www.ji-magazine.lviv.ua

Алла Шлапак

Доктор Клаус Шваб, видатний швейцарський економіст, засновник і президент Всесвітнього економічного форуму, застерігає: «Четверта революція йде на нас, як цунамі! Швидкість цієї революції така висока, що політична спільнота не встигає встановлювати необхідні нормативні й законодавчі межі». І додає: «Вона докорінно змінить наше життя, працю, ставлення один до одного. Змін подібного масштабу й складності людству ще ніколи не доводилося відчувати. Уже зараз очевидно, що вона буде стосуватися всіх груп і прошарків людства та представників усіх професій». Тому вкрай важливо зрозуміти, що це за поняття, яке не сходить зі шпальт газет і тем економічних форумів, – нова індустріальна революція.

З чого все почалося?

Коли з’явились перші парові машини, що надали можливість відійти від ручної праці – відбулася перша промислова революція. Підкорення електричної стихії й створення конвеєрного виробництва називають другою революцією. Третя пов’язана з автоматизуванням виробництва за допомогою електроніки й інформаційних технологій. І вона майже непомітно, але невідворотно переходить у четверту – цифрову: ще з середини минулого століття технології зливаються, а кордони фізичного, цифрового й біологічного світів поступово стираються.

Сутність четвертої промислової революції полягає в тотальному впровадженні кібернетичних систем безпосередньо у виробництво. За експертним прогнозом «McKinsey Global Institute», на глобальну систему економіки вже найближчими роками вплинуть такі фактори: глобальне поширення мобільного інтернету та IoT‑систем, хмарні обчислювальні технології, енергозбережувальні технології, певний рівень автоматизування інтелектуальної праці, якісний розвиток генної інженерії, роботизація, системи руху з застосуванням автопілоту, широке використання 3D-друку тощо. Вочевидь, це призведе то повного переосмислення професійних галузей і знищення багатьох робочих місць, як і самого робітничого класу.

І подібні процеси вже стають реальністю. Так, на заводі «Bosch Blaichach» із 5500 машин на 11 заводах було сформовано єдину мережу. При цьому більша частина продукції, що зійшла з конвеєра, без втручання людини передає до загальної мережі всю інформацію про свій технічний стан і звіти щодо режимів експлуатації. Таким чином, запроваджена автоматизація цілком замінила певні технічні відділи, до того ще й значно підвищила ефективність виробництва.

Принципи побудови Індустрії 4.0

Нам треба зрозуміти, що ця хвиля нещадна, і подеколи навіть важко пригадати бренди зі сторічною історію, які зникли, бо не встигли осідлати цю інформаційно-цифрову революцію, не змогли пристосуватися до радикальних галузевих змін. Натомість уже сьогодні ми бачимо результати застосування нових бізнес-моделей, за якими нещодавно створені компанії стали всесвітньо відомими брендами з мільярдними активами, наприклад, завдяки пропозиції на ринку унікальних товарів та особистісному підходові до клієнта.

Сучасне покоління, яке ще називають «native digital», з народження живе за ери інтернету й, по суті, уже зрослося з ним. Діти цифрових технологій, вони не уявляють свого життя без глобальної мережі товарів і послуг, у якій можливо, не виходячи з дому, знайти всю потрібну інформацію чи придбати футболку з будь-яким малюнком на власний смак, ґаджет із безмежним функціоналом, чи «залити» який завгодно контент. Крім того, вони мають ледь не безмежні можливості виразити свою індивідуальність чи виявити себе як особистість.

Тому негнучкі виробники, що не здатні кастомізувати власний продукт – перетворити товар масового виробництва на щось індивідуальне й унікальне, змушені або змінитись, або зникнути. Нові принципи «Індустрії 4.0», що якісно відрізняються від звичних систем минулого, створюють як нові перспективи, так і нові складнощі для підприємців. Так, компанії мають змогу збирати дані користувачів із метою персоналізувати пропозиції для клієнта, що позитивно позначиться на лояльності. Кібернетизація й підвищення ефективності надають можливість виробляти товари за індивідуальним замовленням клієнта. Заводи й фабрики стають «smart», створюючи унікальні продукти, які було важко уявити ще 10–20 років тому, до того ж зменшуючи витрати на виробництво й «тримаючи цінник» у межах простих масових продуктів. Це те промислове майбутнє, що пропонується нам уже зараз.

Чого чекати Україні?

Людський капітал, який має наша держава, зокрема величезна кількість ІT-фахівців, що цінуються в усьому світі, є нашим шансом увійти в майбутнє. Мабуть, не лише ІТ‑сферою Україна має інтегруватися в глобальні процеси, але наша промисловість, на жаль, є якісно відсталою. Зате на сьогодні в Україні існує величезна кількість ІТ-стартапів, які активно конкурують на світовому ринку, мають успіх на краудфандінгових платформах і привертають увагу з боку міжнародних венчурних фондів. Тільки за результатами перших 7 місяців цей рік уже став одним із найвдаліших за кількістю краудфандінгових компанії для українських стартапів. Слід наголосити, що з 35 створених компаній 29 були успішними та вже зібрали понад $1,8 млн. Міжнародне визнання й відповідність рівневі конкурентів такого класу сучасних підприємців з Європи чи Америки є ознакою того, що в нас достатній потенціал для переходу до нової індустріальної епохи. Ложкою дьогтю є те, що ці проекти переважно оформлюють іноземну реєстрацію та орієнтовані виключно на глобальний ринок. Бо можливостей для їхньої реалізації й залучення коштів на ринкові Україні майже немає. І якщо наша держава хоче нарешті зупинити «відтік мізків», цю проблему потрібно вирішувати на стратегічному рівні, необхідно сформувати привабливий інвестиційний клімат, створити такі економічні умови, щоб молодим технічним революціонерам було вигідно працювати в межах і заради рідної країни.

Морально застаріла інфраструктура є одним з основних гальм на шляху до Четвертої промислової революції, і про виправлення цієї ситуації має подбати саме держава. Окрім того, державні інституції повинні стати партнерами нової бізнес-генерації: активно підтримувати інновації, створювати спеціалізовані установи, технологічні й індустріальні парки, підтримувати або навіть впроваджувати венчурні фонди тощо. Також слід зауважити, що без захисту прав інтелектуальної власності та вкладання коштів в освіту й науку ми не побачимо ні ефективних дій, ні очікуваних результатів, а тільки згаємо час на багато десятиліть уперед.

Тож Україні необхідно чимскоріш адаптуватись до нових умов четвертої революції.

12 12 2017

http://hvylya.net/analytics/economics/tsunami-chetvertoyi-revolyutsiyi-chogo-chekati-ukrayini.html