www.ji-magazine.lviv.ua

Ян Томбінський

У суботу, 27 січня, у Римі відбулося вручення міжнародної Відзнаки Блаженного Священномученика Омеляна Ковча – українського священика і єдиного духівника концтабору Майданек. Серед п’ятьох лауреатів відзнаки – очільник делегації ЄС у Ватикані та екс-голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський.

Томбінський перебрався до Києва 2012-го разом із дружиною та десятьма дітьми і впродовж чотирьох років був комунікативним містком між Україною та міжнародною спільнотою. Пан дипломат визнає, що після того, як залишив посаду, не відслідковує подій в Україні щоденно, але погоджується відповісти на декілька питань після церемонії нагородження. Говорить українською.

«Україна була конфронтована з екзистенційними питаннями – життям людей, війною, втратами, загрозою існування держави, інституційними змінами. Це складний час для дипломата, бо потрібно знайти відповіді, допомогу, називати процеси так, щоб це довело до справних рішень, – так він описує свою роботу тут і додає: – За цей час я багато зрозумів про себе і про Україну. Для мене це був один із найцікавіших досвідів життя».

– Пане Яне, які настрої зараз панують в ЄС щодо України, враховуючи останні гострі заяви до української влади щодо неефективного проведення антикорупційної реформи?

– Треба розрізняти, які є звернення і меседжі до українських політиків і до України. Бо коли хтось з Європейської ради або ЄС говорить про те, що не зроблено те, що потрібно, це є меседж до політиків, не до України. Думка ж про Україну, вважаю, дуже консолідована.

Всі розуміють, яка це є країна і який є сенс у реформах. Але треба, щоб було суспільне розуміння – як треба примушувати політиків робити те необхідне, щоб Україна не йшла колом і не поверталась до помилок, які нищили її 25 років. Меседж і до політиків: їм треба це робити, бо це є елемент спільного зобов’язання. ЄС допомагає Україні і політично, і фінансово, і економічно, і у всіх інших елементах політики. І це потрібне партнерство. Довіра – це політичний капітал. Якщо довір’я буде відходити, допомога не буде такою, як вона є сьогодні.

– Однією з ключових теперішніх вимог ЄС є створення в Україні антикорупційного суду. Чого треба сподіватися, якщо Україна не впорається зі створенням такого суду впродовж року? Чи існує певний дедлайн?

– Я не буду на цьому спекулювати, бо давно не є задіяний до безпосередніх відносин між Україною і ЄС. Можу сказати, що ще коли я працював в Україні, ми вже говорили про антикорупційний суд. Вже минуло півтора року, і ми постійно про це говоримо. Треба відходити від декларативної політики і переходити до дії.

– Чи є на вашій пам’яті приклади, коли країну так вимогливо тримали б на повідку зобов’язань?

– Є, але є і розуміння, що це потрібне не так нам... Це нам потрібне як європартнерам, бо в Україну інвестовані багато грошей ЄС. Нам потрібен захист, щоб ці гроші працювали доцільно і щоб вони служили тому, на що були видані. Це потрібне Україні.

По-друге, в нас є досвід дуже рішучих реформ в тих країнах, які стали членами ЄС за останні 20 років, – вони проходили такий шлях реформ. Але в усіх цих процесах найважливішим є те, щоб вони були зрозумілими для самих громадян України, бо вони будуть формувати її майбутнє. Це процес переконання, аргументації. Що це потрібне для того, щоб будувати, долати слабкості, виправляти свої помилки минулого. І ці політичні інструменти зможуть працювати стільки, наскільки вони будуть інтерналізовані в Україні, наскільки вони будуть втіленими в життя.

– Чи стежили ви за роботою НАБУ в Україні? Як можете її оцінити і чи немає у вас відчуття, що НАБУ встряє в політику?

– За той час, за який я можу говорити, – це час до 2016-го року, – НАБУ зробило дуже добрі справи. Воно зробило перші кроки для того, щоб бути інструментом, який впливає і контролює публічних діячів. І треба, щоб НАБУ не було інструментом покарання того чи іншого політика. Воно б мало стати над усіма політичними силами і політичними конфліктами, які є природними в політиці.

Блаженніший Святослав і Ян Томбінський під час церемонії вручення відзнаки

– Зараз у Польщі загострюються антиукраїнські настрої через так звану загрозу українського націоналізму. Як ви можете це прокоментувати?

– Завжди говорив, що не можна допустити узагальнень і стереотипів, які можуть почати керувати людьми. Скільки я їздив до Польщі, скільки я бачу українців у Польщі, скільки я спілкуюсь з поляками, я не відчуваю цієї думки в суспільстві. Тому не можна допустити до інструменталізації таких національних настроїв, щоб вони диктували майбутнє між українцями і поляками.  Є набагато більше речей, які нас об’єднують, ніж того, що розділяє.

– Канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон часто говорять про реформу Європейського Союзу. Що ви про це думаєте? Якою має бути ця реформа і чи має там місце Україна?

– ЄС переходить реформи щороку, бо йому треба адаптуватися до появи нових проблем і до загальних змін, які відбуваються у світі. Те, що говорить канцлер Меркель і президент Макрон, – це зрозуміло. Всі говорили про те, що ЄС у кризі і якась відповідь на це потрібна. Політичною відповіддю на цю критику є те, що сьогоднішня модель прийняття рішень і спосіб, в який працює ЄС, не відповідають очікуванням людей. Треба це змінити і реформувати.

Яке місце України? Україна не в Європейському Союзі. Україна мусить зрозуміти, що кожна реформа, кожна зміна в ЄС також впливатиме на її шлях до Європи. І коли я чую про різні суперечки, думки і конфлікти в Україні, я можу тільки сказати нашим колегам в Україні: ви граєте вашу маленьку гру, світ іде своїм шляхом. Якщо ви втратите контакт з цим шляхом, вам буде дуже важко надолужити втрачений шлях. Ці конфлікти – побудувати Антикорупційний суд чи не побудувати, є НАБУ об’єктивним чи ні – це все маленькі рішення, які треба швидко зробити, бо якщо ви будете надавати цьому стільки часу і уваги, ви відвернете увагу від найважливіших запитань майбутнього.

 Розмовляла Дарія Гірна

30.01.2018

https://zbruc.eu/node/75994