www.ji-magazine.lviv.ua

Міському голові Львова Андрієві Садовому

Депутатам Львівської міської ради
Всім львів'янам

У стосунках між Польщею й Україною йдеться не лише про взаємини між двома народами, а й про майбутнє всієї Центрально-Східної Європи. Це особливо важливо в умовах, коли на східних кордонах Європи з'явився новий і сильний агресор – путінська Росія, котра бачить у польсько-українському примиренні загрозу для своїх новоімперських планів. Заради досягнення своїх цілей Кремль інструменталізує історичну пам'ять – пробує встановити свою версію минулого як монопольний копірайт.

На жаль, така політика стає дедалі заразливішою. Свідченням є різке погіршення стосунків між польською й українськими державами. Ми усвідомлюємо, що Україна недопрацьовує своїх домашніх уроків з історичного минулого. Однак ми вважаємо, що головна відповідальність падає таки на теперішній польський уряд. Свідченням того є факт, що сучасна польська влада свідомо йде на погіршення стосунків з Німеччиною, на релятивізацію польської відповідальності за Голокост і т.д. Але у випадку з Україною ситуація особливо тяжка і вразлива, зокрема і через те, що Україна є жертвою російської агресії, а тому потребує підтримки сусідів, а не конфронтації з ними.

Ми усвідомлюємо, що теперішній польський уряд не виражає інтересів усіх поляків. Ми переконані: була і залишається значна частина польського суспільства, яка і далі прихильна до нормалізації польсько-українських відносин. Як і ми, вона не хоче залишатися заручником небезпечної державної політики. В умовах, коли держава не може впоратися зі своїми функціями або зловживає ними, завданням і викликом для суспільства є вироблення засобів протидії.

Львів і його громада посідає особливо важливе місце у стосунках між Польщею й Україною. Ми маємо багато прикладів та імен, які протидіяли кривавому протистоянню і старалися перетворити Львів у приклад польсько-українського примирення. Одним з найвідоміших був Яцек Куронь, уродженець – почесний громадянин – Львова і творець "Солідарності". Зокрема, на початку 2000-х він відіграв ключову роль у розв'язанні конфлікту навколо військових поховань на Личаківському цвинтарі.

Ми звертаємося до Львівської міської ради з пропозицією назвати одну з центральних вулиць його іменем. Водночас пропонуємо міським радам інших міст України і Польщі зробити подібний крок – назвати одну з вулиць прізвищем особи, яка доклалася до польсько-українського примирення.

Не можна допустити, щоб польсько-українські стосунки залежали від поганої політики поганих політиків. Політики приходять і відходять – а нам тут разом жити і творити спільне майбутнє.