Лілія Шевцова

Одержимість, або як Росія на Америку підсіла

Є щось принизливе і одночасно комічне в тому, як ми в Росії зробили Америку предметом наших думок, надій і цілого набору емоцій. Був би живий швейцарський психолог і філософ Карл Густав Юнг, він би назвав російське ставлення до Америки одержимістю - «колективним комплексом», який розвивається, коли народ втрачає власну ідентифікацію, виявляється дезорієнтованим і намагається жити чужим життям, щоб компенсувати відсутність привабливості власного буття або втрату вектора розвитку. Ми в Росії почали жити американської життям - і вже давно. «Якщо ми одержимі, значить, є хтось сильніший від нас той, хто володіє нами», - говорив Юнг. Отже, Америка нами «володіє», навіть якщо того і не бажає і якщо ми цього не можемо визнати.

Причому, мова йде не тільки про сферу свідомості. Співвіднесення з Америкою, погляд на світ через призму відносин з Америкою і з її лідером стали підтвердженням великодержавного статусу - станового хребта російського самодержавства. Коротше: Америка перетворилася на системний фактор існування нинішньої Росії, що робить російський суверенітет ... хм .. зовсім не безумовним.

Кремль не може легітимізувати державність демонструючи свій мачизм Китаю - це було б самогубством. А робити це лише з допомогою залякування сусідів - принизливо. Для того, щоб зробити нашу державність переконливішою - і утвердити віру в себе - нам потрібно порівнювати себе з могутньою глобальною силою, але такою, яка б тримала себе в рамках відповідальної поведінки, тобто ігнорувала б наші вибрики.

Ідеальною для Кремля була обамівська Америка, яку можна було смикати за вуса і за хвіст. І вона терпіла, намагаючись не давати привід для нашого роздратування. Ото були часи! Але прийшов Трамп і створив нову ситуацію. Давайте подивимося, що можуть означати для Росії принципи, які висуває нинішній господар Білого Дому.

- Америка буде спиратися на національні інтереси. Яку ейфорію викликало у нас ця обіцянка Трампа. А реально Росія мала б відчути тривогу. Адже Трамп розуміє «національні інтереси» як відмову не тільки від просування демократії, а й від готовності до компромісів, яка колись була властива американському гегемонізму. Відтепер Вашингтон буде спиратися на військову силу і її нарощувати, що означає нову гонку озброєнь. Які шанси Росії в цій гонці з державою, оборонний бюджет якого становить 583 мільярди доларів?

- «Америка перш за все»! Це зовсім не ізоляціонізм і не сподівайтеся! Йдеться про войовничий націоналізм з почуттям расової переваги. І як в цю схему вкладаються надії Кремля на «рівноправність» з Америкою? Причому, американський етно-націоналізм неминуче посилить хвилю всіх інших націоналізмів. А це робить поділ світу на сфери впливу сумнівним. Які підстави очікувати, що в епоху вибуху націоналізму українці, білоруси або грузини раптом відмовляться від національної самосвідомості?

- Опора у міжнародних відносин на «транзакціонізм», тобто на угоди. Історія Трампа каже, що він розуміє угоду як просту аксіому: «Переможець отримує все».

- Іран і Китай становлять загрозу для Америки. Але з якого дива Росії бути трампівським спецназом в його зіткненні з цими країнами - навіщо створювати собі проблеми?

- Америка готова співпрацювати з Росією в боротьбі з міжнародним тероризмом. Зауважте: Трамп розглядає як загрозу весь іслам. Значить, нас запрошують до боротьби з ісламською цивілізацією. І як ми з нею будемо боротися всередині Росії? Це чи не найкращий хід, якщо хочеш підірвати Росію зсередини!

"Росія застрягла в історичній ущелині і не може з неї вискочити"

Лілія Шевцова

І, нарешті, основний принцип трампівської політики - непередбачуваність, якобінська готовність зруйнувати існуючі норми і домовленості. Мабуть, в Росії Трамп вбачає союзника в своєму бунті проти нинішнього світопорядку. Але непередбачуваність Америки стане ударом по Росії, бо Кремль може дозволити собі робити несподівані кульбіти, тільки будучи впевненим у західній реакції. А якщо Трамп може бовкнути все, що завгодно? Це ж кінець російської гри! Якщо мова йде про дарвінівський світ, куди нас запрошує Трамп і де всі будуть боротися за виживання будь-якими засобами, то там Росію, яка звикла мати справу з розслабленим і лякливим західним співтовариством, очікує крижаний душ і неприємне протверезіння.

Справа ускладнюється ще й іншим. Спроба Трампа побачити в Росії союзника в своєму проекті «Термінатор» створює ситуацію, коли світ, озлобившись на Трампа, почне бачити в Росії свого супротивника. А як Росія буде реагувати на неминуче - русофобство американської опозиції до Трампа, яке піднімається, підозрілість Китаю, ворожість Ірану і мстивість ісламського світу? За одержимість Трампом доведеться платити - і ціна може виявитися чималою.