Тарас Дем’янчук, к.т.н.

Горизонти національної філософії

Щоб не втопитися в глибинах філософських думок Сергія Дацюка «Ідея перспективи України», Анатолія Якименка «Чи потрібний націоналізм для цивілізаційного лідерства?», Ярослава Грицака «Націоналісти не змогли перемогти», та Олександра Савченко «Україна на зламі цивілізацій» і побачити туманний горизонт, розглянемо основні тези їх дописів».

1. Сергій Дацюк. «В українській ментальності відсутня установка на цивілізаційне лідерство»? Сумніваюсь в правдивості цієї тези, бо перш чим давати оцінку треба визначити що таке ментальність і як вона формується (генами чи вихованням, чи тим і тим). Наприклад Північна і Південна Кореї, коріння (гени) одинакові, а ментальність різна, і в тому числі цивілізаційні установки різні. Друга теза: «Зазвичай кажуть: це не націоналізм, це нацизм. Направду, принципової різниці між ними немає — вони є лише різна міра реалізації цих установок»? Може автор замість комуністів помилково назвав націоналістів, то з цим ще можна було б згодитися. А так виходить що більшість населення Греції, Франції, Фінляндії, Ізраїлю і інших країн, яке більш націоналістичне чим наші націоналісти з «Свободи» насправді є нацистами? А основна теза: «Найдинамічніші верстви суспільства зараз приймають на себе нові інноваційні установки»? з переліком цих установ. Це мені нагадало філософію наукового комунізму, де і друга теза Сергія Дацюка теж описана. А теза: «Культивування інтелектуалізму — це найперша цивілізаційна ідея України. Не прагніть нації, прагніть цивілізації!» щось дуже змахує на гасло в СРСР «ми створюємо нову радянську людину» . Це філософія «развитого социализма» , ми вже це проходили.

2. Анатолій Якименко: «як сільській фінській нації вдалося створити державу, а потім «Nokia»?» — задав хороше питання, та чомусь не пробував найти відповіді, а заглибився в «платформи, амбіції націоналістів» і т.і.

3. Ярослав Грицак. «Чому стається так: як тільки в Україні україномовний президент, то економіка йде на спад?» Дивне питання, бо зрозуміло що україномовний президент працює в російськомовному просторі і з російськомовними радниками, міністрами, які блокують його ініціативи. Це як лебідь, рак і щука в одній упряжці.Друга теза: «Народи, які не мають чисельної еліти і складаються майже виключно із селян, як тільки хочуть стати нацією – тобто заявляють право на власну державу – то кладуть в основу своєї ідентичності мову». І це, на думку Я.Грицака, сповільнює модернізацію економіки і створення сильної держави. Але це суперечить історичним прикладам розвитку таких держав, як Фінляндія, я вже не говорю про пустельні народи як ОАЕ чи Саудівська Аравія.

4. Олександр Савченко зазначає, що війни імперіями ведуться «для захисту порядку, демократії, прав людини…». Який захист демократії, прав людини? От захист свого «порядку»-так. Та основна причина війни навіть не захист «порядку» а сама суть імперії, яка періодично повинна показувати всім свою силу, тим самим консолідуючи свою еліту і залякуючи решту світу.Друга теза: « необхідна реформації (вестинізації) українського православ’я!». Так, необхідна, щоб відмежуватись від впливу РПЦ, якою і досі керують з Кремля. Тільки слід зазначити, що згідно нещодавнім дослідженням, чим більш розвинена країна, тим менший вплив релігії на людей.Третя теза: «Культура є необхідним і ключовим елементом існування будь-якої нації. Вона не лише цементує суспільство, але і захищає його від ворожої пропаганди». До цього можна добавити, що культура розвивається і пізнається через мову. А російськомовний простір виховує в українцях свідомість і дух «русского мира». Про це наіть заявил в 2009 р. Патріарх РПЦ Кирилл: «Опорой Русского мира является русская культура и язык»,

Повернемось до питання, піднятого А. Якименко «як фінській нації вдалося…?». Тим більше це цікаво, бо фіни почали будувати свою країну в ті ж часи що ми УНР. Чи дискутували вони про націоналізм, платформи, цивілізаційний вибір і т.і.? Може, але вони, в першу чергу, керувались законами історичного розвитку. Тому законодавчо відновили фінськомовний простір, який відродив національну свідомість і дух, що дало поштовх до економічного та інтелектуального розвитку. За короткий термін Фнляндія так розвинулась, що зуміла дати по «зубам» агресору, який, перед цим окупував Прибалтику. Радянському Союзу так і не вдалося створити на фінській території сепаратиських маріонеток, бо фінськомовний простір відродив національний дух і свідомість (змінив ментальність). А хіба процеси в УНР проходили таким чином? Постійні дискусії, як у нас зараз, про українізацію, різні платформи і дуже мало конкретної роботи. Чи був відроджений україномовний простір? Ні, залишився двомовний, і почалась боротьба двох культур, людей з різними поглядами (свідомостями), в результаті переміг «советский человек».. А хіба хтось чув що фіни, взамін русифікації, проводять фінізацію? Хм, навіть слово фінізація якось звучить неприродно. А що ми чуємо від нашої шановної еліти? Навіть Лжичко заявляє, що вона проти українізації? Все повторюється як і сто років тому. Ми тиражуємо радянські кліше про «кровавих» націоналістів, насильницьку українізацію і про те, що треба найти якусь «химерну» ідею, яка нас об’єднає. Які країни, на початку свого створення, мали національну ідею? Швеція, Швейцарія, чи Франція, які? Радянський Союз мав комуністичну ідею «пролетарі всіх країн єднайтесь». Чи не наше совкове нутро хоче національну ідею?. Можливо Ізраїль, який зумів на основі історичних джерел відновити свою мову і збудувати державу мав національну ідею? Про пробу створення національної ідеї України добре сказала Ліна Костенко. Таку задачу поставив Кучма. Потім, навіть нічого не попробувавши, заявив що національна ідея не спрацювала.

Може не треба нам шукати міфічну об’єднувальну ідею, а керуватись історичним законом розвитку. Для чого використовуються радянські кліше «українізація», «націоналісти» і т.п., чи не для того щоб знову «заговорити» весь процес розвитку України? Спитайте японця, саудита чи вони націоналісти? Мало хто з них зрозуміє це питання, а от який у них мовний простір зразу ж скажуть. Розвиток України за чверть століття, як і сто років тому, в домінуючому російськомовному просторі знову наближає нас до краху. І тут не допоможе ні модерн ні цивілізаційні ідеї, бо за ширмою криється консервація російськомовного простору і подальший його негативний вплив. Тому, для створення розвинутої і сильної держави, як це не погано сприйме частина еліти, нам необхідно відродити україномовне середовище. А це не є ознакою приходу до влади націоналістів, це є ознако створення нормальної європейської держави, як Чехія чи Франція, де в національному мовному просторі функціонують партії різних напрямків.

26 11 2017

http://hvylya.net/analytics/society/gorizonti-natsionalnoyi-filosofiyi.html