www.ji-magazine.lviv.ua

Київський міжнародний інститут соціології

Рівень ксенофобії в Україні знижувався, починаючи з 2007 року, проте знову починає зростати – свідчать дані Київського міжнародного інституту соціології. КМІС проводить подібні дослідження багато років поспіль.

Індекс ксенофобії розрахований як середня соціальна дистанція до 13 етнічних і лінгво-етнічних груп. Назва індексу умовна: взагалі ж ксенофобія є складним багатовимірним явищем і не може бути охарактеризована одним показником, – підкреслює КМІС.

Як це міряють?

Для кожної етнічної групи з переліку респонденти мають відповісти, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками кожної з груп. Це називається соціальною дистанцією.

Ставляться бали:

Як членів своєї родини – 1
Як близьких друзів – 2
Як сусідів – 3
Як колег по роботі – 4
Як жителів України – 5
Як гостей України – 6
Не пускав би в Україну – 7

Мінімальна соціальна дистанція 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна – 7 (не пускав би в Україну).

Рахується середнє для репрезентативної вибірки.

Яких "інших" недолюблюють найбільше?

Найбільше цураються ромів.

Найменше ж – україномовні російськомовних і навпаки.

Антисемітизм, між іншим – на рівні "антиамериканізму" чи "антинімцизму".

Фактори ксенофобії

Стать практично не впливає на рівень ксенофобії. Чоловіки мають дещо нижчий рівень ксенофобії (4,15), ніж жінки (4,24), ця різниця статистично значуща на рівні 5%, але дуже невелика. До того ж, жінки довше живуть, а з віком рівень ксенофобії зростає (серед чоловіків 22% старші 60 років, а серед жінок – 32%). Тому ця різниця може бути зумовлена віком, а не статтю. І дійсно, серед респондентів, які молодші за 60 років, різниця індексу ксенофобії між чоловіками і жінками стає незначущою.

Тобто, вік має деякий вплив на рівень ксенофобії: чим вищий вік – тим вищий рівень ксенофобії.

А от тип населеного пункту має суттєвий вплив на рівень ксенофобії: ті, хто проживає у місті, мають значно менший рівень ксенофобії (індекс 4,05) у порівнянні з тими, хто проживає у селі (індекс 4,51).

Регіон проживання теж має суттєвий вплив на рівень ксенофобії (графік 4): найвищий рівень ксенофобії – на Заході (4,74), найменший – на Півдні (3,61). Частково ця залежність пояснюється тим, що на Заході більше сільського населення, яке має вищий рівень ксенофобії. Але регіон проживання впливає й незалежно від типу населеного пункту.

Освіта має один з найбільших впливів на рівень ксенофобії серед досліджених факторів. Якщо для осіб без середньої освіти індекс ксенофобії дорівнює 4,64, то для осіб з вищою освітою – 4,02.

Фінансовий статус теж має вплив на рівень ксенофобії (див.графік 6): чим вищий рівень добробуту – тим нижчий рівень ксенофобії. Але тут може впливати не фінансовий статус, а освіта, бо вони пов’язані між собою, люди з вищим рівнем освіти здебільшого мають кращий фінансовий стан.

Отже

Статистично, найбільші ксенофоби – люди з низьким рівнем освіти, які часто живуть у селах, зокрема, на Галичині. Статистично-таки, найменші ксенофоби – люди з великих міст із високим рівнем освіти.

Найбільше недолюблюють циган і арабів, найбільш толерантні – україномовні до російськомовних і навпаки, а також до білорусів і дещо менше (звісно, з огляду на останні події) – до росіян.

Загалом, ксенофобія зростала до 2007, потім спадала до 2013, далі зигзагами знову зростає.

Вибірка науково репрезентативна.

Детальніше – КМІС

5 10 2018

http://texty.org.ua/pg/news/textynewseditor/read/88449/V_Ukrajini_znovu_zrostaje_riven_ksenofobiji_Kogo