www.ji-magazine.lviv.ua

Володимир Семків

Початок війни проти країн Балтії чи «лише» акція залякування НАТО, окупація Білорусі чи створення плацдарму для наступу на Україну, нове божевілля Путіна чи традиційний російський блеф — масштабні російсько-білоруські навчання «Запад–2017» починаються зовсім скоро, 14 вересня. Білоруська залізниця тремтить від ешелонів, навантажених російськими танками, на полігонах будують шатра і клозети, кухарі запасаються закваскою для щів і бульбою, штаби двох країн вимальовують мапи із вигаданим ворогом — натомість уявляючи ворога цілком реального: поляка, литовця, українця, а з ними і білоруса, «зіпсутого» європейцями.

«Запад–2013»

 «Західний фронт» поки що nichts Neues — за Ремарком, «без змін». Але ніхто до Пут… до пуття не скаже, чим то все завершиться.

Як сховати 100 тисяч «зелених чоловічків»

 Згідно з офіційною інформацією, у спільних стратегічних навчаннях «Запад–2017», котрі триватимуть 14–20 вересня, візьме участь 12,7 тис. військовиків (7,2 тис. від Білорусі і 5,5 тис. від РФ), 70 авіаційних засобів, 680 одиниць бойової техніки, зокрема біля 250 танків та 200 артилерійських систем, 10 кораблів. Згідно з оцінкою фахівців країн НАТО, це найбільш масштабні військові маневри Росії — принаймні з часу розпаду СРСР.

 Привертає увагу «куце» число: чому на навчання рекрутують саме 12,7 тис. військовиків, а не 13 тисяч? Відповідь проста: використання 13-тисячного контингенту зачіпає інші механізми Віденського документу ОБСЄ і вимагає від організаторів надання доступу для іноземних спостерігачів і контролерів. Тому, застосувавши «подвійну мілібарі-бухгалтерію», Росія отримує можливість гратися будь-яким набором «солдатиків». Власне, масштаби вражають: згідно з інформацією іноземних розвідок, Москва з Мінськом збирають на «Запад–2017» не просто більший контингент, а усемеро більший – загалом біля 100 тисяч учасників.

 У липні, коли у Брюсселі проводили засідання ради Росія–НАТО, альянс сподівався бодай частково розтопити взаємну недовіру з РФ в питанні концентрації військ довкола Балтику. Втім, Росія хоч і провела для дипломатів брифінг на тему майбутніх навчань (хизуючись цим як нечуваним актом відкритості), але не вдовольнила інтересу стривожених країн. «Спираючись на дотеперішній досвід, пов'язаний із попередніми навчаннями, ми маємо поважні підстави вірити, що насправді може йтися про істотно більшу кількість військ для участі [в навчаннях], аніж офіційно декларується», — зазначав тоді генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Ви колись чули про естонський тероризм?

 Від початку в Росії заявляли, що військові навчання «Запад–2017» матимуть оборонний характер, а також нестимуть «антитерористичну спрямованість». Москва запевняє, що маневри не переростуть в агресію і не будуть «троянським конем», котрий дозволить завести гігантський військовий контингент під кордон із НАТО.

Від літа російські солдати облаштовуються у Білорусі

 На Заході з цього приводу зводять плечима: якщо навчання є оборонними, то навіщо залучати для маневрів 1-шу гвардійську танкову армію? «Це наступальна ударна сила. Це не є щось призначене для захисту ззовні», — коментував командувач сухопутних військ США в Європі Бен Ходжес.

 Відомо: у росіян навіть одна рушниця, якщо її просто повісити на стіні, колись собі та й стрілить. А тут ідеться про кількадесят тисяч солдатів із танками, літаками і кораблями…

 29 серпня, за два тижні до проведення вишколу, Росія з Білоруссю розкрили леґенду навчань. Як розповів на брифінґу начальник генштабу Білорусі Алєг Бєлаконьов, замисел ґрунтується на досвіді вивчення збройних конфліктів останніх років — «зростання активності незаконних збройних формувань, міжнародних сепаратистських і терористичних організацій, котрі мають іноземну підтримку». Фактично — тактика, котру Росія практикувала в Криму та на Донбасі.

