www.ji-magazine.lviv.ua

Ярослав Грицак

Багато говориться і пишеться про «бандеризацію України». Я спробував перевірити це твердження на прикладі даних про Марші Бандери (далі – Марші) в Українi. У цьому мені допомагав Михайло Мартиненко, мій аспірант в УКУ. Зібрані дані публікуємо нижче.

На жаль, відомості, які можна знайти в Інтернеті, є дуже неповними. Особливо важко встановити число учасників Маршів. Відповідна статистика дуже спорадична, а різні джерела вказують різні цифри. Найвищі оцінки подає ВО «Свобода»,  організаторка Маршів, та російські мас-медія. Інші джерела подають набагато скромнішу статистику. Розходження часом становлять два і більше разів.

Помимо неповноти даних, можна заризикувати такими узагальнюючими тезами.

1. Мобілізаційний потенціал цих Маршів назагал є досить поміркованим. Вони збирають більше 1000 учасників лише у Києві, трьох обласних центрах Галичини та у рідному селі Бандери. Але і там в окремі роки участь падає до декількох сотень (див. Додаток 1). Важливо також є те, що у цих містах марші Бандери поступаються іншим публічним заходам. Так, у 2017 р. наймасовішим був Марш в Івано-Франківську (бл. 1 тис.). Але там число учасників не могло зрівнятися з кількістю людей, які в ніч на 1 січня 2017 р. зібралися на центральній площі, щоб відсвяткувати початок Нового року – люди товпилися там, «як сардини у банці».

Поза цими містами і місцями число учасників є досить невеликим. Враження, що воно зводиться до партійного активу «Свободи» і «Правого сектору», до якого приєднується невелике число непартійних учасників.

Джерело: "Ностальгія за СРСР та ставлення до окремих постатей", Rating Group Ukraine, 5.05. 2014

2. Географія Маршів поширюються, від першої і єдиної смолоскипної ходи у Києві у 2007 р. аж до 57 акцій у 21 областях у  2018 р. Від 2015 р. народження Степана Бандери відзначається у малих містах Донбасу. Але знову ж таки, деякі міста у географії (Вінниця, Полтава) то з'явлються, то зникають. Хоча Марш Бандери з 2015 р. проводиться у Рахові Закарпатської області, немає жодних даних щодо міста Ужгорода. Подібно Чернівецька область лідирує щодо кількості площ та вулиць, які перейменували на честь Бандери, й буковинські «свободівці» взяли участь у київському Марші, немає даних про смолоскипні ходи у самих Чернівцях.

3. Якщо пробувати встановити переломний рік у динаміці Маршів, то ним, як виглядає, був 2011-2012 р. Це співпадає з динамікою спорудження пам’ятників Бандері. Звідси парадоксальний на перший вигляд висновок: головна «бандеризація України» сталася за Януковича, тобто – до, а не після Євромайдану. Цей парадокс можна пояснити тим, що культ Бандери має головним чином протестний характер. Тим самим можна пояснити рекордний характер маршу Бандери під час Євромайдану. Але успіху 1 січня 2014р. організаторам ніколи не вдалося повторити.

4. Помимо того, що постать Степана Бандери продовжує ділити Україну, рівень конфліктності під час Маршів є досить низьким (див. додаток 2). Аґресія має головно вербальний характер, найчастіше у вигляді коментарів до публікацій в Інтернеті.

Завершуючи: твердження про «бандеризацію України» після Євромайдану виглядає сильно перебільшеним. Навіть якщо трактувати цю тезу серйозно, як процес, sine ira et studio, то справжній перелом стався не до чи під час Євромайдану, а після нього. Але цей перелом, судячи з статистики, є радше нішовим. Він не може зрівнятися з тим загальнонаціональним переломом, що стався в українців по відношенню до Голодомору після 2006 року.

Джерело: "Динаміка ставлення до Голодомору", Rating Group Ukraine, 24.11. 2015

ДОДАТОК 1.

СТАТИСТИКА І ГЕОГРАФІЯ МАРШІВ БАНДЕРИ

2007

Перший марш Бандери був проведений у Києві 1 січня 2007 р. У ньому, за інформацією «Свободи» взяли участь 500 осіб.

2008

У наступному році число учасників маршу у Києві було меншим – бл. 200 осіб. Вперше святкування відбулися поза Києвом – у рідному селi Бандери Старий Угринів. Статистики учасників немає.

2009

1 січня 2009 р. було 100 річницею народження Степана Бандери. Чисельність учасників більша, а географія – ширша. Окрім Києва (2  тис.) та Старого Угринова (3 тис.) марші і відзначення відбулися у Івано-Франківську (10 тис.), Львові та Вінниці (статистики немає),  Запоріжжі (200 осіб) та Харкові (тут хода була заборонена, тому обійшлися мітингом та запалюванням свічок). Всю статистику подає партія «Свобода».

