Володимир Семків

Православ’я дерусифікується

Важлива обставина в час, коли Україна в особі світської та церковної влади звернулася до Константинополя з проханням про надання томосу на автокефалію: переважна більшість українців підтримує тезу про те, що Україна потребує незалежної православної Церкви. Згідно з результатами соціологічного дослідження, проведеного Центром Разумкова, 27% громадян України вважає, що православні мають згуртуватися довкола Української Православної Церкви Київського патріархату, а ще 23% – що православні мають об’єднатися в єдину Церкву, котра домагатиметься своєї незалежності.

Ці 50% респондентів, котрі вважають, що православна Церква в той чи інший спосіб мусить рухатися в бік незалежності, – доволі високий показник на тлі того, що кожен четвертий узагалі байдужий до православної ієрархії. Ну а відрив прибічників «російського престолу» взагалі п’ятикратний: лише 9% громадян вважає, що українська Церква мала би бути частиною російської Церкви.

Дослідження щодо особливостей релігійного і церковно-релігійного самовизначення українських громадян, яке вкотре раз на рік проводить Центр Разумкова, має дуже високу оцінку як з боку експертного середовища, так і представників релігійних громад. Цього року воно є тим, що дозволяє скласти уявлення, з якими настроями українці прямують до задекларованої мети з автокефалією. Водночас, слушно закцентувати: опитування проводилося в березні, тобто ще до того, як президент Петро Порошенко публічно оголосив про свій діалог із Константинополем.

Щодо регіональних преференцій, то в центрі України зосереджене найбільше число прибічників тези про потребу гуртуватися православним довкола Київського патріархату – 35%. На заході й на півдні частки є приблизно однаковими – по 30%.

Водночас у західному регіоні відносна більшість (36%) висловлюється на користь того, щоби православні об’єдналися в єдину Церкву, котра домагатиметься незалежності.

У східному регіоні приблизно однакові частки опитаних дотримуються думки, що православна Церква має залишатися невід’ємною частиною російського православ’я (18%) і що православні мають об’єднатися (17%).

У порівняні з 2010 роком, істотно зменшилося число громадян, які вважають, що православна Церква в Україні мала би залишатися невід’ємною частиною «московського престолу» – із 22% у час приходу до влади Януковича і до нинішніх 9%.

На цьому тлі поступово падає репутація Московського патріархату. Водночас поліпшується опінія про Київську патріархію. Так, із 2000 року, коли Центр Разумкова вперше провів опитування з релігійної тематики, фіксується стала тенденція поступового зростання частки вірних УПЦ КП. Якщо у 2000 р. вони становили 12%, то у 2018 р. – уже 29% серед усіх опитаних.

Частка вірних УПЦ МП наразі становить 13% – натомість іще в 2010 році було 24%.

Якщо порівнювати з 2010 роком, то частка вірних УПЦ КП зросла в усіх регіонах. Найбільше – з 17% до 38% − у центрі. Водночас минулого року Київський патріархат найбільше додав у популярності в Південному регіоні – число прихильників УПЦ КП зросло із 14% до 22%. За рік там зменшилася частка вірних Московського патріархату – із 15% до 9%.

Внутрішні процеси в УПЦ МП є неоднозначними. З одного боку, соціологи фіксують зростання частки тих, хто підтримує свою Церкву як невід’ємну частину російської православної Церкви (за рік частка зросла з 30% до 42%). Водночас серед вірних УПЦ з 15% до 25% зросла частка тих, хто вважає, що православні мають об’єднатися в єдину Церкву, яка домагатиметься незалежності.

Цікаво, що рівень маніфестованої релігійності в Україні наразі становить 72% опитаних і, як і раніше, має виразний регіональний характер: віруючими вважають себе 91% жителів заходу проти 59% жителів півдня. Якщо в Західному регіоні останніми роками спостерігаються найбільш стабільні показники рівня релігійності, то найбільш нестійкими ці показники є у Східному та особливо в Південному регіонах. Так, на Півдні у 2017 р., порівняно з 2016 р., частка тих, хто вважав себе віруючим, знизилася з 66% до 43%, але у 2018 р. зросла до 59%.

Невіруючих або атеїстів найменше на заході (2%), найбільше – на півдні (13%) і сході (12%).

Так само регіональний характер мають і усі аспекти церковно-конфесійного самовизначення. Як і раніше, більшість (67%) громадян відносять себе до православ’я: від 79% жителів центру до 46% – заходу. На заході 40% жителів визнали себе греко-католиками.

Натомість на півдні і сході привертають увагу значні групи громадян, які не відносять себе до жодного з віросповідань (20% і 16% відповідно). Слід зауважити, що більшість (59%) опитаних вважають, що “людина може бути просто віруючою і не сповідувати якусь конкретну релігію”. Ця точка зору виразно переважає в усіх регіонах, за винятком заходу, де 49% опитаних переконані, що “віруюча людина повинна обов’язково сповідувати ту чи іншу релігію”; тих, хто підтримує можливість “просто вірити”, тут дещо менше – 43%.

03.05.2018

https://zbruc.eu/node/79367