 Але «Запад–2017» матиме іншу географію, тобто інші географічні назви: проти військ Білорусі і Росії виступатиме коаліція вигаданих країн — Вейшнориї, Весбарії та Лубенії.

Алєг Бєлаконьов називає ворогів

 Вейшнория — уявна держава, котра лежить у межах теперішньої території Білорусі, на півночі країни. Згідно з замислом організаторів, Вейшнорія під впливом і за збройної підтримки країн Заходу — Лубенії, котра займає частину Польщі, та Весбарії, котра лежить у Латвії та Литві — починає сепарацію від республіки.

 «Основною причиною загострення є прагнення дестабілізувати становище на території республіки й добитися погіршення стосунків між суб’єктами "Союзного государства", — розповідав Алєг Бєлаконьов. — За схожим сценарієм починалися всі збройні конфлікти останнього часу. Натомість Республіка Білорусь прагне не допустити розв’язування збройного конфлікту, дестабілізації становища в регіоні, а Російська Федерація, згідно з чинною нормативно-правовою базою, надає їй політичну підтримку, фінансову, воєнно-технічну і воєнну допомогу».

 Додамо, що схожим був і замисел російсько-білоруських навчань «Запад-2013»: згідно зі сценарієм, на територію Білорусі проникали екстремістські групи, що ставили собі за мету дестабілізацію становища в країні, отримуючи допомогу зброєю та майном з-за кордону. У лютому 2017 року Головне управління розвідки Міністерства оборони України опублікувало доповідь, у котрій обґрунтувало, що насправді Росія восени 2013 року практикувала агресію проти України.

На російських картах кордони вже інші

 «Нарізка» мапи, запропонована штабами Росії та Білорусі, пікантна не лише тим, що пропонує сценарій розколу Білорусі, а й тим, що перемальовує зовнішні кордони: межа між Лубенією та Весбарією не відповідає кордонові між Польщею та Литвою. Для прибалтійських країн це дуже дражлива деталь: за тими пунктирами йдеться про Сувальський перешийок – віртуальний коридор, котрий з’єднує білоруські межі «Союзного государства» з російською Калінінградською областю і, згідно з висновків експертів, є найбільш вразливою ділянкою НАТО.

 Прекрасно розуміючи це, Росія виокремлює цей кавалок в самостійне територіальне утворення, дає йому назву і оголошує ворогом.

На цій мапі добре видно смугу «Сувальського перешийка», котру формують справжній польсько-литовський кордон і вигаданий лубенійсько-вейсбарський

 «Перешийок загрожений через свою географію. Це не означає, що там неминуче буде атака, звісно, але… Якщо він зачиниться, тоді ви матимете трьох союзників на півночі, повністю ізольованих», — заявляв у червні командувач сухопутних військ США в Європі Бен Ходжес під час навчань НАТО під Сувалками.

 У червневому вишколі НАТО взяло участь 1,5 тис. вояків. Як заявляв командувач сухопутними військами Литви Вальдемарас Рупсис, це крихта в порівняні з тим, які сили довелося б залучити на випадок справжньої атаки.

 Нагадаємо, Північноатлантичний альянс після початку російської агресії в Україні посилив власну присутність у країнах Балтії та Польщі. Наразі там зосереджено чотири бойові групи контингентом у 4,5 тис. осіб. Канада очолює бойову групу в Латвії, Німеччина — у Литві, Велика Британія — в Естонії, США — у Польщі. На час навчань угруповання посилять живою силою та військовою технікою.