Інфографіку щодо пам'ятників С.Бандері запозичено з публікації
«Бандера на п’єдесталі: скільки насправді в Україні пам’ятників провіднику ОУН”

2010

1 січня 2010 р. смолоскипна хода відбулася лише у Києві та Харкові. Знайти відповідну статистику не вдалося, доступний тільки фоторепортаж.  Особливість цього року полягає в тому, що вперше українські інформагенції – УНІАН, кореспондент.нет, galinfо – дали анонс про подію напередодні. Була спроба провести Марш у Запоріжжі, але його заборонили рішенням суду. Після того, коли Бандері надали офіційно звання Героя України, «Свобода» організувала мітинг, в якому взяло участь 40 осіб.

2011

Чергове збільшення чисельності та географії заходів – можна припустити, як протестна реакція на прихід до влади Януковича і Партії реґіонів. «Свобода» оцінила кількість учасників маршу у Києві в 2 тис.  Окрім того, у Михайлівському соборі відбулося запалювання поминальних свічок. Потім учасники акції пройшли до Софійської площі й хотіли запалити багаття біля пам’ятника Богдану Хмельницькому, але їм цього не дала зробити міліція. В акції взяли участь декілька десятків осіб. Марші Бандери пройшли у Житомирі, Кіровограді та Рівному, у Луганську відбувся мітинг, а в трьох обласних центрах Галичини відзначення мало офіційний характер. 

Канал 24 подавав інформацію, що річницю народження Бандери відзначали «щонайменше в дев`яти областях» – але самі ці області не назвав. Судячи з фоторепортажу УНІАН, дев'ятою областю міг бути Харків, де 2 січня 2011 р. біля пам'ятника Тараса Шевченка відбулися змагання з гирьового спорту, присвячені 102-й річниці з дня народження Степана Бандери.

2012

Далі розширюється географія. Окрім традиційної вже акції у Києві, «Свобода» анонсувала марші Бандериу Кіровограді, Горлівці, Рівному, Сумах, мітинги у Харкові, Луганську, Тернополі та автопробіг у Запоріжжі. В Одесі окружний адміністративний суд заборонив проведення масових акцій і мітингів до річниці з дня народження, але активісти «Свободи» пройшли вгору Потьомкінськими сходами із прапорами та портретами Бандери в руках. За оцінкою «Тижня», в Одеській акції взяло участь бл. 100 людей. У Києві, згідно з інформації «Свободи», взяло участь 2 тис., за оцінкою міліції – 500 осіб. У Львові мітинг біля пам’ятника Бандері зібрав близько тисячі людей.

2013

На виборах у жовтні 2012 р. «Свобода» отримує 10 % на парламентських виборах, долає 5% бар'єр навіть в окремих місцевостях Півдня і Сходу, здобуває 15% у Києві, а у Галичині здобуває перше (Львівщина 38%) або друге (Івано-Франківщина 34 %, Тернопільщина 31 %) місце. Тим не менше, на Марш Бандери у Києві вийшло 2 тис. осіб, що, за експертними оцінками, складав, майже весь ультраправий актив в Києві. «Свобода» подавала 3 тис. У Львові до пам’ятника Бандери прийшло декількасот людей, які потім пройшлися смолоскипною ходою центром міста. Марш Бандери в Івано-Франківську розтягнувся у трикілометрову ходу, в якій взяло участь 300 осіб (дані щодо Львова та Івано-Франківська дивись тут). Вперше відбувся марш у Кіровограді за участі «понад сотні містян», у Полтаві та Маньківці, райцентрі Черкаської області.

2014

Під час Євромайдану найбільший марш Бандери, який коли-небудь відбувався у Києві. Статистика дуже різна. Максимальна оцінка – 20 тис. «Свобода» подавала 10 тис. учасників, Youtube

Напередодні в інтерв'ю радіо «Свобода» Кличко наголосив, що Майдан не має відношення до Маршу, що це є виключно партійна ініціатива «Свободи». Зараз мало хто пам'ятає, але проти ідеї Маршу чітко висловився Володимир Вятрович, тому що, за його словами, такі акції не мають нічого спільного з історією та традицією бандерівського руху, зате чітко асоціюються з фашистською і нацистською традиціями. Так само засудив цю ідею і внук Бандери Степан та окремі лідери Євромайдану.

Крім того «Правий Сектор» годиною раніше перед маршем «Свободи» провів свій окремий марш, в якому взяло участь 100 осіб. 

Акції були анонсовані майже в усіх обласних центрах, але інформація є лише щодо Львова, Івано-Франківська та Хмельницького та Дніпропетровська й Донецька (в двох останніх було по 50 осіб).

2015 – У Києві за підрахунками міліції у Марші взяли участь 2.5 тис. людей, організатори говорять про 5 тис.

Важливо також відзначити, що тим разом «Свобода» і «Правий сектор» відмовилися проводити свої марші окремо й об'єдналися разом. Марші Бандери відбулися у Львові, Івано-Франківську, Тернополі, Рівному, Сумах, Дніпропетровську та Одесі. В Одесі на акцію, організовану місцевою «Свободою», прийшло удвічі більше міліціонерів, ніж активістів. Останніх було між 50 і 100 осіб. Вони зібралися біля пам'ятника Шевченкові, але від ходи містом відмовилися. У Рівному у Марші взяли участь близько 300 осіб, у Тернополі – «майже сотня», у Дніпрі – «декілька десятків», щодо інших міст, статистики немає. 

