www.ji-magazine.lviv.ua

Ілія Куса, Український інститут майбутнього

Президент США Дональд Трамп запровадив скандальні мита на імпорт сталі та алюмінію. Цим він викликав бурхливу реакцію в усьому світі, насамперед у Китаї та Європі. І якщо для Китаю цей крок американської адміністрації став логічною частинкою загального протистояння зі США, то для Євросоюзу це був тяжкий удар від свого нібито союзника. У відповідь на запровадження мита, Брюссель теж анонсував торгові обмеження. Все це підвело Вашингтон на межу торгової війни з Європою. А це загрожує поглибленням кризи в системі трансатлантичних стосунків, яка вже вирує протягом кількох останніх років.

У чому суть проблеми та чому Дональд Трамп запровадив мито?

Із самого початку свого президентства Дональд Трамп анонсував низку протекціоністських заходів, які він має намір втілити у життя у межах своєї передвиборчої концепції «Америка передусім». Основні рішення у зовнішній торгівлі мали, за задумом Трампа, підтримати внутрішнього виробника. Одним з перших рішень президента на цьому напрямку стало запровадження мита на імпорт сонячних панелей і пральних машин до США ще у січні 2018 року Цим Трамп зіграв на руку місцевому виробнику – компанії «Whirlpool Corp.». Але разом із тим, це рішення вдарило по індустрії розвитку альтернативних джерел енергії. Вашингтон запровадив мито у 20% на перші партії пральних машин і сонячних панелей та у 50% на партії, які перевищують 1,2 мільйони одиниць. Цим США вдарили по позиціях корейських компаній «LG Electronics» та «Samsung». А Південна Корея негативно відреагувала на такий крок свого «стратегічного союзника», натякаючи на можливе подання скарги до СОТ, якщо така політика Трампа триватиме. Мито вдарило й по американських робітниках, які працюють у місцевих відділеннях корейських і китайських компаній.

Така ж ситуація і з імпортом сталі та алюмінію. Ця галузь вже багато років перебуває у стані занепаду у США. Але Дональд Трамп вже давно демонструє намір відродити її і скоротити імпорт цієї продукції з-за кордону, особливо з Китаю. Запровадження мита на сталь та алюміній, як і на пральні машини та сонячні панелі, адміністрація позиціонує як захист національних інтересів США. Для Дональда Трампа ці кроки – необхідність в умовах економічного та технологічного протистояння з КНР. Відтак, не випадково, що рішення президента супроводжувалися і войовничою анти-китайською риторикою: постійними розмовами про «промислове шпигунство» з боку Пекіна. Загалом, торгова політика Трампа зараз зосереджена на трьох галузях: сталь, алюміній і захист інтелектуальної власності. В усіх трьох сферах адміністрація Білого Дому проводить розслідування щодо того, чи загрожує імпорт цих продуктів національним інтересам США. І результати розслідувань, які команда президента представила у січні, засвідчили, що глава держави може запровадити певні обмеження проти тих країн, які, на думку Вашингтона, загрожують позиціям американських виробників. Це гармонійно вплітається у передвиборчу риторику Трампа щодо крадіжки Китаєм десятків тисяч робочих місць у США.

Сьогодні президент США Дональд Трамп нарешті визначився зі своєю позицією щодо торгових обмежень. Він оголосив про запровадження 25% мита на імпорт сталі та 10% на імпорт алюмінію. Сполучені штати є найбільшим у світі імпортером сталі. Лише у 2017 році вони купили 36,7 мільйонів тон сталі. Водночас Китай є одним з найбільших у світі експортерів сталі. Пекін забезпечує сталлю понад половину країн світу. Тому рішення Дональда Трампа є певним чином епохальним, адже знаменує розворот політики США у зовнішній торгівлі та зміни на ринку. До речі, серед основних експортерів сталі до США не лише горезвісний Китай, а й багато інших країн, по яким вдарять ці мита. Серед них і союзники США: Канада (16%), Бразилія (13,2%), Мексика (10%), Південна Корея (9,2%), Росія (8,1%), Туреччина (5,6%), Японія (4,9%), Німеччина (3,7%), Тайвань (3,2%), Китай (2,9%) та Індія (2,4%).

