президенти Франції – Марін Ле Пен з «вкрай правого» Національного фронту, оскільки її партія відкрито шукає фінансову підтримку в Росії. У 2014 році її партія отримала кредит у 9 млн євро від російсько-чеського банку, а в 2016 році – ще 3 млн євро від іншого російського банку. Політичний фонд, керований її батьком, колишнім головою партії, також отримав 2 млн євро з підтримуваного Росією фонду, що знаходиться на Кіпрі. Порядок денний Ле Пен – анти-НАТО, анти-ЄС – повністю узгоджується з порядком денним Москви, яка прагне знищити європейські й трансатлантичні інститути, приструнювати російський вплив. Ця підтримка не зашкодила її репутації з виборцями: кілька днів тому, на великому мітингу Ле Пен у французькому Ліллі, ім'я Путіна зустріли зі схваленням.

Іноді російське втручання приховане і включає навчання, а також підтримку ультраправих і екстремістських груп. Угорські неонацисти, яких місцева влада звинувачують у вбивстві поліцейського в кінці минулого року, незаконно оснащувалися зброєю військового призначення та мали зв'язки з російськими оперативниками. Скандинавські ультраправі групи також пов'язані з дивними російськими «націоналістичними» групами, які іноді надають їм гроші або допомагають тренуватися.

Але в більшості випадків втручання РФ у закордонні вибори має ті ж форми, що й у Сполучених Штатах. Російські сайти, що працюють відкрито (Russia Today, Sputnik) або під іншими іменами, створюють помилкові чутки і теорії змов; потім тролі та боти, російські або місцеві, систематично поширюють їх. Словацька аналітичний центр Globsec, що стежить за прокремлівськими ЗМІ разом з партнерами з Угорщини та Чехії, виявив, що тільки в січні прокремлівські дезинформаційні відділи в регіоні повторювали історії про те, що «ЦРУ планує вбивство Дональда Трампа, «НАТО – терористична організація», «Європейський Союз – це Третій Рейх».

Схожа ситуація спостерігалася в період першого указу Трампа про мігрантів і супроводжувалася спокоєм і єдністю в самій Росії, де ледь не одностайно був прийнятий закон про декриміналізацію деяких форм насильства в сім'ї, і лише один правозахисник протестував тоді проти цього заходу. Невеликий дезинформаційний огляд Європейського союзу також зазначив, що недавня річниця російської анексії Криму супроводжувалася історіями про зв'язки між українським урядом і передбачуваними неонацистами і навіть закликами до анексії решти України.

Але епіцентром російського втручання в цей момент є президентські вибори у Франції, де спостерігається явна підтримка Ле Пен і прихована протидія її головному супернику – центристу Еммануелю Макрону. Одна з найпопулярніших статей на сайті Sputnik France в лютому – публікація про те, що WikiLeaks володіє секретними даними про Макрона (звучить знайомо, чи не так?), яку вони оприлюднять найближчим часом. Група з перевірки фактів Le Monde, Les Décodeurs (входить в більший консорціум CrossCheck, що об'єднала свої зусилля для боротьби з політичними фейк), створила список необґрунтованих новин, що найчастіше зустрічаються у виборчій кампанії. Не дивно, що вони в основному стосуються тероризму, імміграції та Макрона. Серед інших, атаки на цього політика включають фейкову історію, що з'явилася на веб-сайті, практично ідентичному бельгійській газеті Le Soir, яка стверджує, що Макрон фінансувався Саудівською Аравією. Якби це було правдою, хоча це й не так, такі факти могли б розвіяти занепокоєння щодо фінансування Ле Пен з Росії.

Це відбувається і в Італії, і в Україні, і в Польщі, і навіть в Канаді, де незвичайний дует російських і польських «журналістів», намагаються заплямувати канадського міністра закордонних справ українського походження. У міру наближення виборів, такі дії почастішають і в Німеччині, тим більше, що ми вже знаємо, що в Берліні працюють ті ж самі групи хакерів, що й у США. Я щиро вірю в американську винятковість. Але в цьому випадку Америка зовсім не є винятком.

3 04 2017

http://nv.ua/ukr/recommends/vse-novi-ta-novi-vikrittja-zav-jazkiv-z-rosijeju-914775.html