www.ji-magazine.lviv.ua

Девід Ашер. З вересня 2020 року по січень 2021 року очолював
розслідування Держдепартаменту США про походження пандемії Covid-19

— Ще кілька місяців тому гіпотезу про інцидентне походження пандемії ковіду вважали теорією змови. Нині ж багато вчених вже цього не виключають і сам президент Байден вимагає остаточного розслідування. Як ви пояснюєте цей поворот?

— Я думаю, що адміністрація Байдена просто звернула увагу на нашу роботу. Мабуть, немає жодної іншої логічної причини, чому президент пішов би на такий радикальний крок. Він, очевидно, був шокований. Ми теж були.

15 січня наше розслідування виявило, що на початку листопада 2019 року кілька співробітників Вуханського інституту вірусології поважно захворіли із симптомами, схожими на грип або ковід. Ми вважаємо, що принаймні троє з них потрапили до лікарні – але, можливо, їх було значно більше. Ми також вважаємо, що заразилися деякі члени їхніх сімей і що, ймовірно, дружина одного з них померла в грудні. Можливо, це були випадки грипу, але вакцинація працівників таких лабораторій проти якомога більшої кількості захворювань, в тім числі грипу, є стандартною процедурою. Беручи до уваги інкубаційний період, цілком ймовірно, що до кінця жовтня всі ці люди заразилися ковідом, а не грипом.

Це відкриття стало тим елементом, якого бракувало, щоби зрозуміти, що могло статися у Вухані. З тих пір кілька дослідників Інституту вірусології зникли безвісті – можливо, вони померли або були еліміновані поліцією комуністичного Китаю за те, що надто багато говорили чи ставили питання. Інші, очевидно, були підвищені за їхні заслуги перед КНР, зокрема доктор Ши Чженлі, яка очолює Центр нових інфекційних захворювань при Вуханському інституті вірусології. Що такого вони зробили, щоб отримати нагороду?

— Як ви діяли під час розслідування?

— Я розглядав цю справу як масштабний злочин, а не як звичайний розвідувальний аналіз. Пробував висунути гіпотези про можливі причини і зібрати воєдино те, що могло статися, використовуючи розвідувальні дані та інформацію з кількох джерел. Був доступний значний обсяг важливої ​​нетаємної інформації, але її всебічно не проаналізували. Іноді треба було просто її зібрати і розташувати в порядку взаємозв'язку. Це легше сказати, ніж зробити, – але зробити цілком можливо. Саме цим і займалася екстраординарна інтернет-група дослідників Drastic, в яку, зокрема, входять кілька французьких учених і дослідників. Частиною моєї проблеми під час розслідування було те, що мій власний уряд не завжди розуміє наукові проблеми чи проблеми технологічної проліферації. Щоби заповнити прогалини, ми шукали конкретну інформацію про певні дати та консультувалися зі вченими, що спеціалізуються на синтетичній біології.

Сам я мав досвід розслідування підпільних фінансових мереж. Я брав участь у розслідуванні, в результаті якого було розкрито мережу розповсюдження ядерної зброї А. К. Ханом, відповідальним за пакистанську ядерну програму, а потім брав участь у операціях проти іранської ядерної програми. Я працював в адміністраціях і Буша, і Обами, розслідуючи мережі фінансування Аль-Каїди, Ірану, Хезболли та ІДІЛ. Поза тим як давній венчурний інвестор у сфері біотехнологій я також маю багато контактів у науковому світі. Не всі були однодумцями, але ми були абсолютно аполітичними і сповненими рішучості пролити світло на походження ковіду.

— Як на це відреагував Китай?

— Реакція Китаю з самого початку непокоїла особливо. Я був у Пекіні 2003 року в якості консультанта з Держдепартаменту, коли представники Центру з профілактики та контролю захворювань США прибули туди під час спалаху SARS [тяжкий гострий респіраторний синдром]. Тоді китайські чиновники охорони здоров'я ділилися великою кількістю інформації, хоча і не хотіли, щоби преса або населення знали про це. Я не хочу сказати, що наша співпраця була цілковитою, але ми мали доступ до певного обсягу даних і, найголовніше, у нас були команди на місцях. Ще не було тієї великої стіни мовчання, що з тих пір закрила країну. Цього разу Китай виявився непроникним. Влада Пекіна власне оголосила, що відмовляється від будь-якої майбутньої співпраці. Виникає питання, чому Китай веде себе так підозріло, якщо йому нема чого приховувати? Витік лабораторії не є на 100% певним, але на даний момент це єдина сенсовна гіпотеза, що узгоджується з тим, що ми знаємо.

