|
Олександр МотильЕлекторат Зеленського ризикує найбільшеОчевидно, що
всі українці опиняться у програші, якщо і коли страшенно недосвідчений і
політично іґнорантний комік візьме на себе управління
державним кораблем України. Коли економіка зайде в штопор, корупція розквітне,
а президент Росії Владімір Путін покаже зуби, всім
українцям буде значно гірше, ніж нині. Але кому
буде ще гірше, ніж на загал? За іронією
долі, це будуть прихильники Зеленського серед молоді та південного сходу. І все
завдяки Путіну. Передбачати
— це завше ризикована справа, але ми можемо впевнено спрогнозувати, що Путін
розглядатиме обрання Зеленського як прекрасну можливість очиститись від
балагану, в який він втягнув Росію на окупованому Донбасі. Путін не Айнштайн, але, перебуваючи при владі протягом двох
десятиліть, він дещо взнав про те, як домогтися свого, особливо з
лідерами-легковаговиками, які не мають поняття про міжнародні відносини.
Розглянемо наступний цілком ймовірний сценарій (який, б'юсь об заклад,
російські спецслужби вже розробили). Зеленський
перемагає. Путін починає зондувати серіями відносно невеликих провокацій —
можливо, повною блокадою Керченської протоки, можливо,
"терористичним" нападом на якусь російську православну церкву в
Харкові або Одесі, можливо, інтенсифікацією обстрілів російськими маріонетками
на лінії фронту з окупованим Донбасом. Жодна з цих дій не буде подана як
агресивна. Навпаки, Путін буде стверджувати, що кожна з них була спровокована
ворожими діями українських "фашистів" і що у Росії немає іншого
вибору, крім як відповісти силою. Імплікатурна
загроза була би очевидною — що Росія мусить посилити мілітарний
захист своїх воюючих побратимів і фактично розпочати повномасштабний наступ. Безумовно,
Путін достатньо розумний, аби розуміти, що такий батіг має супроводжуватися
пряником. Його міністр закордонних справ Сєрґєй
Лавров проінформує Київ, що Росія завжди готова сісти за стіл переговорів. Адже
Москва на дух не зносить насильства. Чи погодиться шановний новий президент
України, щоби сепаратисти приєдналися до розмови? Зрештою, якщо є бажання, то
знайдеться і спосіб — а всі хочуть миру, особливо між двома братніми народами.
Хіба фашисти в Києві не розділили їх штучно? Чи не пора росіянами і малорос...
— вибачте, українцям — раз і назавжди врегулювати свої розбіжності? Якщо
сепаратистські структури повернуться в лоно України, Росія буде рада допомогти
з їхньою відбудовою. Кому взагалі потрібні прямі західні інвестиції? Кому
потрібен Міжнародний валютний фонд? І чи не розумніше, щоб українські дороги
вели в Москву, а не в Париж? Тільки подумай, пане Президенте, Україна
возз'єднається і настане мир з Росією. Ти можеш навіть отримати Нобелівську
премію. Вибір
Зеленського буде між війною а капітуляцією. Цей вибір буде винятково й неминуче
його і тільки його, бо жодного іншого президента Кремль не сприймає як слабкого
суперника. Путін знає, що Петро Порошенко, Юлія Тимошенко і Анатолій Гриценко
не є такими іґнорантними, такими недосвідченими і
такими безпорадними, як Зеленський. Провокувати чи приманювати їх було би
значно важче і значно небезпечніше. Але Зеленський? Чому б не провести тест
коміку і подивитися, з чого він зроблений? Як би
відреагував головний комік України? Цілком ймовірно, він буде мимрити,
сподіваючись виграти час, щоби зрозуміти, що поставлено на карту. Але часу буде
мало. Ситуація на південному сході погіршуватиметься: блокада призведе до
нестачі продовольства в Маріуполі та Бердянську, в православних храмах буде все
більше вибухів, на фронті гинутиме все більше і
солдат, і цивілів. Своєю чергою, росіяни
мобілізуються на захист своєї Святої Церкви, українці контрмобілізуються,
генерали і поліція зажадають відповісти на російські провокації. В міру того,
як Москва посилюватиме тиск, Зеленському доведеться бути рішучим і діяти
жорстко, щоби зберегти певний рівень довіри у своїй країні. Але найімовірніше,
що він або зазнає невдачі, або ситуація вийде з-під контролю, або перше і друге
разом. Насильство всередині країни, підбурюване сепаратистськими "зеленими
чоловічками", що проникатимуть через кордон, буде посилюватися. Поки
український президент безпорадно шукатиме якийсь вихід зі створеного його
недосвідченістю балагану, Путін оголосить Україну збанкрутілою державою, яка
потребує порятунку від своїх "фашистів" і нерішучих лідерів. Урізана, без
південного сходу Україна, можливо, переживе наступну
військову пожежу. Але південно-східні виборці Зеленського що посіють, те й
пожнуть — опинившись у розореній війною і Богом забутій провінції Російської
Федерації. Молоді втікатимуть, старі лишатимуться, приречені на злидні.
Південний схід України нагадуватиме сепаратистські формування в Луганську та
Донецьку. Ці нещасні
люди будуть, принаймні, жити. Натомість тисячі загиблих на війні — а це ж усе
молоді, багато з них електорат Зеленського — не матимуть можливості змінити
свій вибір.
|