www.ji-magazine.lviv.ua

Денис Рафальский, Юлия Забелина

Голосування Верховної Ради за введення воєнного стану, по суті, стало пірровою перемогою президента Петра Порошенка. Формально пішовши назустріч главі держави, парламентарії нівелювали практично всі пропозиції Банкової стосовно спецрежиму.

Президент Петро Порошенко вдруге за час президентського строку зіткнувся зі стійким організованим опором з боку Верховної Ради. У липні президент намагався змусити парламент під загрозою розпуску проголосувати за новий склад Центральної виборчої комісії. Але в стінах Верховної Ради виникла ситуативна більшість, яка успішно голосувала навіть без найбільшої парламентської фракції БПП. У результаті Порошенко був змушений повернутися до торгів з групами впливу в Раді. Тепер же депутати відмовилися беззастережно підтримувати президентську ідею про воєнний стан на 60 днів по всій території України у зв'язку з нападом російського флоту на українські кораблі в районі Керченської протоки. Відповідний указ глави держави був оприлюднений буквально за півтори години до початку позачергового засідання Ради, на якому цей документ повинні були затвердити народні депутати. Але все пішло не так, як було заплановано.

За початковим сценарієм, запропонованим Адміністрацією президента, передбачалося на закритому засіданні за участю всього керівництва країни, а також військових обговорити ситуацію з українськими кораблями, після чого проголосувати. Але після консультацій ситуацію переграли. Спершу журналістам відкрили ложу преси і пустили в парламентські кулуари. Включили і телетрансляцію з сесійної зали, де на той час вже зібралася більшість депутатів. Президентський штандарт і суфлери біля парламентської трибуни означали, що буде виступати голова держави...

Фракція Радикальної партії Олега Ляшка, однак, вимагала від голови Ради Андрія Парубія відразу оголосити перерву і до виступу Порошенка провести з ним зустріч лідерів парламентських фракцій, щоб обговорити зміст указу. "Радикали" разом із депутатами від "Батьківщини" оточили президію Ради.

"Йдеться про введення воєнного стану... Проблема полягає в тому, що президент зобов'язаний провести консультації з лідерами парламентських фракцій, а потім виходити на трибуну і висловлювати свою позицію..." - говорив Ляшко, стоячи над Парубієм, який сидів. "Будьте головою Верховної Ради! Ви ж не маріонетка президента!" - закликала спікера глава фракції "Батьківщини" Юлія Тимошенко. І той, врешті-решт, здався. Цікаво, що багато нардепів вважають це засідання Верховної Ради бенефісом Олега Ляшка. "Змушений визнати неабияку роль сьогодні Олега Ляшка і його радикальної фракції", - написав у себе в Facebook позафракційний нардеп Віктор Чумак.

Пікантність цієї ситуації полягає в тому, що союзником зазначених фракцій виявилася одна з партій влади - "Народний фронт". Про домовленості між зацікавленими сторонами "Апострофу" розповів народний депутат від НФ, близький до керівництва своєї партії.

"На засідання нашої фракції прийшли Бурбак із Аваковим (лідер фракції НФ Максим Бурбак і один із центрів впливу в партії, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, - "Апостроф") із пропозицією ввести воєнний стан всього на 30 днів, а далі дивитися за обставинами. Турчинова (секретар РНБО і один з центрів впливу в НФ Олександр Турчинов - "Апостроф") не було, а Яценюк (голова партії Арсеній Яценюк, - "Апостроф"), перебуваючи за кордоном, був на телефонному зв'язку з Бурбаком. А в залі про те саме заговорив Ляшко. Як то кажуть, коментарі зайві", - пояснює співрозмовник у фракції НФ, який попросив про анонімність.

Ще один з "фронтовиків" розповів "Апострофу" про те, що на фракції йшла гаряча дискусія, і частина фракції - група Парубія, а також "військове" крило фракції, що орієнтується на Олександра Турчинова, виступало за те, щоб повністю підтримати пропозицію президента. "Але значна частина фракції була проти такого розкладу. По-перше, із цим потрібно виходити до людей і пояснювати перенесення виборів, вони цього не хотіли. По-друге, частина фракції - вже з Тимошенко: їм принципово важливо, щоб не переносилися вибори, а воєнний стан не було введено по всій Україні. Тільки за це вони готові були дати голоси", - сказав нардеп "Апострофу" офрекордс.