Найбільша зміна у географії: малих містах неокупованої частини Донбасу також пройшли свої нечисельні марші (наприклад, у Білокуракиному взяло участь 40 осіб).

2016

«Українська правда» та «Дзеркало тижня» оцінюють чисельність учасників Маршу у Києві у 500 осіб, Інтерфакс-Україна – близько 1000, 112 Україна  - 3 тис., ВО Свобода  - 5 тис. У Львові у Марші взяло участь 300 осіб, Херсоні й Одесі – по 100, Дніпрі – 60, Кіровограді – 50. Немає даних щодо чисельності маршу у Слов'янську, але судячи з фотографій, мова йде про декілька десятків осіб. У Черкаській області окрім уже згаданої Маньківки пройшли марші у Каневі та Кам'янці. Статистики немає, але судячи зі світлин, у Маршах там взяли участь декілька десятків осіб.

2017

1 січня 2017 р. у Києві у смолоскипній ході, приуроченій до дня народження Степана Бандери, як повідомляло Еспресо.TV та інші мас медія, взяло участь 2 тис. людей. Сайт Київської поліції оцінив загальну кількість учасників у 800 осіб. Марші відбулися також у Одесі, Дніпрі, Житомирі, Запоріжжі, Рівному, Хмельницькому, Луцьку, Кропивницькому та у двох містах Донбасу - Слов'янську та Булакуракіному

У порівнянні з попередніми роками не було Маршу Бандери у Полтаві, а у Львові й Одесі марші були меншими. Натомість у Запоріжжі такий марш було проведено вперше. Також вперше Марш Бандери відбувся вже не в окремих містечках Черкаської області,  але й самих Черкасах.  Найповнішу географію Маршів 1 січня 2017 р. можна знайти тут. Однак ця географія не є повною (відсутні згадки про містечка Черкаської області).

2018

Організатори - ВО «Свобода», Правий сектор і «Національний корпус» - оголосили Марш у 10 містах: Києві, Львові, Сумах, Харкові, Тернополі, Дніпрі, Рівному, Херсоні, Кривому Розі та Мелітополі. У Києві у Марші взяли участь декілька тисяч осіб, однак кореспондент «Української правди» відзначає, що кількість була менша, аніж попереднього року. «Новое время» подає число учасників 600-1000 осіб. Журнал «Апостороф» розмістив відео, зняте з повітря. У Львові у Марші взяли участь близько 1 тис.

На Донбасі Марші відбулися також у Слов'янську (200 осіб) та Авдіївці (нема даних). Цікаво: організаторами донбаських маршів були ті ж самі, що й у всій Україні, але марші у Слов'янську та Авдіївці вони публічно не оголошували. Взагалі ж, згідно з повідомленням першого заступника міністра внутрішніх справ Сергія Ярового, 1 січня 2018 р. відбулися 57 масових заходів у 21 регіоні за участю 6,5 тис. осіб. Найповнішу географію Маршів 1 січня 2018 р. можна знайти тут.

ДОДАТОК 2.

СПИСОК КОНФЛІКТІВ ПІД ЧАС МАРШІВ БАНДЕРИ

1 січня 2014 р. дорогу Маршу перегородив один з учасників Євромайдану з саморобним плакатом «Не спалите Украину вместо Межигорья». Учасники акції його відсунули, щоб дати прохід колоні. Також один учасник Маршу, віддалившись від колони, кинув смолоскип у двері готелю «Прем'єр-Палас».

1 січня 2017 в Одесі одному з противників демонстрації, який вигукував образливі слова про Бандеру, розбили носа. Того ж дня  у Слов'янську під час маршу невідомі кинули вибуховий пакет і пошкодили скло будівлі по вулиці Шевченка.

«Конфлікність» цих акцій є сміховинно низькою на фоні загальної статистики: в одному лише Тернополі за добу з вечора 31 грудня 2016 р. до вечора 1 січня 2017 р. сталося 12 бійок, 11 сімейних сварок і 12 конфліктів (не уточнюється якого характеру).

Значною мірою мирний характер в останні роки забезпечується Міністерством внутрішніх справ. У 2018 р. на 6,5 тисячі учасників акцій припадало 1,9 правохоронців, тобто пропорція становила бл. 3:1. У Києві окрім того працювали групи «поліції діалогу». У Слов'янську у 2018 р., після минулорічного випадку з вибуховим пакетом, марш відбувся під охороною силовиків з собаками. 

Якщо говорити про ксенофобію, то всі вони є антиросійськими by default. Поки що «тільки» один Марш – 1 січня 2017 р. - відзначився антисемітськими гаслами та плакатами. Відомості про антипольські лозунги і плакати мені не вдалося знайти, навіть на  польських «патріотичних» інформаційних ресурсах.

22 01 2018

http://uamoderna.com/blogy/yaroslav-griczak/pro-banderu