на головну сторінку незалежний культурологічний часопис <Ї>

   www.ji-magazine.lviv.ua
 

Максим Муляр

Проблеми єврейської реституції в Польщі

Польсько-ізраїльські стосунки останнім часом стають чимраз гіршими. Головним каменем спотикання стала реституція.Польсько-ізраїльські стосунки останнім часом стають чимраз гіршими. Головним каменем спотикання стала реституція.

 

https://zbruc.eu/sites/default/files/images/2019/05/z1558691229a214i.jpg

 

15 травня під польською амбасадою в Тель-Авіві стався прикрий інцидент. Якийсь чоловік атакував амбасадора Марка Маґєровського. Атака була така собі, особливих тілесних ушкоджень дипломат не зазнав, був головним чином вербально ображений і обпльований.

 

Оскільки пан Маґєровський не розгубився й встиг зазнимкувати самого нападника і його авто, то незабаром було встановлено особу зловмисника. Ним виявився не якийсь там бомж чи п’яний пролетарій, а цілком тверезий, інтелігентний чоловік, архітектор Арік Ледерман. Уже за півтори години його знайшла й затримала ізраїльська поліція.

 

Тож з якої такої причини ізраїльський архітектор так брутально накинувся на польського амбасадора? Сам потерпілий стверджує, що під час нападу зловмисник щось обурено белькотів. Маґєровський розібрав лише слова: «Поляк, поляк!». Отже, очевидно, напад було скоєно на національному ґрунті. 

 

На інцидент досить оперативно зреагувало керівництво польської держави. «Я дуже стурбований інформацією про расистську атаку на амбасадора РП в Ізраїлі. Польща рішуче засуджує цей ксенофобський акт аґресії. Насилля проти дипломата чи будь-якого іншого громадянина ніколи не може бути толероване», – написав прем’єр-міністр Польщі Тадеуш Моравецький на своїй сторінці в Twitter.

 

Атака на польського амбасадора аж ніяк не додасть плюсів польсько-ізраїльським відносинам, які останнім часом перебувають на рекордно низькому рівні. Наше видання вже повідомляло про міждержавний скандал, який виник зі скасуванням запрошення до Польщі для урядової делегації з Ізраїля. Ключовим у ньому стало слово «реституція». Саме воно спровокувало і цей скандал, і загалом стрімке погіршення відносин між поляками і євреями, і, припускаємо, тель-авівський дипломатичний інцидент.

 

Нагадаємо, що 13 травня до Варшави мала прибути велика ізраїльська делегація на чолі з міністеркою соціальної рівності Гілою Гамліель. Утім в останній момент Міністерство закордонних справ Польщі скасувало візит ізраїльських урядовців. Відповідне повідомлення польське МЗС надіслало каналами дипломатичного зв'язку 12 травня.

 

У Варшаві пояснили, що рішення скасувати візит було ухвалене через зміни в складі делегації, несподівано внесені ізраїльською стороною без узгодження з польськими колегами. То чому ж через таку, здавалося б, дрібничку Польща пішла на такий серйозний демарш, який загрожує їй поважними іміджевими втратами на міжнародній арені, передовсім з боку Сполучених Штатів (цю тезу ми пояснимо згодом)? Бо, на переконання польського уряду, ці зміни в складі делегації свідчать про те, що Ізраїль має намір зробити основною темою візиту питання повернення власності польських євреїв, які загинули або постраждали в період Голокосту. «У зв’язку зі здійсненням в останній хвилі ізраїльською стороною зміни складу делегації, котра дозволяє підозрювати, що розмови будуть сконцентровані на питаннях реституції власності, польська сторона ухвалила рішення про скасування візиту ізраїльських урядовців», – заявило польське зовнішньополітичне відомство.

 

А Варшава ж, своєю чергою, це питання обговорювати не має ні найменшого наміру. Польські політики вважають, що всі дискусії на цю тему закінчено. Проте в Єрусалимі так зовсім не вважають.

