на головну сторінку незалежний культурологічний часопис <Ї>

   www.ji-magazine.lviv.ua
 

Володимир Семків

Російська пропаганда живе Україною

За п’ять років від початку російської агресії проти України обсяг використання Кремлем інформаційної зброї проти українців аж ніяк не зменшився, ба навпаки - залишається високим. Україна надалі є державою, уявлення про котру найбільше спотворюється російськими медіями.

 

З такого резюме починається звіт проекту «ЄС проти дезінформації», опублікований цього місяця на інтернет-сторінці EUvsDisinfo. Цей проект здійснюється офіційним підрозділом ЄС – Оперативною робочою групою зі стратегічних комунікацій (East StratCom Task Force), створеної за рішенням ради лідерів ЄС у березні 2015 року при офісі Федеріки Могеріні. Мета бюлетеня – «протистояти постійним дезінформаційним кампаніям з боку Росії».

 

https://zbruc.eu/sites/default/files/images/2019/01/z1548230996a237i.jpg

 

У 2018 році половина випадків російської дезінформації, виявлених EUvsDisinfo, мала українську спрямованість: в онлайн-базі пропаганди серед тисячі торішніх випадків дезінформації 461 ексцес пов’язаний із Україною.

 

Згодувати пігулку

 

Кремлівська дезінформація має мультивекторну спрямованість і полює на різноманітну аудиторію – всередині, у Росії, а також ззовні – окремо в Україні, а також у третіх державах, зазначають експерти.

 

«Внутрішня російська аудиторія зазнає впливу наративів, котрі дегуманізують українців і подають київську владу як цинічного сучасного наступника нацистів XX століття. Подібна стратегія може перетворити Україну на бажану мішень для кремлівської мілітарної агресії», – йдеться у доповіді.

 

https://zbruc.eu/sites/default/files/images/2019/01/z1548229996a237i.png

Дмітрій Кісельов - один із головних співців російської пропаганди, спямованої всередину самої РФ

 

Пропаганда для українського споживача будується в інакший спосіб. Основна мета – зневірити.

«Українська аудиторія ліпше знає про те, що відбувається в них у державі, і навряд чи віритиме переліченим вище наративам, але на неї можуть вплинути спроби применшити воєнні можливості країни як спосіб зниження морального духу українців у протистоянні Росії», – тлумачать експерти.

 

Дезінформація для міжнародного ринку ще інакша. «Аудиторія західних та інших держав світової спільноти є мішенню для намагання кремлівських медій подати Україну винуватцем конфлікту з Росією», – пояснює група зі стратегічних комунікацій.

 

Зокрема, EUvsDisinfo зазначає, що кампанія дезінформації довкола Азовського моря розпочалася задовго до інциденту у Керченській протоці, аби згодом поставити під сумнів провину саме Росії.

 

Окрім того, аналітики виокремлюють іще один пласт дезінформації, спрямований на те, щоб подати Революції гідності та закладені нею зміни як провал. Найяскравішим прикладом такої пропаганди EUvsDisinfo назвала нещодавнє інтерв’ю «Пєрвого каналу» з розчарованим «майданівцем», котрий виявився білоруським актором.

 

https://zbruc.eu/sites/default/files/images/2019/01/z1548230165a237i.jpg

Білоруський актор в ролі розчарованого українця

 

Подібні інформаційні сюжети спрямовані на те, щоб відохотити аудиторію Росії та сусідські країни від досвіду української революції. Хоча ця платівка може «грати» і для західної публіки.

 

«Кремль хотів би сподіватися: якщо вдасться переконати західну аудиторію в таких повідомленнях на доважок до того, що Україна не є реальною державою, а українці та росіяни є одним народом, то політичні настрої зміняться; запанує думка, що підтримка та солідарність із Україною виявляться марними. Кремль, можливо, мріє про те, що врешті українські партнери проковтнуть цю пігулку, погодившись з тим, що країна належить до «сфери інтересів» Росії», – резюмують експерти.

 

Кейс Скрипалів. Теж не без України

 

Значна частина російської пропаганди торік прогнозовано спрямовувалася проти Сполучених Штатів Америки – в базі EUvsDisinfo зафіксовано 260 випадків «антиамериканських» інформаційних випадів. Однак у 2018 році кремлівська інформаційна війна розвернулася і в бік Європи (175 випадків), а також Великої Британії (160 випадків).

 

«Британський» акцент був зумовлений отруєнням Скрипалів у Солсбері.

«Протягом кількох місяців після замаху машина кремлівської пропаганди працювала у повні оберти, фабрикуючи одну історію за іншою. Ми спостерігали спроби переконати нас у тому, що отруєння, котре здійснили з використанням воєнної нервово-паралітичної речовини, трапилося внаслідок передозування наркотиками, алкоголізму чи інших залежностей, що його організувала Україна, або одна з країн-членів ЄС, майбутня мачуха Юлії Скрипаль або й сама Тереза Мей», – перелічили експерти.

 

За підсумками року East StratCom Task Force зафіксувала аж 40 наративів у справі Скрипалів. Ні, це лиш на перший погляд здається, що російська пропаганда є непослідовною і дурнуватою. Мета такої дезінформації – ствердити, що поняття правди не існує.

 

https://zbruc.eu/sites/default/files/images/2019/01/z1548230341a237i.jpg

Сергій Скрипаль з донькою. Пересічний європейський медіаспоживач вже не такий впевнений, що їх отруїли російські спецслужби: "Може вони зловжили алкоголем, чи, навіть, наркотиками".

