|
Олександр Мотиль, професор політології в Ратґерському університеті, штат Нью-Джерсі, СШАБайден — більшовик?Попри подальшу поляризацію Америки, і ліві, і праві згодні,
що Джо Байден має революційні амбіції та планує повністю переформатувати країну. Ліві радіють можливим
перетворенням США на соціал-демократію.
Праві передбачають різке зростання гіпербюрократичної держави і хапаються за голову. Революційність Байдена заскочила всіх. По-перше, бо він виглядає
як заспаний дідусь у домі для літніх. По-друге, бо
сам постійно наголошував у своїй кампанії, що він — поміркована
людина центру, яка об’єднає
розколоте суспільство. Для лівих він нарешті
вивітрив хміль із голови. Для правих — збожеволів. Байден планує
$6 трлн видатків на інфраструктуру,
освіту, здоров’я, екологію, політичні та економічні реформи, зміни в расових, гендерних, статевих стосунках. Уявіть, яка це величезна сума. Йдеться про шістку і дванадцять нулів. Це приблизно 168 трлн грн. У 2019
році ВВП України становив
$158 млрд. Інакше кажучи,
Байден планує видати у 1063
разів більше, ніж вся українська економіка! Америка — заможна
країна, але це таки надміру багато. Будучи єврофілом,
я не проти його цілей. Мене хвилює революційність, а саме прагнення змінити все швидко. Безперечно, такий більшовицький підхід привабливий. Хто не бажає впровадження
утопії просто завтра? Проблема полягає
в тому, що революції зрідка (якщо взагалі)
вдаються і часто завдають чимало шкоди. Як колись писав Карл Поппер, повільні
зміни, хоча й непривабливі, все ж таки ефективніші. Пригляньмося до кількох
масштабних революцій. Французи вбили короля і королеву, відрубали
голови тисячам, зруйнували церкви і монастирі, запровадили новий календар — і все скінчилося
Наполеоном, війнами, поверненням
короля і королеви, церкви тощо.
Більшовики захопили владу, вбили царя і його родину, розстріляли сотні тисяч, зруйнували церкви і монастирі, запровадили колективізацію та індустріалізацію
— і все скінчилося Сталіним, терором, Голодомором,
ГУЛАГом. Гітлерівці та маоїсти
теж впровадили системні зміни швидкими темпами — і все скінчилося
катастрофою, війною та Голокостом
для Німеччини, колективізацією-голодом,
в якому загинуло понад 40 мільйонів населення, для Китаю та Великою пролетарською
культурною революцією, яка майже
призвела до повного хаосу в
країні. А чим скінчилися революції в Камбоджі, Нікарагуа, Ірані, Північній Кореї, Східній Європі? Чи живеться
народам краще, вільніше, багатше? Чи не перевищила ціна революцій умовні поліпшення? Навіть Франкліну Делано Рузвельту, з яким
часто порівнюють Байдена, не вдалося
вирвати економіку з Депресії. Це відбулося
головно завдяки Другій світовій війні. Чому революційні
прагнення змінити все швидко здебільшого невдалі? Революціонери перекладають провину на ворогів, імперіалістів, буржуазію, расистів, шкідників тощо, але не в них річ. Проблема в самому проєкті швидких всеохопних змін. Теоретично неможливо
передбачити всі наслідки будь-якої акції, тим паче багатьох одночасних і радикальних. Нерідко трапляються неочікувані наслідки. Повсякчас певні акції досягають
своїх цілей, інші — лише частково,
ще інші — взагалі ні. Таким чином, кожен революційний проєкт незабаром доростає до певних меж, за які не спроможний вийти. Подальше лихо полягає в
тому, що коли якась частина програми не вдається або вдається
частково, промах неодмінно впливає на решту. Неуспіхи множаться, настає відчуття кризи, і тоді шукають
винних — отих буржуїв, расистів, шкідників. Коли революції
заходять у такі глухі кути, революціонерам залишається або здавати зброю, або знову розпочинати
революційний штурм і позбуватися
опозиціонерів. Більшовики, гітлерівці, маоїсти просто
вбивали людей. Байден цього не робитиме
і тому буде змушений визнати
свою поразку. Якщо до цього дійде, розчарування
серед лівих буде величезне. Праві, звичайно, радітимуть. Америка залишиться поляризованою, можливо навіть, що прірва між
крайнощами збільшиться. Хіба що цього
разу абсолютно все піде за програмою,
ніяких помилок та невдач не буде, і всі любитимуться. Америка стоїть
на порозі великих змін. Якісь будуть добрі, якісь
— погані. Ані тепер, ані за кілька
років і, можливо, ані навіть за кілька
десятиліть не знатимемо, що вдалося і що
не вдалося. Можливе перетворення Америки на Швецію. Перетворення на Бразилію — також. Дідусь Байден зробив величезну ставку — шеститрильйонну! — на перетворення
США. Чи стане життя веселішим? Не знаємо. А чи стане цікавішим? Це знаємо точно. 19 05 2021 |