www.ji-magazine.lviv.ua

Про нову колосальну поразку Путіна, настрої в його армії й можливості гри ва-банк розповів в інтерв'ю НВ російський експерт Андрєй Зубов

Андрєй Зубів – професор МДІМВ, якого звільнили в березні 2014 року за статтю щодо анексії Росією Криму. Пізніше, у вересні 2014 року він підписав заяву з вимогою вивести з України російські війська і припинити пропагандистську, матеріальну та військову підтримку сепаратистів.

Про те, що зробить офіційна Росія у відповідь на рішення Європейського парламенту, який 6 квітня 2017 року проголосував за введення безвізового режиму для України, а також про настрої в РФ Андрій Зубов розповів у бліц-інтерв'ю НВ в кулуарах 10-го Київського безпекового форуму.

– В України сьогодні успіх – зроблено великий, серйозний крок до безвізу з ЄС. Сусід – Росія – не вміє радіти нашим перемогам, влаштовує у відповідь серозні проблеми. Чого чекати зараз?

– В Росії вміють радіти. Я радію.

– Я маю на увазі офіційну Росію. Офіційні представники РФ не влаштують на Донбасі чергову м'ясорубку? До того ж, після Сирії є деякі побоювання, що можуть використовувати навіть хімічну зброю.

– Для Путіна зараз весь час звужуються межі можливостей. У 2014 році він сподівався, що йому вдасться розчленувати Україну. Звичайно, йому був потрібен не Крим, він говорив про Новоросію. Всі це пам'ятають. Нічого у нього не вийшло.

Те, що він влаштував, в результаті виявилося страшно економічно збитковим і неймовірно програшним в міжнародному сенсі проектом. Ми опинилися в ізоляції, під санкціями. Величезні гроші витрачаються на Донбас, на його окуповану частину і на Крим.

У результаті ніякого ефекту, невдоволення в Росії тільки зростає, виходять все нові й нові люди на мітинги.

Тому, якщо ескалація в Україні, то чиїми руками, якщо зараз армія вже стає ненадійною?

– Армія?

– В армії такі ж люди. У них теж є дружини, сім'ї. І далеко не всі захочуть битися. Раніше вірили в ідею імперії, в ідею розширення Росії, в ідею її національної величі. А тепер люди втрачають у це віру. Все може вийти зовсім не так, як тоді.

Буде він ризикувати? Він готовий підвищувати міжнародні ставки. Потрібен міцний тил, якого у нього немає. Мені здається, що зараз перспективи серйозної ескалації в Україні, фактично відновлення повномасштабних воєнних дій, а не просто посилення або ослаблення перестрілок, як було в Авдіївці, – малоймовірне. Я сподіваюся на це.

Те, що переважна більшість депутатів Європарламенту проголосували за безвізовий режим для України – це колосальна поразка для Путіна, він нічого з цим зробити не зможе.

– А ва-банк не піде?

– Ва-банк? Тільки якщо він абсолютно втратив почуття політичної реальності. Але я сподіваюся, що не до кінця.

Ва-банк – це означає негайну національну катастрофу Росії.

Зараз світ консолідований. Трамп дуже жорстокий. Бачимо позиції і відносини після газових атак в Сирії.

Якщо він почне гру ва-банк в Україні, Трамп себе так само жорстко позиціонуватиме по відношенню до України. Це вже ясно.

Нам усім трохи важко говорити. Я позиційно керуюся тим (ставлю себе на місце Путіна, я граю в те, що я поділяю його цінності) – ніколи б в житті я не пішов на це. Це призведе до того, що мене спіткає катастрофа і ще якийсь Нюрнберзький трибунал. Тому я буду намагатися розрулювати ситуацію. Я сподіваюся, він – теж не ідіот, і буде намагатися розрулювати ситуацію.

Не можна вважати свого супротивника ідіотом. Тоді ми помилимося.

– Але він дуже жорстокий.

– Він жорстокий. Але він жорстокий заради себе.

– Коли це все припиниться?

– Разом з Путіним - негайно.

– А є хтось замість Путіна? Чи буде Медведєв?

– Ні, Медведєв разом з Путіним буде: разом з ним в Кремлі, і разом з ним, мабуть, десь ще. А це зовсім інша історія.

Не те, щоб всі в Росії готові душу покласти за Україну. Не буду брехати – такого немає. Але розуміють, що майбутнє Росії, її міжнародне, економічне благополуччя, залежить від того, чи ми будемо визнавати міжнародні угоди чи ні, чи будемо ми продовжувати Гельсінські угоди про непорушність кордонів Європи чи ні.

Україна - це ключ до нашого майбутнього, незалежно від того, чи любимо ми її (я її люблю), чи – не дуже любимо. Тому я впевнений, що Україна стоїть на правильному шляху, варто твердо і рішуче, не йдучи на найменші компроміси, відстоювати принципи територіальної цілісності, незалежності, європейського шляху. Це правильний шлях і іншого шляху бути не може. І Росія змушена буде (нехай навіть не з доброї волі) підтримувати Україну на цьому шляху.

- Тобто, Україна може врятувати росіян?

- Звичайно.

Юлія Артамощенко

7  04 2017

http://nv.ua/ukr/publications/ukrajina-kljuch-do-majbutnogo-rf-rosijskij-ekspert-andrij-zubiv-936451.html