Серед основних експортерів алюмінію до США: Канада, Росія, ОАЕ, Китай, Норвегія, Австралія та Нідерланди. Оскільки Канада стала виключенням у рішенні Трампа, то найбільше нові мита вдарять по РФ, ОАЕ та Європі.

Чим відповідатиме Євросоюз?

Абсолютні усі країни, яких торкнуться мита на імпорт сталі та алюмінію, вже заявили про те, що запровадять власні торгові обмеження у відповідь на рішення Дональда Трампа. Найбільш гостро цей крок американської адміністрації сприйняли Німеччина, Канада, Мексика, Китай, Південна Корея і Росія. І це не дивно, адже сумарно ці країни забезпечують понад 40% імпортованих до США сталі та алюмінію, а це надзвичайно великі гроші та величезний ринок. Офіційний Брюссель вже заявив у відповідь на сьогоднішню заяву Білого Дому, що склав власний список американських товарів, яких мають намір обкласти митом. У списку понад 50 позицій, серед них: бурбон, апельсиновий сік, футболки, білизна, ягоди і тютюн. При цьому у списку товарів заховали й політичний меседж Трампу. До прикладу, американський бурбон, який пропонують обкласти митом, виробляється у штаті Кентуккі. Це один з оплотів електорату Дональда Трампа та його партії, а також рідний штат для лідера республіканців у Сенаті Мітча МакКоннела. Іншим прикладом є мотоцикли «Harley-Davidson», проти імпорту яких ЄС також пропонує запровадити мита. Штаб-квартира компанії з виробництва мотоциклів розташована у штаті Вісконсін, який є домівкою іншого впливового республіканця – голови Палати представників США Пола Раяна. Цим Євросоюз намагається натиснути на республіканців у партії Трампа, щоб ті вплинули на рішення президента.

Але, звісно, ці товари не є головними у товарообороті США та ЄС, а сумарний їхня частка – це приблизно 3,5 млрд. доларів. Вочевидь, це лише сигнал, який ЄС подає Вашингтону як демонстрацію контрзаходів.  Крім цього списку, єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом, виступаючи на прес-конференції у Брюсселі, заявила, що ЄС може також подати скаргу до СОТ. Європейських чиновників підтримали й лобісти з Європейської асоціації сталі. Але у відповідь на погрози з Брюсселя, Дональд Трамп лише заявив, що може запровадити мито ще й на автомобілі, які виробляються у ЄС.

Чим «торговий конфлікт» загрожує Європі, США та самому Трампу?

Запровадження мита на сталь та алюміній стало знаковою подією у американсько-європейських відносинах, а також для глобальної системи торгівлі. Хоча це прямий удар по Китаю і, частково, Росії, це рішення торкнеться й усієї світової торгівлі. Хоча застереження Трампа щодо китайської сталі та її ролі в американській економіці є справедливими, і їх підтримували ті ж європейці, але Китай є далеко не найбільшим експортером сталі для США. 24% усього імпорту йде з інших країн, переважно союзників Сполучених штатів: Канади, Мексики, Бразилії, Південної Кореї та Японії. Тому американське мито вдарить по усій системі торгівлі та по альянсах США з цими державами. А це вже призведе до ланцюгової реакції і можливих контрзаходів з боку цих країн, від яких постраждає американська агропромисловість та інші галузі економіки. Така ситуація на тлі загальної світової кризи старого порядку може мати далекосяжні наслідки, в тому числі у переформатуванні регіональних союзів по всьому світу. Якщо підсумувати, то основними наслідками рішення Трампа будуть:

1.    Удар по китайським виробникам. Країна звернеться до СОТ зі скаргою, розгляд якої затягнеться на роки. Китай втратить свої позиції на американському ринку. Але так само Китай може вдарити по США у відповідь, наприклад відмовитися від американських «Boeing» або автомобілів «General Motors» і купляти в конкурентів США.

2.    Удар по Росії. Перебуваючи під санкціями за анексію Криму та війну на Донбасі, Росія тепер ще й втратить частину коштів від експорту сталі та алюмінію до США. Враховуючи зовнішньополітичний курс США на стримування РФ – це позитивний наслідок від рішення президента.