Червень–2017: Війська НАТО йдуть зміцнювати «сувальську» ділянку

Білоруська Галичина

 Однією з найбільших загроз навчань «Запад–2017», поряд із ризиком вторгнення в Балтію та Польщу, називають можливість фактичного звершення окупації Білорусі Росією та перебазування російських військ на постійне перебування під самісінький східний кордон НАТО. Вейшнория навіть не писне. Як не писне, зрештою, й Білорусь.

 Вейшнория охоплює територією, на котрій мешкає висока частка етнічних поляків та вірян католицької церкви. Білоруською мовою тут теж розмовляють більше. Як зауважили незалежні білоруські оглядачі, кордон Вейшнориї є не лише національно-релігійним, а й політичним: карта Вейшнориї відповідає електоральній мапі Зянона Пазняка на президентських виборах 1994 року.

 Небайдужі білоруси зреагували на оголошення Вейшнориї, з одного боку, жартами (вигадавши для уявної країни і прапор, і герб), а водночас із тугою. Для багатьох білорусів Вейшнория — це уособлення свободолюбивої країни, орієнтованої на Європу та демократичні цінності (та сама «Незалежная Рэспубліка Мроя», оспівана опозиційним до Бацьки рок-гуртом N.R.M.). І мало того, що така країна існує лише в мріях — проти неї вже виставляють російську армію.

Північно-західна Білорусь потрактована як «зрадницька»

 Білоруський оглядач із Польщі Павєл Усав коментує: «Вейшнория — це мрія про нормальну країну, політична сублімація. Це все те хороше, чого зараз нема в Білорусі, — то її позитивне відображення», — зазначає Усав у Facebook.

 В іншому дописі, дотримуючись жартівливої стилістики, Павєл написав, що йому телефонували з телебачення Вейшнориї по коментар про можливість війни, і він сказав: «На моє глибоке переконання, Вейшнория — це мирна країна, демократична за своїм ладом, котра ніколи не проводила агресивної політики щодо сусідів… Ймовірно, що Москва спровокувала конфлікт, щоби повністю встановити контроль над Білоруссю і не допустити, щоби Вейшнория вступила в НАТО та ЄС», — розважав коментатор.

 Головний редактор сайту КРЫНІЦА.INFO Максім Гацак зазначає: «Вейшнория – це уявне уособлення тої Галичини, яку білоруси хотіли би мати — того центру національного життя, який мають сусідні українці і не мають білоруси. Вейшнория — це можливість помріяти кожному про своє: про ту ж Галичину, справді національну, а не зі "знаком якості" державу, білоруський Ужуспіс і т. д. — хто як бачить, так і конструює своє уявлення про ту Білорусь, яку він хотів би бачити».

 Водночас Гацак із жалем додає: Вейшнория — це також приклад стигматизації владою власних громадян: «Почалося зі "свідомих", розрослося до "п’ятої колони", до якої хутко долучилися і діти "п’ятої колони"».

 А окрім того, згідно з міркуваннями Максіма, Вейшнория — «це символ того, що в Білорусі може бути війна, зокрема братовбивча, зокрема за участю Росії».

 Власне зовнішньополітичні ризики для неіснуючої Вейшнориї перегукуються з тими, котрі могли спіткати Україну ще кілька років тому, за часів Віктора Януковича. Фабула була ідентичною: НАТО з ЄС «дестабілізували» становище в Україні (а саме таким, у трактуванні Росії, був протест Революції гідності) — Москва була готова «примусити» Україну до ладу і спокою. Умов для цього було вдосталь: звернення до Росії про введення військ — було; спроба «стигматизувати» прихильників Майдану як біснуватих — була; «іноземні інструктори» з Польщі та Латвії — були; намагання локалізувати протестну масу Галичиною чи «нациками» — теж були.

Загроза Україні

 Незважаючи на «балтійську» орієнтацію військових навчань, Україна від «Западу–2017» теж очікує неприємностей. «Ми з великою увагою ставимося до проведення цих навчань. Бачимо можливості загрози, в тому числі для територіальної цілісності України», — заявив кілька днів тому Президент України Петро Порошенко.

 Начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко у свіжому коментарі зазначає: реальні масштаби маневрів та обсяги залучених сил свідчать, що мета вишколу «виходить далеко за рамки офіційно оприлюднених». Зміст заходів і склад військ підштовхують Муженка до висновку, що Росія формує потужні наступальні угруповання та створює умови для їхнього тривалого застосування. «Це об’єктивно зумовлює виникнення воєнної загрози широкомасштабної збройної агресії Росії як проти України, так і проти країн НАТО», — зазначає начальник генштабу.

Навички навчань «Запад–2013» використали для нападу на Україну​

 Низка українських військових експертів схиляються до думки, що безпосередньо на час навчань Росія не планує агресії проти України. Для прикладу, Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України у своїй аналітиці зазначає, що незважаючи на широку інформаційну кампанію, «яка інколи має панічні нотки», головна загроза від «Запад–2017» полягає не в можливості проведення загарбницької операції проти країн Балтії, Польщі або України та не в намірах залишити особовий склад та озброєння на території Білорусі, а в повному перехопленні Москвою командування над білоруською армією.

 «ЦДАКР не очікує реального загострення воєнно-політичної обстановки на фоні проведення навчань "Запад–2017" у вересні ц. р. При цьому Росія може використати нагнітання ситуації довкола навчань для проведення інформаційно-психологічної операції проти країн Заходу та з фокусом на внутрішню російську аудиторію», — ідеться в аналітиці центру.

 Заступник директора ЦДАКР Володимир Копчак каже в коментарі Z: «Однозначно, під час навчань відпрацьовуватимуться всі варіанти протистояння як проти країн Балтії, Польщі, так і України. Україна є ворогом для Росії — треба бути до цього готовим. Водночас стверджувати, що саме в цей період, до 20 вересня, ці дії можуть перерости у вторгнення на територію України — підстав наразі нема».

 Коментуючи леґенду навчань, пан Копчак зазначає: «Відпрацьовується сценарій введення "зелених чоловічків"».

 З його слів, відколи Білорусь та Росія ініціювали створення «Союзного государства», сфера оборони є єдиною галуззю, в котрій оте «союзництво» досягло конкретних результатів. «У військовому плані система оборони Республіки Білорусь повністю інтегрована з російською вже давно», — констатує Копчак. Сьогодні ж Росія остаточно перехоплює контроль над білоруською армією.

І хоч навчання будуть у Білорусі, відразу видно, хто там господар

 Керівник Центру досліджень проблем Росії Максим Розумний каже в коментарі Z, що леґенда навчань, у котрій автори використали фабулу «русской весни», звучить як «постмоденістські вигадки Суркова». «Це елемент кампанії, дзеркальна відповідь російської пропаганди на звинувачення, які Росії адресує світова спільнота», — коментує Розумний.

 «Для військової складової змістовна частина цієї леґенди — політологічна — не є суттєвою. Основне: йдеться про локальний конфлікт на певній території із уявним, але очевидним противником», — наголошує Розумний.

 На думку керівника Центру досліджень проблем Росії (котрий діє при Національному інституті стратегічних досліджень), найбільшою загрозою навчань є посилення залежності Білорусі від Росії та зміцнення військових ресурсів РФ на північ від України.

 «Якщо Росія узаконить свою присутність у республіці Білорусь — а йдеться про військові бази, підрозділи — то наш північний фланг стане дуже вразливим. Україна опиниться в ворожому оточенні з півночі, зі сходу і з півдня (мається на увазі Крим). Тоді з кількох сторін нас оточуватимуть російські війська. Це спроба взяти нас у котел, як було у серпні-вересні 2014 року і в лютому 2015 року. Звичайно, навіть якщо це не втілиться в план прямого військового втручання, прямої окупації, в цих умовах Україна відчуватиме себе вразливою», — підсумовує Максим Розумний.

 Im Westen nichts Neues. Поки що.

 05.09.2017

https://zbruc.eu/node/70306