незалежний
культурологічний часопис <Ї> |
 www.ji-magazine.lviv.ua Олександр Мотиль, професор політології в Ратґерському університеті, штат Нью-Джерсі, СШАЛюмпенізація чоловіківРазюча статистика. 60% усіх університетських студентів у США
— молоді жінки. Понад 90% в’язнів у державних тюрмах — чоловіки. Більшість наркоманів — чоловіки. Суттєва більшість убивць — чоловіки. Величезна більшість членів кримінальних банд — чоловіки. Понад 90% усіх загиблих в американських війнах — чоловіки. Щось не те з хлопцями
й чоловіками в Америці. Кажуть, що в США панує патріархат. Якщо так, то він справді дивний, навіть неспроможний підготувати майбутніх патріархів. Як пише Дерек Томпсон у ліберальному журналі The Atlantic,
ситуація критична. Тим паче, що
Америка не унікальна. Схожі
тенденції простежуються у Франції, Словенії, Мексиці, Бразилії та, згідно з Гарвардською професоркою Клаудією Ґолдін, «майже в кожній багатій країні жінки частіше
здобувають ступінь
бакалавра». Дівчата також краще навчаються в середній школі. Мої враження підтверджують
ці висновки. Загалом студентки на моїх курсах
в Ратгерському університеті
кращі від студентів. Останнього року, наприклад, 20 новоспечених бакалаврів з політології здобули нагороди. Серед них було тільки двоє
хлопців. На моїх курсах при
Українському вільному університеті більшість учасників — молоді жінки. Також вражає
зовнішній вигляд студентів. Дівчата майже завжди зачесані
й гарно вбрані. А хлопці навпаки. Припускаю, що в українських вишах такий самий
тренд. Чим пояснити люмпенізацію
хлопців і чоловіків? У сучасній Америці кожну нерівність
пояснюють якимсь «ізмом». Замало чорношкірих у певній професії? Винен расизм. Жінки пересічно менше заробляють від чоловіків? Винен сексизм. Згідно з такою логікою, наведена нерівність чоловіків мала б бути наслідком жіночого сексизму. Але наявна, як
навчають нас в університетах,
чоловіча домінантність і жорстокий патріархат. Отже, причини нерівності треба шукати деінде (і, може, причини нерівності жінок і чорношкірих також варто шукати
деінде? До такого висновку
ми ще не додумалися…) Може, причини біологічні?
Науковці твердять, що дівочі мізки
швидше дорослішають, і що це дає
їм певну перевагу в школі. А тоді ще гормони,
що начебто відвертають хлопців від кропіткої роботи.
Можливо, причини люмпенізації
треба шукати в генах? Однак
тут виникає дві проблеми. Якось незручно шукати джерело нерівності хлопців у біології, бо чому тоді
там само не шукати джерела нерівності між біло- й чорношкірими? А це табу. Тим паче, чому біологія мала б відігравати вирішальну роль саме тепер, а не сто років тому? А може,
причини соціально-економічні? Статус чоловіка колись дуже залежав від роботи
та спроможності піклуватися
про сім’ю. Для більшості чоловіків це була
фізична праця в різних промислових галузях. Проте економіки багатих країн суттєво змінилися.
Виробництво занепало, й вирішальним фактором стало знання.
Згідно з цим поясненням, чоловіки масово втратили роботу, але їхня потреба бути господарями власного
дому та сім’ї залишилася.
Як наслідок — розпука, депресія, втрата амбіцій, наркоманія тощо. Теорія непогана,
однак не пояснює, чому безробітні хлопці не намагаються підвищити свої знання шляхом освіти. Невже не бачать, що освіта покращує
життєві шанси жінок? Чи вони дурні? А якщо так, то чому? Бо біологія? Томпсон, підсумовуючи
наукові знання, доходить висновку, що ніхто
насправді не знає. Теорій багато, а певності немає. Однак загроза подальшої
люмпенізації наявна. А з
нею пов’язана можливість перетворення великої кількості чоловіків на перманентний підклас, на своєрідну голоту, неспроможну раціонально думати і схильну до насильства, злочинства, маніпуляції, бунтарства. Образ майбутнього
суспільства нагадує дистопії Гакслі, Орвелла й Замятіна. Чи можлива демократія, коли половина населення
люмпенізована? Чи хотітимуть освічені жінки таких чоловіків? Чи не будуть люмпенізовані
чоловіки схильними до популістських закликів правих і лівих радикалів? А якщо ця люмпенізація справді відбувається на
глобальному рівні, чи можливі якісь способи
протистояти глобальному потеплінню?
Чи хотітимуть люмпени миру, або ж війни? Чи, найімовірніше,
пива та дикунства? Не знаємо
причин люмпенізації та не відаємо,
як змінити цей жалюгідний стан. Але чи можливий серйозний пошук, коли всі переконані, що чоловіки пишаються патріархатом? Отже, перший крок до одужання — це позбавлення міфів і стереотипів. Але це, можливо, найважчий
з усіх кроків, бо кому не хочеться жити в нереальному світі? 9 10 2021 |