www.ji-magazine.lviv.ua

Андрій Клименко, директор Кримського департаменту
Фонду «Майдан закордонних справ»,
головний редактор сайту BlackSeaNews

Для військової бази, у яку Росія перетворює анексований Крим, кількість населення в розмірі 2,4 млн. чоловік є економічно надмірним. Крім того, окупанти, безумовно, враховують, що це населення майже чверть століття знаходилося в умовах української демократії і свободи слова. При цьому особливо «обтяжуючою обставиною» для окупантів є наявність на півострові кримськотатарського народу в усіх багатогранних аспектах його історії, проблем і перспективних національних цілей та завдань.

Тому демографічна ситуація в Криму розглядається Росією виключно в контексті формування в регіоні «військового освоєння» лояльного населення, оптимального за витратами на його утримання і нездатного на громадянські протести та будь-які інші неконтрольовані форми політичної активності.

За три роки окупації неодноразово підтверджувалася гіпотеза про те, що РФ взяла курс на витіснення з Криму «зайвого» населення та його часткову заміну за рахунок керованої міграції з російських регіонів. І така політика розпочалася одразу — навесні 2014 року.

Протягом усього періоду окупації «зайве» населення витіснялося шляхом демонстративних репресій: у 2016 році вони торкнулися вже не тільки кримськотатарського народу, але й були поширені на «українських терористів і диверсантів», продовжилися репресії щодо журналістів.

Водночас державою-окупантом протягом 2014-2017 років активно стимулювалося переміщення значної кількості населення з Криму в різні регіони Російської Федерації, наприклад, за програмою «Далекосхідний гектар» — безкоштовне отримання земельної ділянки для житлового будівництва, бізнесу або фермерського господарства на територіях суб’єктів РФ, що входять до складу Далекосхідного федерального округу. Крім того, окупаційна влада стимулює молодь виїжджати з Криму, надаючи пільги на навчання в університетах регіонів РФ.

Паралельно підтримувалося заселення Криму жителями різних регіонів РФ. По-перше, у цьому процесі використовується мілітаризація Криму, тобто збільшення на території півострову не тільки кількості військових, що є переважно контрактниками, а не призовниками, а ще й членів їхніх сімей. Для цього на окупований Крим поширено програму «військової іпотеки».

По-друге, активно використовується заміна кадрів: кримські державні й муніципальні службовці, незважаючи на те, яку вони демонстрували лояльність до анексії, системно та масово замінюються чиновниками з різних областей РФ, переважно з депресивних регіонів європейської частини Росії, в тому числі північних, а також з віддалених міст Сибіру.

З перших днів та протягом всіх років окупації Росія за рахунок спрямування персоналу з Москви та інших регіонів продовжує методично формувати в Криму та Севастополі свій репресивний і управлінський апарат: силові структури, контролюючі органи, «наглядачі» в органах республіканської і муніципальної влади окупованої території.

За оцінками, що базуються на аналізі як публічної, так і інсайдерської інформації, частка чиновників, надісланих із Росії, у підрозділах федеральних відомств РФ у Криму, що підпорядковані безпосередньо Москві, досягає 70%, а в місцевих відомствах, підпорядкованих Сімферополю, — 50%. Одна з тенденцій, що проявилася в 2016 році, полягає в тому, що заміщення місцевих кадрів приїжджими почало проявлятися в таких сферах як освіта та охорона здоров’я.

По-третє, протягом усіх трьох років окупації спостерігається процес переселення до Криму із придбанням житла пенсіонерів із віддалених північних регіонів РФ, Сибіру, Далекого Сходу. І ця тенденція зараз підсилюється. А коли в цих людей запитують, чому їм не сидиться вдома, вони відповідають щось на кшталт «і там у нас погано, і в Криму погано, але тут у вас хоча б тепло».

По-четверте, можна прогнозувати, що в Криму на постійне проживання може залишитись значна кількість російських робітників, що беруть участь у будівництві Керченського мосту та інших великих об’єктів інфраструктури.

За офіційними даними органів статистики РФ на 1 жовтня 2016 року, абсолютний приріст населення в Криму за рахунок міграції з регіонів РФ в 2014-2016 роках склав 151 651 чоловік: по «Республіці Крим» — 96 226 чоловік, по місту Севастополю — 55 425 чоловік.

Темп приросту населення Севастополя за рахунок міграції з регіонів РФ за період окупації до чисельності на 1 січня 2014 року (складала 385 900 осіб) становить безпрецедентні 14,36%, а населення Криму без Севастополя — 4,9%.

Втім, оцінки, що дають жителі окупованого Криму щодо міграційної ситуації, кардинально відрізняються навіть від наведених вище дуже високих показників офіційної статистики. Мешканці Севастополя, в тому числі депутати міськради та працівники охорони здоров'я і медичного страхування, відзначають, що, за їхніми відчуттями, населення Севастополя зросло в 2-2,5 рази.

Жителі Сімферополя вважають, що реальне населення кримської столиці зараз становить близько 600 тисяч осіб проти 380 тисяч до 2014 року. Також відзначається дуже велике зростання кількості дітей, спостерігається гострий дефіцит місць у школах та особливо в дитячих садах. В школах вже існують класи з літерами «ж» і «з».

Саме після заміни населення в Криму до рівня задовільної лояльності кремлівська влада може, на їхню думку, отримати можливість вступити в міжнародний переговорний процес щодо долі Криму на «демократичній» основі. Так, в 2016 році відзначалась значна кількість «вкидань» в інформаційний простір через відомих «ліберальних» діячів РФ та деяких країн Заходу ідей проведення «повторного референдуму» щодо статусу Криму.

Слід також зазначити, що по мірі того, як ця ситуація розвивається в Криму, коли рівень свободи слова, рівень життя та свободи взагалі стає все більш нестерпним для нормальних людей, кількість кримчан, що прагнуть залишити півострів, збільшується. Також свою роль зіграло отримання Україною безвізу з ЄС. Тепер кримчани замислилися, що можуть отримувати біометричні паспорти та їздити до Європи. А, крім того, почалися розмови про введення візового режиму з Росією. Ця ситуація для тієї частини населення Криму, яка давно хотіла поїхати, але, з якихось своїх причин, не могла цього зробити, стане стимулом нарешті залишити півострів. А те, що ФСБ зараз почала відстежувати та «спілкуватися» з тими кримчанами, які їздять на материкову Україну, аби отримати тут біометричний паспорт, підштовхне ще більше кримчан залишити Крим.

https://www.mfaua.org/uk/publications/navishcho-rosiia-zminiuie-etnichnyi-sklad-krymu