www.ji-magazine.lviv.ua

Юрій Луканов, журналіст

У заяві Юлії Тимошенко про те, оголосить Порошенко воєнний стан чи ні, можна побачити прихований зміст. Насправді, за цими словесами йдеться про незалежність України. Вона переводить стрілки зі справжнього винуватця війни - Російської Федерації - на Україну, щоб повернути Україну у залежність від Москви.

Заява

Нагадаю, що лідерка партії «Батьківщина» заявила минулого тижня про те, що президент Порошенко буцім-то має намір запровадити воєнний стан. Мовляв, тоді він зможе не проводити вибори, і таким чином продовжить свій термін перебування на посаді президента. За словами Тимошенко, нині з новою силою наростає поступова ескалація конфлікту на Сході України, гинуть військові, збільшується кількість поранених.

«Зараз розпочався переговорний процес з тими, хто нібито очолює так звані ДНР і ЛНР з тим, щоб ініціювати початок великої війни. Порошенко хоче, щоб були додатково захоплені території України, щоб все палало, щоб війна розійшлась і пішла на новий високий рівень», – наголосила Тимошенко.

«Таким чином, президент через роздмухування війни хоче не проводити вибори в принципі», – додала вона. Цитату наведено на особистому сайті Тимошенко.

Отже, з цього документу випливає висновок, що розпалюванням війни займається не президент Росії Путін, а президент України Порошенко.

Ясна річ, що це вже заява кандидата в президенти України у виборчих перегонах, які де факто стартували. Тактично вона розрахована на те, щоб завоювати чималу кількість людей на сході України, яка вірить, що війну почала Україна. Такому електорату ці слова можуть припасти до душі. Правда, там народ так само вірить у те, що Тимошенко свого часу пропонувала обнести Донбас колючим дротом. Але це дрібниця.

Тренд

Це вже вдруге Тимошенко робить такий наголос. У своєму виступі на форумі «Новий курс» Тимошенко ніде не сказала, що саме Путін почав війну. Лише одним реченням згадала про Росію-агресора. Про Крим взагалі мовчала, сказала про нього лише у відповідь на запитання після виступу. Відбулася черговою фразою про те, що Крим і Донбас треба повертати. За її словами, винна у підтриманні війни корумпована українська влада. Не Путін.

Але, якщо подивитися на її слова, забувши про вибори, то ця риторика спрямована на зміну геополітичного вектора України із Заходу на Схід.

Розрахунок тут простий. Ідея про те, що Україна винна у війні і прагне ескалації, у суспільній свідомості здатна еволюціонувати від «не може бути» до «в цьому щось є» та завершитися «інакше і бути не може». Це й буде кінець Незалежності.

Посилення таких народних настроїв в кінцевому підсумку приведе до того, що частина народу наполягатиме на необхідності каятися перед «старшим братом», просити в нього пробачення. Якщо такі настрої переважатимуть, то ми знову станемо «мишебратья». Читай: повернемося під вплив Росії, заради чого Путін і починав свою авантюру. А це означає чистки і репресії для всіх тих, хто виходив на Майдан, воював і волонтерив для фронту.

Виявилося, що у Юлії Тимошенко є однодумці. Таку саму ідею за тиждень до неї озвучивкерівник так званої "ДНР" Олександр Захарченко: «Порошенко, вероятно, введет военное положение и выборы отменит: с потерей власти президента он попадает под суд, и не только он, а также [экс-премьер Арсений] Яценюк, [секретарь Совета национальной безопасности и обороны Украины Александр] Турчинов, [глава МВД Арсен] Аваков и десятки других людей. Поэтому проще сделать так, чтобы выборов там не было».

Коротка історія дружби з Путіним

Такий збіг навряд чи можна назвати випадковим. Тимошенко раніше мала тісні стосунки з Кремлем. І сьогодні вона озвучує те, що виголошують кремлівські посіпаки. Зразу згадуються діяння Тимошенко, спрямовані на користь Москви.

Білборди, які з'явилися в Севастополі 2005 року. Джерело: http://www.agatov.com/content/view/2513/63/. Сама Тимошенков ті часи на брифінгу у Львові заперечувала причетність до цих бордів.

2008 року вона у статусі прем’єра демонстративно, будучи в Брюсселі, не зустрілася з керівництвом НАТО, хоча президент Ющенко приписував їй це зробити і підтвердити свою прихильність до отримання Плану Дій щодо Членства в НАТО. Вона не виконала припис, продемонструвавши, що в українському керівництві існують розбіжності з цього питання. ПДЧ нам не дали. Це була одна з ключових (не єдина) причин. Чи треба нагадувати, яка країна була в цьому зацікавлена?

2009 року Тимошенко підписала відомі газові угоди з Росією, за якими ми платили найвищу ціну за газ в Європі. Невигідність таких угод для України продемонстрував Стокгольмський арбітраж, скасувавши наші борги перед Росією на понад 4 млрд. доларів, які утворилися через угоди Тимошенко. Ці домовленості можна порівняти хіба що з харківськими угодами Януковича, який продовжив перебування ЧФ Росії в Криму на тривалий термін.

Вона, крім того, привела у політику купу «достойників». Згадати хоча б Павла Лебедєва, який був міністром оборони за Януковича і дорозвалював армію, а зараз ховається в Росії. Кремлю є за що йому давати притулок: він, зокрема, змінив ідеологію військово-морського флоту, наполягаючи на дружбі з Росією. Цей до недавнього часу громадянин Росії пройшов до українського парламенту в списках політичної сили Юлії Тимошенко. Яким чином він там опинився – можна знову лише здогадуватися. Вікіпедія пише, що він "був присутній в Кремлі на зібранні з нагоди «прийняття» Криму до складу Росії".

Білборди, які з'явилися в Севастополі 2005 року. Джерело Комсомольська Правда Крим https://www.crimea.kp.ru/daily/23609.4/46648/

Чому описаний Тимошенко сценарій «великої війни Порошенко» не має нічого спільного з реальністю?

Для того, щоб запровадити воєнний стан, потрібна велика бійня, а не окремі сутички, як зараз. Інакше його запровадження буде виглядати не переконливо. Про таке можна домовитися лише з самим Путіним, а не з лідерами «молодих республік».

Путін неодноразово заявляв, що не бажає з сьогоднішньою владою мати справу. І його можна зрозуміти: саме ця влада зірвала сценарій створення так званої Новоросії. Чи може Порошенко з ним домовитися? У це вірить лише той, хто вірить, що Порошенко вже здав країну Москві. Я оце дивлюся на вулиці Києва і запитую: де танки Путіна?

І зараз - непопулярне. Із заяви Тимошенко виплаває, що Порошенко затіває таку авантюру, бо в нього нема шансів перемогти. Тим часом, у нього не все так безнадійно. Розрив у 5- 7% (дані соціологічної групи Рейтинг) некритичний. Адже у всіх кандидатів низький рейтинг.

Запровадження воєнного стану сьогодні навряд чи зустрінуть з розумінням. Скоріш за все, відповіддю на це будуть протести. Чи потрібно Порошенку так ризикувати? Якби він мав намір запровадити воєнний стан, то зробив би це значно раніше, коли ледь не половина країни про це волала.

Можливо, Путін і справді хоче почати потужнішу кампанію. Скоро завершується чемпіонату світу з футболу. Нагадаємо, що окупація Криму відбулася після закінчення зимової олімпіади в Сочі. Він почне, а наша голубка миру тоді казатиме: ось подивіться, я ж вас попереджала. Вони звикли співати дуетом.

9 07 2018

http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/86337/Kinec_Nezalezhnosti_Do_chogo_