Показовою стала й публічна заява "фронтовика" Антона Геращенко, близького до Арсена Авакова. "Президент повинен пояснити, чому він не ввів воєнний стан на Донбасі в 2014 році після Іловайська, Дебальцевого та інших трагедій. Потрібно роз'яснити, які права і свободи громадян будуть призупинені на період цього часу, - сказав він журналістам у кулуарах. - В указі президента сказано призупинити 12 статей Конституції, зокрема, недоторканність житла, таємницю особистого листування... Навіщо обмежувати 53 статтю - про освіту".

Без голосів "Народного фронту", "Батьківщини" і "радикалів" (причому НФ - друга за чисельністю фракція в парламенті) голосування перетворювалося в авантюру. Тим більше, що депутатські групи "Відродження" та "Воля народу" також схилялися до того, щоб не голосувати за запропонований президентом указ у цілому. Президент міг розраховувати тільки на свою фракцію, яка, до слова, рідко голосує повним складом. За інформацією "Апострофа", у БПП зі 135 членів фракції лише близько 80 нардепів готові були голосувати за проект воєнного стану.

Цікава метаморфоза під час перебігу подій сталася з фракцією партії "Самопоміч". Одразу після рішення РНБО про воєнний стан лідер цієї політсили, мер Львова Андрій Садовий публічно став на бік президента. Правда, до обіду наступного дня "Самопоміч" вже не була такою категоричною.

"Йде війна, а виграти війну без воєнного стану неможливо за визначенням. Але залишається питання, навіщо його вводити на всій території України. На нашу думку, це слід зробити на тих територіях, де відбуваються сутички або є ризик - прямий або непрямий - агресії з боку Росії. Йдеться, перш за все, про Донецьку, Луганську, Запорізьку, Херсонську та Одеську області... Навіщо вводити воєнний стан, скажімо, у Тернопільській області, незрозуміло. Можна взагалі говорити про застосування спецрежиму тільки в окремих районах областей, де є небезпека вторгнення", - сказав "Апострофу" заступник голови фракції Руслан Сидорович.

Із партією Садового, яка примкнула до "троїстого союзу", президент опинився в безвихідному становищі, виходом із якого він вважав взагалі відмовитися від виступу і поїхати з Ради. Потім він, утім, повернувся. І погодився на умови більшості. У результаті депутати проголосували і за "урізаний" указ про воєнний стан, і за призначення президентських виборів на 31 березня 2019 року.

На думку народного депутата Віктора Романюка з "Народного фронту", політичні кола злякалися зриву президентських виборів, у яких всі тою чи іншою мірою зацікавлені. "Це лише розумний компроміс", - вважає Романюк. У свою чергу нардеп Віктор Чумак вважає, що ця історія серйозно вдарила по президенту. "Це був фатальний постріл в ногу. Качка стала кульгати сильно, - зазначив він. - У такому вигляді указ і закон втрачають і сенс, і необхідність. Усе, крім обмеження прав громадян, може бути реалізовано і без застосування механізмів воєнного стану".

У свою чергу співрозмовник "Апострофа"у БПП вважає, що указ про воєнний стан, поширений на всю країну, розв'язав би президенту руки з багатьох напрямків. "Зокрема, можна було б розібратися з "євробляхерами", які безчинствують на кордоні", - говорить він. Хоча головним аргументом на користь указу в БПП називають бажання показати, що Україна готова захищатися. Публічно в президентській політсилі всіляко намагаються зберегти обличчя. Зокрема, глава фракції БПП Артур Герасимов заявив про те, що підтримка закону свідчить про те, що главі держави вдалося об'єднати сесійну залу парламенту.

Як би там не було, але тепер, після голосувань, лайок і взаємних обвинувачень у "зраді" дуже важливо, щоб наші політики не забули про тих, хто зараз перебуває в руках росіян - наших моряків, що потрапили в полон 25 листопада. На цей момент відомо про 5 із 23 полонених, при цьому наймолодшому - 19 років. І було б добре, якби піар наших політиків зводився не до порожнього популізму, а до реальних спроб звільнити наших моряків.

27 листопада 2018

https://apostrophe.ua/ua/article/politics/2018-11-27/kak-deputatyi-voennoe-polojenie-obrezali/22350