www.ji-magazine.lviv.ua

Евелін Фаркас (Evelyn Farkas)

Так заявила заступник помічника міністра оборони США по Росії, Україні і Євразії (2012 – 2015 рр.), один з ключових фахівців адміністрації Обами щодо протистояння російській агресії, а нині позаштатний співробітник Атлантичної ради Евелін Фаркас (Evelyn Farkas) в інтерв’ю Тобіну Харшоу (Tobin Harshaw) з  Bloomberg. (Надаться в частині, що стосується України).

– Дехто вважає, що анексія Криму необоротна. Ви з цим згодні?

– Ні. Я думаю, що в короткостроковій і, можливо, середньостроковій перспективі поточний статус кво зберігатиметься, і статус Криму на міжнародній арені буде залишатися невизначеним. Але в кінцевому підсумку доведеться провести переговори, а Росії і Україні доведеться укласти угоду. США продовжують чинити тиск. При Обамі ми постійно посилювали санкції, введені у зв’язку з діями Росії в Україні. Трамп зустрівся з президентом України Петром Порошенком в Білому домі ще до своєї зустрічі з Путіним. В той же момент адміністрація опублікувала новий список імен і компаній, які теж необхідно було внести до списку санкцій.

– Що ми зараз можемо зробити – окрім того, що вже робиться, – щоб допомогти українцям повернути контроль над сходом України?

– Необхідно активізувати реалізацію нашої програми з підготовки українських військових. І надати Україні летальну зброю для оборони. А також надати їй економічну допомогу. Ми зобов’язані діяти активно, коли мова заходить про Україну, тому що, – якщо ми поступимося там, – Путін може спробувати щастя ще де-небудь, а це може обернутися екзистенційною загрозою для наших союзників по НАТО.

Той факт, що Тіллерсон призначив Курта Волкера (Kurt Volcker), котрий підтримує український суверенітет, новим спецпредставником США в Україні, – це очко на користь адміністрації. Але США і їх союзникам необхідно якомога швидше підвищити стримуючий потенціал України, тому що, за чутками, підтримувані Росією сепаратисти і так звані “зелені чоловічки” знову можуть перейти в наступ. Це є відображенням того, що військовий баланс схилився ще більше на користь Росії завдяки тим військовим системам і силам, які Москва перекинула до Криму. Ми повинні переконатися, що Росія не захоче захопити сухопутний коридор, що веде на схід України.

У наступному році Путін, найімовірніше, буде переобиратися на новий термін, і його стратегія вимагає від нього показати виборцям, що він знову зробив Росію великою. Російські військові застрягли в Сирії, але нам варто очікувати якісь дії. Путін вміє тримати нас в незнанні й вибивати нас з рівноваги.

– Багато хто вважає: аби ми могли співпрацювати з Росією в Сирії – в питаннях боротьби проти терористичних угруповань і політичного врегулювання конфлікту – ми просто повинні ігнорувати те, що Росія чинить в Україні. Чи є це прийнятною ціною?

– Ні в якому разі. При Обамі ми ніколи не вважали за потрібне пов’язувати ці два питання. І, на щастя, нова адміністрація дотримується такої ж думки. Я не бачу ніяких ознак того, що Трамп пов’язує їх. Він абсолютно справедливо назвав Сирію місцем, де ми зможемо укласти угоду з Росією, і ми повинні укласти цю угоду. Але нам необхідні важелі тиску. А наш президент послабив цей тиск, припинивши надавати допомогу сирійським повстанцям. В Україні нашій адміністрації потрібно робити щось більше, ніж просто заохочувати мінський процес, їй потрібно знайти спосіб надати українцям більше інструментів тиску.

– Вторгнення Росії в Україну представляло собою так звану гібридну війну – поєднання пропаганди, розпалювання заворушень, надання зброї сепаратистам, перекидання російських військових у формі без розпізнавальних знаків тощо. Чи вважаєте ви, що Путін спробує застосувати таку ж тактику в країнах Балтії або інших країнах – членах НАТО? Якщо це трапиться, то як ми будемо реагувати, і чи виконаємо ми вимогу Статті 5 в тому випадку, якщо до повномасштабного вторгнення справа не дійде?

– Я не вірю, що Путін захоче почати війну з НАТО або США. Але якщо ми не виступимо проти нього в Україні, він може спробувати перевірити ступінь нашої рішучості в країні НАТО, на яку поширюється дія статті 5. Найімовірніше, він не піде на традиційне вторгнення і навіть не буде використовувати “зелених чоловічків”. Він спробує скористатися місцевими силами, якщо зможе виставити нас слабкими і спровокувати ще більше розбіжностей всередині НАТО. В кінцевому підсумку, йому потрібен слабкий Захід і скасування таких інститутів як НАТО і Євросоюз, щоб Захід більше не міг протистояти Росії на території її «ближнього зарубіжжя».

Точно такі ж цілі він переслідує в Сирії і в усьому світі. Росія вважає себе світовою державою, і вона зацікавлена в продажу зброї і нафти по всьому світу. Тільки США і їх союзники здатні тримати її під контролем.

– США і НАТО посилили свої позиції в Східній Європі, перекинувши туди ще чотири бойових бригади. Але чи може це налякати Путіна? Адже вони є всього лише “лежачим поліцейським” на шляху його армії. Хіба це не послужить йому приводом для подальшої мілітаризації свого боку кордону?

– Я вважаю, що ці бойові бригади необхідні, але мені було б спокійніше, якби вони знаходилися там на постійній основі. Зараз ми намагаємося утримуватися в рамках між забезпеченням стримуючого потенціалу і тим, щоб не порушити Основоположного акту НАТО – Росія 1997 року. Ця угода зобов’язує учасників поважати суверенітет держав і недоторканність кордонів. Згідно з цією угодою, НАТО не може розгортати численні постійні війська на території своїх нових членів.

Але Росія вже порушила цю угоду своїми діями в Україні. Нам не варто дарма в’язати самим собі руки.

– Генеральний план Путіна полягає в тому, щоб просто спровокувати сум’яття на Заході, або ж він переслідує якісь більш конкретні цілі?

– Його план полягає в тому, щоб посіяти сум’яття. Але причина, за якою він хоче цього домогтися, полягає в прагненні повернути Росії ту сферу впливу, яку вона мала при царському режимі в XIX столітті і за радянської влади. І якщо він зможе добитися цього на території колишнього Східного блоку, він рушить далі. Він хоче, щоб Захід був слабким і розколотим. Тому він може зазіхати на суверенітет держав в цих регіонах, щоб досягти своєї мети.

31 07 2017

http://ariev.info/?p=5456