www.ji-magazine.lviv.ua

 Jaroslaw Serednicki

Skarby zamku Podgorzeckiego

         Taką wystawę odkrył  21 marca 2017 r. Minister kultury Ukrainy Jewgen Niszczuk w Lwowskej nacjonalnej galerii sztuki imeni Borysa Woznickiego. Na niej przedstawiono 200 eksponatów kolekcji ukraińskiej – portretów, obrazów na sujety bibliejskie, dzial skoly wloskiej, flamandskej i, glówne, polskej. A do tego jeszcze skulptury, broń i rzecy interjeru. W salach podana takźe bogato ilustrowana informacja komputerowa o historii zamku, jego wlaścicielach i kulturnych nadbaniach za kilka stolieć.

Obrazy w jednej z sal wystawy.

         Moźna bez końca opowiadać o kazdym eksponacie zamku Podgorzeckiego, który doszedł do nas przez stóliecia. Przez Pierszą wojnę światową, przez rządy Rosji carskiej, Niemiec, Ukrainskej Republiki Ludowej i wreszcie przed 6 tygodni rujnującej okupacji bolszewickej w 1920 roku. A w 1939 i 1944 roku tam znowu gospodarowali sowieci. I dzivić się wielkiej codziennej pracy chraniciela zamku Borysa Woznickiego.

         Ale o dzialach sztuki trudno powiedzieć wszystko. Trzeba pryjechać do Lwowa i zobaczyć ich. Wystawa będzie czynna do sierpnia 2017 roku.  A po tomu obejrzeć sam zamek w Podgorcach i zrobić wszystko co w twoich silach źe by on nie stojal jako ruina, a tam byla wystawa eksponatów-skarbów sztuki nie tylko z fondów Lwowskej galerii, ale i z muzejów Warszawy, Krakowia i Tarnówa.  

Ekspozycja broni starozytnej

У рамках робочої поїздки Міністр культури України Євген Нищук взяв участь у презентації у Львові виставки «Скарби Підгорецького замку».

У Львівській національній галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького відкрили виставку експонатів, які свого часу прикрашали інтер’єри найбільш репрезентабельної королівської резиденції Центрально-Східньої Європи - Підгорецького замку.

Виставка представляє понад 200 експонатів, українська частина колекції – твори живопису, скульптура, зброя, ужиткове мистецтво. Цілісна, продумана режисура експозиції з елементамиінтерактивності має свій образ, втілила такі аспекти і форми популяризації музейних цінностей, які є адекватними сьогоденню. Вперше у Львові виставка організується з використанням новітніх технічних засобів – тачскрінів, комп’ютерної техніки, проводяться зйомки за допомогою дронів.

«Ця виставка вражає  буквально з першої хвилини. Ми бачимо, наскільки величні мистецькі скарби зберігають стіни Підгорецького замку. Це ті твори мистецтва, які має побачити кожен. Дуже важливо, і я хочу відзначити в цьому  наполегливу роботу колективу Галереї та сучасного дизайнера Сергія Петлюка, яким вдалося в такий природній спосіб поєднати та представити старовинні артефакти з сучасними технологіями», - сказав Євген Нищук під час презентації виставки.

«Талант творців замку цілісно і гармонійно поєднав контраст камерності з масштабністю, поетичний хаос з охайністю, пропорційність з асиметричністю, серйозність з веселощами, таїну з відвертістю. Все це давало упевненість і гарантувало враження від дії архітектурного образу – яскравої оази для буття польсько-українських магнатських династій. Цей образ, і справді, водночас бентежить уяву і заспокоює душу, хвилює розум і зцілює серце», - розповідає  куратор виставки Оксана Козинкевич.

Експозиція має на меті привернути увагу до визначної пам’ятки архітектури, яка потребує спільної опіки. Адже після реставрації замку в його стіни можуть назавжди повернутись твори із цієї колекції.

Підгорецький замок – визначна пам’ятка архітектури України. Споруджений у 1635-1640 роках на замовлення коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського відомим архітектором Андреа дельАква та інженером Гійомом де Бопланом, він мав свою багату історію, яка пишеться ще й сьогодні. Його колекція вважалась найбагатшою на західно-українських землях. Велика її частина збереглась до сьогодні і є власністю музеїв України (ЛНГМ ім. Б.Г.Возницького, Львівський історичний музей, Львівський музеї історії релігії) та Польщі (Окружний музей у Тарнові, Національний музей у Кракові, Історичний музей міста Кракова, Національний музей у Варшаві, приватні збірки).

Стаття надрукована з невеликим редагуванням

у двомісячнику "Bunt mlodych duchem!

 у Варшаві (березень-квітень 2017 р.).

Ярослав Середницький