www.ji-magazine.lviv.ua

Нуріель Рубіні, американський економіст

Обрання Дональда Трампа президентом США є не просто результатом наростаючої популістської реакції проти глобалізації. Можливо, воно віщує кінець «Американського світу» (Pax Americana) - міжнародного порядку з вільним обміном і колективною безпекою, який США і їх союзники побудували після Другої світової війни.

Завдяки світовому порядку на чолі з США, стали можливими 70 років процвітання. Цей порядок спирається на ринково-орієнтовані режими - торговe лібералізаці., підвищення мобільності капіталу, реалізаці. необхідних заходів соціального захисту. І він забезпечений американськими гарантіями безпеки в Європі, на Близькому Сході і в Азії за допомогою НАТО та інших альянсів.

Однак Трамп, ймовірно, буде проводити популістську, антиглобалістську, протекціоністську політику, яка буде перешкоджати зовнішній торгівлі і обмежить рух трудових ресурсів і капіталу. Він також поставив під сумнів чинні американські гарантії безпеки, заявивши, що змусить американських союзників більше платити за їх власну оборону. Якщо Трамп серйозно сприймає своє гасло «Спочатку Америка», тоді його адміністрація розгорне американську геополітичну стратегію в бік ізоляціонізму і односторонніх рішень, відстоюючи виключно національні інтереси батьківщини.

У 1920-х і 1930-х роках США вже проводили аналогічну політику, що сприяло розв’язанню Другої світової. Ця політика почалася з введення мита Смута-Хоулі, яка торкнулася тисяч імпортних товарів і спровокувала відповідні торгові і валютні війни, збільшивши вагу Великої депресії. Більш того, американський ізоляціонізм, заснований на помилковій впевненості в тому, що США надійно захищені двома океанами, дозволив нацистській Німеччині і імперській Японії розв'язати агресивну війну і поставити під загрозу весь світ. Після атаки на Перл-Харбор в грудні 1941 року США були, нарешті, змушені висунути голову з піску.

І сьогодні поворот США до ізоляціонізму і відстоювання виключно американських національних інтересів може з часом привести до глобального конфлікту. Навіть не беручи до уваги перспектив американського відходу з Європи, Євросоюз і єврозона вже, схоже, розвалюються, особливо після червневого голосування у Великобританії за Брексіт і грудневого провалу італійського конституційного референдуму. Більш того, у 2017 році антиєвропейські, ліві і праві, популістські партії можуть прийти до влади у Франції і Італії, а, можливо, і в інших країнах Європи.

Без активної участі США в європейських справах агресивно реваншистська Росія вийде на перший план. Росія вже кинула виклик США і ЄС в Україні, Сирії, Прибалтиці та на Балканах. Вона може скористатися перспективою розпаду ЄС, зміцнивши свій вплив у колишніх країнах совєтського блоку і підтримавши проросійські рухи в європейських країнах. Якщо Європа буде поступово втрачати свою американську парасольку безпеки, тоді ніхто від цього не виграє більше, ніж президент Росії Володимир Путін.

Пропозиції Трампа загрожують погіршенням ситуації і на Близькому Сході. Він заявив, що зробить Америку енергетично незалежною, що означає відмову від американських інтересів в цьому регіоні і нарощування опори на власний видобуток екологічно шкідливого викопного палива. Він також не відмовляється від своїх тверджень, що весь іслам, - а не просто радикальний іслам бойовиків, - небезпечний. Це переконання, яку розділяє і призначений Трампом радником з національної безпеки генерал Майкл Флінн, грає на руку пропаганді ісламських бойовиків про зіткнення цивілізацій.

Тим часом, підхід «Спочатку Америка», обраний Трампом, може погіршити перебіг сунітсько-шиїтів проксі-воєн, які вже давно ведуться між Саудівською Аравією та Іраном. Якщо США відмовляться гарантувати безпеку своїх сунітських союзників, тоді все регіональні держави, включаючи Іран, Саудівську Аравію, Туреччину і Єгипет, вирішать, що зможуть захистити себе тільки за допомогою ядерної зброї, наслідком чого може стати ще більш смертоносний конфлікт.

В Азії економічна і військова першість США забезпечила десятиліття стабільності; проте зростаючий Китай зараз кидає виклик сформованому статус-кво. Стратегічний «поворот» президента США Барака Обами в бік Азії спирався, головним чином, на проект створення Транс-Тихоокеанського партнерства 12 країн (ТТП), але Трамп пообіцяв скасувати його в свій перший же день на посаді президента. Тим часом, Китай швидко зміцнює свої економічні зв'язки в Азії, Тихоокеанському регіоні та Латинській Америці за допомогою програми «Один пояс, одна дорога», Азіатського банку інфраструктурних інвестицій, Нового банку розвитку (раніше Банк БРІКС), а також власних проектів регіональних зон вільної торгівлі , конкуруючих з ТТП.

Якщо США кинуть своїх азіатських союзників, таких як Філіппіни, Південна Корея, Тайвань, тоді у цих країн не буде іншого вибору, окрім як впасти ниць перед Китаєм. Іншим союзники США, таким як Японія та Індія, доведеться зайнятися мілітаризацією і відкрито виступити проти Китаю. В результаті, вихід  Америки з регіону цілком може привести згодом до початку військового конфлікту.

Світ з Трампом. Готуємося до гіршого: як вижити, коли не буде грошей МВФ?

Павло Контрактович

Як і в 1930-х роках, коли протекціоністські, ізоляціоністські заходи США стали гальмом світового економічного зростання і торгівлі, відкривши шлях для ревізіоністських держав, що швидко розвивалися, і врешті до розв'язанню світової війни, сьогодні аналогічні політичні сигнали можуть відкрити шлях для нових держав кинути виклик міжнародному порядку під чолі з США і врешті решт його зруйнувати. Ізоляціоністська адміністрація Трампа може бачити широкі океани на заході і сході і думати, що держави зі зростаючими амбіціями (Росія, Китай, Іран) не створюють для їхньої батьківщини прямої загрози.

Але справа в тому, що США як і раніше є глобальною економічноюта фінансової державою в світі, який глибоко взаємопов'язаний. Без контролю і стримувань ці країни з часом почнуть загрожувати ключовим американським інтересам у сфері економіки та безпеки як усередині країни, так і за кордоном, особливо якщо вони зуміють наростити свій ядерний і кібер-потенціал. Урок історії абсолютно зрозумілий: протекціонізм, ізоляціонізм і політика «Спочатку Америка» є рецептом економічної і воєнної катастрофи.

Джерело: Project Syndicate