www.ji-magazine.lviv.ua

Сергій Сидорук, журналіст

Гарячих прихильників президента Володимира Зеленського чекає прикре розчарування, але вони "до останнього" будуть продовжувати сподіватися на диво. Бо рухали ними не переконання, а віра.

Почнемо з елементарного. Якщо вважати президента менеджером вищого розряду, якого народ (джерело влади) обирає на визначений термін для виконання певних, обумовлених Конституцією функцій, то підхід громадянина до кандидатур повинен бути таким же, як і у всякого роботодавця: розгляд резюме та мотиваційних листів. Простіше кажучи, тут важливий набір компетенцій, успіхи-неуспіхи на раніше займаних посадах, плани по новій роботі. Цілком очевидно, що «резюме» Петра Порошенка, за умови раціо-підходу, не полишало ніяких шансів Володимиру Зеленському, який досі тільки те й робив, що розважав публіку гумористичними репризами, написаними групою профі-сценаристів.

Аргументи виборців Володимира Зеленського зовсім інші і зводяться до трьох простих тез: а) потрібні нові обличчя; б) треба дати йому шанс; в) подивимося, що вийде - таке ось «російське авось». Тобто це ВІРА в чистому вигляді.

Причиною виникнення культу, як відомо, є страшні й незрозумілі сили природи, від яких хороше божество повинно людини захистити. Зі Зе-культом все рівно так само, тільки в якості злих сил виступала «злочинна влада» на чолі з Петром Порошенком. Приблизно 2015 року олігархам стало ясно, що далі експлуатувати Україну в колишньому режимі більше не вдається. Навіть більше, доводиться обмежувати апетити заради підвищення обороноздатності держави. Незважаючи на очевидну успішність президентства Порошенко, олігархічним телеканалам і російським рупорам пропаганди вдалося накачати йому антирейтинг. Як відомо, при частому і тривалому повторенні в ЗМІ якоїсь тези, людина, на яку пропаганда спрямована, зазвичай проходить у свідомості загалу три стадії: а) яка нісенітниця! б) в цьому щось є; в) хто ж цього не знає? На третій стадії ніяких доказів уже не потрібно, тому що про "злочинністіь Порошенка і його команди «знають усі». Те, що нічого серйозного Порошенкові пред'явити не вдається, показав так званий Мальдівський скандал. Різдвяний відпочинок за свій рахунок, який легко пробачили б комусь іншому, в разі Порошенко був роздутий до рівня злочину. А зараз щойно прибулий в Україну Андрій Портнов намагається інкримінувати в провину недавньому главі держави наказ про проходження українськими кораблями Керченської протоки ...

Отже, сформувавши у свідомості населення образ «злих сил», можна явити народу божество. Що сталося перед Новим роком, коли Володимир Зеленський в досить "розкутій" манері повідомив, що йде в президенти. Ця «розкутість» його потенційний електорат жодним чином не шокувала. Від Святого Георгія не вимагають ввічливості і гуманності у ставленні до дракона. Тому ці 73% навіть не помітили, як фактично стали адептами релігійного культу. Хіба від божества вимагають програму дій? Хіба для божества потрібні компетенції? Божество - це відображення надії на диво (збільшення зарплат, зменшення тарифів, припинення війни і т. д.), Надії покарання "злих сил" (колишня влада на чолі з Порошенком) та винагороди "хороших" (адептів Зе). Божество не принижується до прес-конференцій або інших форм прямого спілкування з вірними. Святим в подібних випадках може бути й тварина-тотем або навіть камінь. Від імені божества виступає пророк (Разумков) і жерці рангом нижче. Причому ні божество, ні пророк з жерцями не несуть ніякої відповідальності. Тому божество нічого не обіцяє, а пророк завжди може заявити, що трактує вищу волю в міру своїх слабких сил і може помилитися. Тому, схоже, Україну чекає режим на кшталт режиму іранських аятол. І що найприкріше, режимам подібного роду потрібно постійно знаходити нові й нові «злі сили», яких хороше божество показово карає, підживлюючи віру натовпу в його непогрішність і справедливість.

21 05 2019

https://lenta.ua/ua/ze-kult-abo-do-chogo-varto-gotuvatisya-adeptam-sekti-novogo-prezidentaIwAR