www.ji-magazine.lviv.ua

Anti-colorados

ҐАЗПРОМ. АКТ РЕКОЛОНІЗАЦІЇ?

Для тих, хто недавно плескав вушками, кричав «гурра» й підкидав угору чіпки та шкарпетки з приводу того, як чудово все обійшлося із заручниками, гряде нове випробування кмітливости та здатности виправдовувати й виправдовуватися.

Як відомо, до кінця року закінчується транзитний договір Ґазпрому і Нафтогазу, що його Україна неухильно виконувала навіть в умовах війни з тією ж РФ, а точніше - з Ґазпромівкою, бо війна відсотків на 80 - на користь саме Ґазпрому. Завжди головним інструментом, яким Москва душила Україну, були кабальні умови поставок газу. Особливо нетямущим варто згадати, як Москва перекривала нам газ, а потім, засунувши руку в відоме місце ляльці Йулі - підписала таку кабалу, котра пустила би по світу Україну так, що вилізти з неї ніяк було би неможливо.

Одним з головних досягнень минулих п'яти років було радикальне рішення щодо газу. Україна зовсім припинила купувати газ в Ґазпрому й почала брати його в Европі. При тому, в судах довела кабалу ґазпромівських договорів, що були скасовані цілком.

Важливим є те, що вже чотири з гаком роки Україна купує газ так, як це роблять інші країни - на ринку Европи, де ним торгують не від Ґазпрому чи когось іще, а як просто газом, немає значення, з якого джерела. Власне кажучи, це і є елемент незалежности країни, в даному разі - енерґетичної.

А от транзит газу через територію України тривав увесь цей час, за що були отримані відповідні платежі. Але ось контракт закінчується, і з першого січня 2020 року транзит треба реґулювати відповідним контрактом. Порох вибудував позицію України таким чином, що ми стояли по один бік барикад з ЕС і разом підійшли до моменту неминучих переговорів.

І от ці переговори мають відбутися за кілька днів, у зв'язку з чим у понеділок Путін мав зустріч із Міллером, якому давав цінні вказівки щодо того, як і про що потрібно вести переговори. Просто для довідки, фактично Ґазпром не має свободи укладення міжнародних контрактів і вже тим більше - формування ціни. Всі істотні умови цих контрактів виписуються у Кремлі з подачі Путіна. Це не домисли.

Такі визнання, у профільному журналі “Ґазпром”, робили перші особи корпорації, причому - неодноразово. Загалом, про те, що Ґазпром є одночасно й кишенею і зашморгом особисто Путіна, який користується нею протягом усіх років свого перебування при владі, з того моменту, коли з Ґазпрому вигнали Рема Вяхірєва, професійного газовика, а на його місце посадили просто особистого кореша Путіна, подєльніка по Тамбовському ОЗУ - Льоху Міллера. Відтоді нічого не змінилося.

І от з наданої пресі інформації, вимальовується, до чого готується Москва. Путін каже Міллеру, що укладення або неукладення транзитного контракту має залежати від того, на яких умовах Україна підпише контракт про пряме постачання газу від Ґазпрому.

Для особливо тупих повторюємо, Путін і Міллер готові вести переговори про транзит газу не просто в обмін на позбавлення України енерґетичної незалежности, але позбавлення на умовах Ґазпрому. Якщо хтось ще не зрозумів, йдеться про реколонізацію і пряму здачу не просто інтересів України, а її незалежности.

Схоже на те, що шоу із заручниками саме й було ловом на живця навіть не ЗЕ та його бриґади, а лохів, що мають проковтнути все це. Тож ми ще раз повертаємося до думки про те, що спектакль із заручниками мав зовсім іншу мету, а саме - прикриття торгівлі незалежністю України.

Зауважу: промови Міллера і Путіна кожен може знайти в Мережі самостійно, а от висновки з них - наша версія, припущення. Формулюючи її, ми якнайбільше хотіли би помилитися у своїх висновках, але якщо це трапиться саме так, як Путін доручив Міллеру, то це означає, що Україну кладуть під Путіна. Але й це ще не все.

З нашими західними сусідами проведено величезний комплекс технічних і правових заходів, щоб забезпечити надійні поставки газу, й вони самі підладили свої транспортні системи під наші потреби. Якщо наші діячі підіграють Путінові, це буде ще й ганебний кидок наших партнерів, які допомогли нам злізти з путінської газової труби у найважчий час і під величезним тиском Москви.

Коротше, ми попередили, а далі - побачимо, як воно буде викладатися. Якщо ми маємо рацію, то цей обмін буде для України золотим, а по суті - ганебним актом енерґетичної капітуляції. А тепер усі, хто підспівував хорові, що співає осанни чудовому обмінові, радимо розплющити ширше очі і подивитися, в чиїх руках дириґентська паличка. Власне кажучи, її вже навіть ніхто не ховає, бо ховати щось нема від кого. Живіть із цим!

10 вересня 2019

Джерело: https://defence-line.org/2019/09/gazprom-akt-rekolonizacii/

https://lesinadumka.blogspot.com/2019/09/anti-colorados.html