3.    Погіршення відносин між США їхніми союзниками в Америці: Канадою, Бразилією та Мексикою. Це може призвести до контрзаходів з їхнього боку. Наприклад, Мексика може запровадити імпортні мита на американську агропродукцію або переорієнтуватися на подібні товари з інших країн і регіонів. Крім того, на тлі президентських виборів у Мексиці цього року погіршення й без того поганих стосунків з Вашингтоном може привести до влади недружній США уряд.

4.    Удар по європейським виробникам. ЄС звернеться зі скаргою до СОТ і може запровадити поетапні торгові обмеження американських товарів. Це ще більше поглибить кризу стосунків між США та ЄС і загальмує процес реформування НАТО як оплоту трансатлантичної співпраці. Крім того, торгова війна між США та ЄС остаточно поховає проект укладення договору про Трансатлантичну зону вільної торгівлі, переговори по якому тривають з 2013 року.

5.    Удар по тихоокеанським союзникам США. Японія і Південна Корея можуть звернутися до СОТ і запровадити торгові обмеження у відповідь. Але найбільш імовірним є посилення їхньої співпраці у межах Транс-Тихоокеанської Співпраці, яку вони запустили попри те, що Дональд Трамп вийшов з угоди після приходу до влади. Звісно, загострення стосунків між США та цими країнами лише посилить Китай у стратегічній перспективі.

6.    Зростання внутрішнього виробництва у США. Запровадження імпортного мита допоможе національним виробникам у США та при грамотному менеджменті відродити стальну й алюмінієву промисловості, позбавивши Вашингтон від імпортної залежності.

7.    Зростання рейтингу Дональда Трампа серед свого електорату. Рішення Трампа очевидно сподобаються частині його електорату, яким він обіцяв боротися з Китаєм, який «краде робочі місця».

8.    Підйом антиамериканізму. На тлі такого рішення Трампа, деякі країни у Європі та інших частинах світу почнуть «розганяти» антиамериканську риторику. Це позначиться на електоральних настроях населення, адже відносини зі США у багатьох країнах – це окрема тема під час виборів.

9.    Криза «міжнародного імунітету» США. Тут мається на увазі загальна репутація США як наддержави. Якщо СОТ у суперечці між Вашингтоном і тими, кого зачеплять імпортні мита, стане на бік останніх, виникне ситуація, коли Сполучені штати матимуть виконувати вердикт організації, яка є стовпом регулювання торгово-політичних відносин між країнами світу. І якщо США відмовляться це робити, то вони поставлять під питання легітимність СОТ як дійсно справедливого органу, який має регулювати УСІ кейси міжнародних торгових суперечок. Сполучені штати давно мають репутацію та авторитет наддержави та країни, яка має фактичний «імунітет» від механізмів міжнародного примусу, які існують на сьогодні, зокрема – санкцій. Враховуючи економічну, політичну та військову могутність США, нині складно уявити ситуацію, коли ООН чи навіть регіональна організація запровадить проти Штатів санкції за порушення прав людини, суверенітету, агресію тощо, навіть якщо це і мало місце. Ситуація із СОТ може поглибити кризу стосунків між США та іншими країнами, пов’язаної із вседозволеністю Вашингтона, яка підриває легітимність та неупередженість міжнародних інститутів, які є основною сьогоднішнього міжнародного порядку.

10.           Загострення внутрішньополітичної ситуації у США. Понад 100 республіканців, включаючи голову Палати представників США Пола Раяна, підписали документ, вимагаючи від Трампа не запроваджувати імпортні обмеження на сталь та алюміній. Після оголошення Трампом своїх рішень по миту, у відставку пішов його радник з економічних питань Гері Кон. Зрештою, якщо Дональд Трамп й далі просуватиме свою торгову політику, це може бумерангом вдарити по його позиціях в американському істеблішменті.

10 03 2018

http://hvylya.net/analytics/geopolitics/torgova-viyna-mizh-ssha-ta-yes-u-chomu-sut-i-...