— Який, на вашу думку, найвірогідніший сценарій?

— На мою думку, китайська влада намагалася контролювати лабораторну аварію ще в жовтні – можливо, навіть раніше. Вони намагалися загасити та контролювати поширення вірусу, але їм це не вдалося. Можливо також, що про аварію не відразу повідомили центральні органи влади. Китай – дуже параноїдальною країна, де людей, які не поважають партію, садять у тюрму або страчують.

Якщо глянути на хронологію, яка завжди показова, то можна спостерегти серію цікавих дат. Примітно, зокрема, що справу у Вухані з 22 або 23 січня взяла на себе Китайська народна армія. Відповідальним за цю операцію призначено генерала Чен Вея, фахівця з біологічної зброї. Його заступником став полковник Цао Вучунь, армійський фахівець з епідеміології, який при цьому був – і це невипадково – старшим консультантом Вуханського інституту вірусології. Це серйозний аргумент на користь того, що інститут був пов'язаний з китайськими військовими дослідженнями. Військові не звикли займатися питаннями охорони громадського здоров'я. Якщо вони взяли на себе відповідальність за кризу, то це означало, що в їхній програмі виникла проблема, яку їм потрібно було розв’язати, і вони точно знали, що сталося в лабораторії у Вухані.

— Таким чином, військові були пов'язані з дослідженнями у вірусології?

— Китайці звикли мілітаризувати цивільні програми. Вони робили це в галузі космічних досліджень, аеронавтики, ракет, лазерів, кібернетики та ядерної енергетики. Вони зробили це й у сфері біологічних досліджень. В 2007 році представники Китайської народної армії заговорили про біологічну війну як про майбутнє конфліктів. А коли говорять про біологічну війну, то очевидно, що це синтетична біологія. Починаючи з 2010 року, вони щороку повідомляли про свої дослідження в галузі біологічного захисту, згадуючи, що їх проводить Інститут вірусології у Вухані. З 2016 ж року – нічого! Вони повністю перестали повідомляти про ці програми. І саме тоді французи втратили контроль над своєю лабораторією. Цей випадок мав стати першим сигналом тривоги. Ретроспективно озираючись – з моменту, коли французи почали втрачати доступ до своєї лабораторії DSL4, приблизно в 2015–2016 роках (а в 2018 році їх взагалі вигнали), нам треба було негайно припинити будь-яку співпрацю з Китаєм. Це була цілковита зрада справи французької допомоги китайському народові. Однак уряд США проіґнорував цей сигнал. NIH (Національний інститут охорони здоров'я), USAID та Міністерство оборони замість алярмувати – навіть розширили, виглядає, свою роль у Вухані, ніби скориставшись відсутністю Франції.

— Чому важливо знати походження Covid-19?

— Жертвою цієї пандемії став весь світ. Це не просто трагедія, це злочин. Ми повинні знати, як він поширювався. Роль Китайської Народної Республіки в цій справі та навмисна дезінформація, котру практикує китайська влада стосовно всього світу, займають центральне місце незалежно від того, що ви про це думаєте. Китайський народ, звичайно, не несе за це відповідальності. Але Сі Цзіньпін та його поплічники безумовно несуть. Я також вважаю, що нам потрібні санкції проти Китаю і значно жорсткіший міжнародний контроль за вірусологічними дослідженнями, особливо в експериментах з посиленням функцій вірусів. Якщо ми цього не зробимо, то все повториться знову.

Розмовляв Адрієн Жолмес

David Asher
Covid-19: «Une fuite de laboratoire, à ce stade, c’est la seule hypothèse qui ait du sens»
Le Figaro, 5.06.2021

https://zbruc.eu/node/105669