 

Уточнімо, що саме в зміні складу делегації не сподобалося полякам. Це поява у списку делегатів генерального директора Міністерства соціальної рівноправності країни Аві Коена-Скалі. Саме ця людина і курує в Ізраїлі напрям реституції. А отже, приїзд його до Варшави, без сумніву, означав, що під час візиту буде порушено питання про компенсації за майно євреїв в Польщі, втрачене під час Другої світової війни. 

 

Тут варто нагадати, що в Польщі в першій декаді травня пройшли масові демонстрації проти ухвалення будь-яких рішень щодо повернення майна, забраного у євреїв Польщі в період Голокосту. Ці акції спровокував нещодавно підписаний американським президентом «Білль 447». Документ  дозволяє чинити санкційний тиск на країни, які не ухвалили закону про реституцію єврейської власності, втраченої в період Голокосту. Згідно з новим американським законом, моніторингові функції за просуванням реституційних процесів в десятках країн, включно з Польщею, передані Державному департаменту США. Зокрема, американське зовнішньополітичне відомство публікуватиме регулярні повідомлення про ситуацію з поверненням майна його власникам чи спадкоємцям.

 

Олії в полум’я долив ще й держсекретар США Майк Помпео, котрий під час недавнього візиту до Варшави вказав на необхідність повернення єврейського майна. «Я наполегливо закликаю моїх польських колег просувати всеосяжне законодавство про реституцію приватної власності для тих, хто втратив власність в епоху Голокосту», – сказав Помпео. Полякам стало цілком зрозуміло, що резиґнація питань реституції загрожуватиме погіршенням взаємин не лише з Єрусалимом, а й з Вашінґтоном.


Тоді Тадеуш Моравецький оперативно прокоментував слова Помпео, наголошуючи, що «питання про повернення єврейського майна давно врегульовано». Це, своєю чергою, викликало невдоволення єврейських організацій. Вони нагадали, що Польща і США дійсно уклали угоду в 1960 році про те, що майнові питання улагоджені, проте в ньому йшлося винятково про людей, які були громадянами США на момент втрати майна в Польщі. 

 

У Польщі питання реституції викликає такі бурхливі пристрасті з двох причини: політичної та економічної. Щодо економічної. На початок вересня 1939 року в Польщі налічували близько 3,3 мільйона євреїв. За шість років війни 2,8 мільйона з них загинуло, тобто 85 відсотків. Більшість родин польських євреїв були винищені повністю. Таким чином, їхнє майно залишилося без спадкоємців і відійшло державі. А після падіння комуністичного режиму 1989 року це майно було приватизоване, причому не без корупційної складової. 

 

За різними оцінками, загальна вартість втраченого єврейськими родинами майна в Польщі сягає трьохсот мільярдів доларів. Тож сума просто астрономічна. Тому й не дивно, що вже навіть натяк на обговорення теми реституції призвів до скасування державного візиту ізраїльської делегації до Варшави. 

 

Цікаво, що при цьому сама Варшава не знічуючись вимагає компенсацій за Другу світову війну від Берліна. Хоча правові підстави на ці виплати значно мізерніші, аніж підстави для реституційних виплат для євреїв.

 

Політична складова стосується передвиборчої боротьби. Справа в тому, що в Польщі набувають популярності ультраправі сили на кшталт таких партій, як «Кукіз'15» чи «Конфедерація». Вони перетягують на свій бік виборців право-консервативної партії «Право і Справедливість», активно розігруючи, зокрема, й антисемітську карту. І тема реституції тут стає козирною.

 

ПіСові й без того складно ставало останнім часом налагоджувати діалог з такою ж право-консервативною партією «Лікуд» прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу. Тепер же справа покращення стосунків між Варшавою та Єрусалимом стає фактично безнадійною. Особливо після того, як, за результатами березневих виборів до Кнесету, Нетаньягу залишився на чолі уряду на наступну каденцію.

 

https://zbruc.eu/sites/default/files/images/2019/05/z1558691253a214i.jpg

24.05.2019

https://zbruc.eu/node/89530