 

«Це узгоджується із класичними кремлівськими техніками дезінформування: забруднити інформаційний простір, наповнивши його якомога більшою кількістю суперечливих історій, щоб пересічний споживач втратив нитку фактів. У той же час, ця мультинаративна техніка підживлює лояльну до пропагандистів аудиторію, готову стати на захист російської влади, вдавшись до будь-якої інтерпретації подій. Що гірше, перебір із протилежними наративами формує ілюзію неможливості встановити об’єктивну правду, котра би ся базувала на фактах, а отже її (правди) й не існує», – тлумачать автори.

 

Європейські експерти зазначають, що подібну стратегію Росія вже кілька років поспіль використовує проти трагедії MH17. А торік активно експлуатувала її в історії з бомбардуванням гуманітарного конвою у Сирії, після того, як виявилося, що до атаки причетна РФ.

 

«Отруєний» Азов

 

Якщо продовжувати перелік конкретних тематичних акцентів російської пропаганди, то в 2018 році серед них виділялася дезінформаційна хвиля довкола Азовського моря.

 

У грудні проект EUvsDisinfo опублікував окремий розгорнутий звіт щодо Азову, в котрому констатував: план дезінформації був договтривалим і розпочався задовго до інциденту в Керченській протоці.

 

https://zbruc.eu/sites/default/files/images/2019/01/z1548230974a237i.jpg

 

«Кінець року ознаменувався серйозною ескалацією в Азовському морі, де 25 листопада Росія захопила три українські судна разом із екіпажами, відкривши по них вогонь. Поза тим, дезінформаційна кампанія довкола Азовського моря розпочалася ще понад рік тому, поступово стаючи щораз більш інтенсивною і готуючи підгрунтя для подальших подій. Прокремлівські медії повідомляли про холеру біля Маріупольського порту, припускаючи, що українська влада мала зацікавлення в подальшому поширенні хвороби. Використовувався традиційний наратив «винен Захід», як і те, що Азовське море належить Росії», – переповіли автори проекту.

 

https://zbruc.eu/sites/default/files/images/2019/01/z1548230734a237i.jpg

Російський корабель "Дон". Видно наслідки тарану українського судна

 

«Випадок із Азовським морем викрив суть довготривалих дезінформаційних кампаній, спрямованих не лише на те, щоб відволікти увагу від фактів і спотворити їх, а й заздалегідь підготувати інформаційний простір для можливих майбутніх дій», – тлумачить EUvsDisinfo.

 

Цифри не брешуть?

 

Минулого року Україна часто фігурувала у рубриці «Цифри тижня» на інтернет-сторінці EUvsDisinfo. До підбірки найгучніших цифр-фейків минулого року ввійшли матеріали про наміри української влади збудувати 120-кілометрову водну артерію з метою ізоляції анексованого півострова від материкової частини України, твердження про вбивство українськими військовиками 10 тисяч осіб на контрольованих бойовиками територіях, відрядження до України 14 інструкторів США з метою отруєння вод Донбасу, теза про відсутність в Україні російських шкіл.

 

Експерти East StratCom Task Force підсумували, що в їхніх рапортах часто фігурували цифри, пов’язані зі соціальними мережами. Американські дослідники, базуючись на даних, отриманих від Twitter’а, виявили, що «твіти» з дезінформацією поширюються в шість разів швидше, аніж правда. Також виявилося, що російські тролі спричинили у 9 раз більше активності серед англомовних користувачів, аніж російськомовних, «що відбиває щораз більші зусилля російської влади з маніпулювання американськими виборцями».

 

Улюблені теми російських тролів – це, звісно, Україна, США, НАТО, але серед них виділяються і такі теми, котрі на перший погляд видаються геть «невинними». Так, виявилося, що в темі вакцинацій переважна частина «твітів» – 93%! – надходить зі зловмисних аккаунтів.

 

Троляку на гілляку

 

Поза тим, як констатує EUvsDisinfo, 2018 рік став роком, коли споживачам інформації вдалося пролити світло на значний пласт роботи кремлівської пропагандистської машини.

 

Великий внесок здійснило розслідування у США фактів втручання Росії в американські вибори: низка судових справ розкрила для громадськості схеми фінансування пропагандистських кампаній, масштаби інформаційного втручання, осіб та організації, котрі стоять за спонсорованою Кремлем інформаційною війною, тактику їхньої поведінки.

 

Соціальні мережі також почали вживати заходи для протидії дезінформації: Twitter і Facebook заблокували десяти мільйонів підозрілих аккаунтів. Компанія Марка Цукерберга створила «оперативний пункт», укомплектувавши його фахівцями з безпеки та базами даних, котрий, зокрема, захищатиме інформаційний простір у період виборчих кампаній. EUvsDisinfo вітає ці кроки, але вважає, що надалі треба зробити ще дуже багато.

 

«Минулого року ми дуже багато довідалися про механізми та наративи прокремлівської дезінформації. Ми тепер ліпше поінформовані і маємо більше надійних джерел інформації. Чи ми можемо тепер чутися в безпеці від атак у інформаційному просторі? В жодному випадку», – резюмує EUvsDisinfo, закликаючи у 2019 році ставити якнайбільше запитань.

 

23.01.2019

https://zbruc.eu/node/86329