|
GeostrategyРосія «зливає» Вірменію: що це означає для України31 жовтня 2020 року міністерство закордонних справ Росії дало відповідь на звернення прем’єр-міністра Вірменії Ніколи ПАШИНЯНА, який попросив розпочати консультації для визначення обсягів допомоги, які може
надати Росія для забезпечення безпеки Вірменії. Відповідь стала холодним душем для офіційного Єревана: російська сторона не допоможе Вірменії у вирішення конфлікту навколо Нагорного Карабаху. За оцінками аналітиків групи Geostrategy, озвучена відомством Лаврова позиція ставить
крапку у спробах Єревану заручитися підтримкою Москви під час вирішення довготривалого Нагорно-Карабаського
конфлікту. Москва не прийде
на допомогу Вірменії, яку сьогодні потребує ця країна під
час активної військової фази конфлікту з Азербайджаном. У
Лаврова на звернення Пашиняна
відповіли, що Росія готова надати усю необхідну допомогу
Вірменії лише у випадку, якщо військові
дії з території Нагорного
Карабаху будуть перенесені
на території Вірменії. Перший президент Вірменії
Левон ТЕР-ПЕТРОСЯН: «Вы не понимаете, что он сказал? Если вы и этого не
понимаете, то горе нам! Путин со всей искренностью и благопристойностью всего
лишь сказал: обязан и готов обеспечить полноценную безопасность Армении, но
поймите, наконец, я не могу вместо вас решить вопрос Карабаха». Як виявилося, Вірменії немає звідки чекати
підтримки в питаннях, пов’язаних із Нагірним
Карабахом. Президент Туреччини Таїп ЕРДОГАН настільки ретельно підготувався до початку ескалації в Нагорному Карабасі, підтримавши у цьому протистоянні свого союзника – Азербайджан, що нейтралізував Іран,
який би міг виступити активним гравцем у цьому протистоянні. Ризик отримати протести за участю 20 мільйонів азербайджанських турків, які проживають на території Ірану, стримують офіційний Тегеран від втручання у конфлікт. На фото: лідери Ірану, Росії та Туреччини Не допомогло Пашиняну також розміщення у 1995 році на території Вірменії російської військової бази в Гюмрі, яке стало можливим після підписання у серпні 1992 року Договору про правовий
статус російських збройних
сил на території Вірменії. Бойовим завдання для бази в Гюмрі – розміщується мотострілецька
бригада, тактично-ракетні комплекти,
реактивні системи залпового
вогню та засоби протиповітряної оборони – визначено
захист південних кордонів Росії у взаємодії з Вірменією. База продовжує виконувати свої функції, хоча
до військових дій у районі Нагорного Карабаху не залучається.
Після відповіді МЗС Росії вже і не буде цього робити. Євросоюз теж не допоможе Пашиняну Втрата Вірменією своїх позицій в Нагорному Карабасі змусила офіційний Єреван до пошуку будь-яких можливих міжнародних
союзників. 22 жовтня президент Вірменії Армен САРКІСЯН
відвідав із візитом Брюссель, де провід термінову зустріч із Високим представником
ЄС з питань зовнішньої та
без пекової політики Жозепом БОРРЕЛЄМ. Вірменська
сторона, вочевидь, не мала особливих
сподівань на те, що ЄС надасть таку підтримку,
яка б зупинила наступ азербайджанських військ в Карабаху. Так насправді і трапилося. Вірменському
президенту нагадали у Брюсселі про необхідність пошуку політико-дипломатичних шляхів вирішення конфлікту навколо Карабаху, а також
закликали до припинення військових
дій. Усі гравці, включно із зовнішніми, повинні відмовитись від будь-яких дій,
які можуть призвести до продовження бойових дій – зазначили
в Євросоюзі. Це приблизно те ж саме, що протягом шести років військових дій на Донбасі доводиться чути Україні від
її міжнародних партнерів. Важливо зазначити, що з початку окупації Криму та війни на Донбасі, делегація Вірменії жодного разу не підтримала Україну на майданчиках ключових міжнародних організацій – в ООН, Раді Європи, в ОБСЄ. Застосовуючи
принцип взаємності, офіційному
Єревану навряд чи варто розраховувати на підтримку Києва у питаннях Нагорного Карабаху. Висновки Відмова Росії у допомозі Вірменії дає аналітикам
Geostrategy підстави для твердження про те, що Росія все більше демонструє ослабленість від криз як всередині самої країни, так і на її кордонах. На прикладі Вірменії проявляється цікава тенденція у зовнішній політиці Росії: території, які прагнуть інтеграції
до Росії без її надмірної допомоги – можуть інтегруватися, натомість партнери, які потребують підтримки Росії в кризових ситуаціях, більше на неї не можуть розраховувати: 1. Росія готується до інтеграції Донбасу, це стає зрозуміло
після того, як 31 жовтня у Москві відбувся з’їзд політичної партії «Родіна», партнерами якої став «Союз добровольців
Донбасу». На цій зустрічі так звані представники Донбасу заявили про
те, що хочуть брати участь у виборах до державної думи Росії у вересні 2021 року, і наголосили, що Росія втрачає надію
на переговори з Україною по Донбасу.
За цю інтеграцію вже було заплачено Росією, яка спричинила конфлікт на українському Донбасі, внаслідок якої були окуповані
окремі території Луганської і Донецької областей.
Оплата була здійснена у
2014-2015 роках, коли Росія вела військові
дії проти України. На сьогодні лише готується політичне рішення про можливе входження ОРДЛО до складу РФ. 2. Росія залишає Вірменію
сам на сам у конфлікті з Азербайджаном. Її ресурси поступово
вичерпуються, вона не готова підтримувати
війну Вірменії з
Азербайджаном. Так само як Росія дистанціюється
від ситуації в Білорусі, залишаючи Лукашенку лише політичну риторику. Отже, сьогодні Росія ставить в режим «очікування» питання, пов’язані із активною мілітаристською зовнішньою політикою. Небагатьом союзникам Росії не варто розраховувати на її активну підтримку. 3 11 2020 http://geostrategy.ua/news/rosia-zlivae-virmeniu-so-ce-oznacae-dla-ukraini |