|
Бьорн ЛомборґНавіть при зміні клімату світ не приреченийЗгідно з очікуваним дослідженням Lancet, молодь в усьому світі боїться
зміни клімату. Більше як 45% людей від 16 до 25 років в десяти досліджуваних країнах настільки стурбовані, що це впливає на їхнє
повсякденне життя і функціонування. Майже половина молодих американців вважають, що "людство приречене", а дві третини думають
про майбутнє "зі
страхом". Однак, хоча зміна клімату є проблемою, паніка є невиправданою.
Вартість соціальних проблем, 1900-2050 роки, і зміна
клімату, 2015-2100 роки, у відсотках
від світового ВВП; - Конфлікти - Відсутність вільної торгівлі - Недоїдання - Хвороби - Статева дискримінація - Неграмотність - Забруднення повітря - Зміна клімату Джерело: "Скільки коштують світу глобальні проблеми?", Бйорн Ломборґ, Видавництво Кембриджського університету Дані показують, що за останнє століття людство подолало значно серйозніші загрози. Якби у 1900 році людство позбулося
забруднення повітря — в
основному в приміщеннях, викликаного
димом від такого палива, як дрова і кізяки, — ефект би був еквівалентний
зростанню світового
валового внутрішнього продукту на 23%. Для молодої аудиторії це може здатися
недостатнім показником добробуту, але вищий ВВП означає поліпшення здоров'я, зниження смертності, розширення доступу до
освіти і в цілому підвищення рівня життя. До 2050 року проблема забруднення
повітря буде практично вирішена.
І це лише одна з багатьох проблем, з якими людство зіткнулося за останні сто років, згідно з даними, які я зібрав з 21 провідного економіста. Виклик, який несе зміна
клімату – як для довкілля,
так і для суспільства, – виглядає
радше незначним в порівнянні з тими, з якими людство вже
впоралося. Лауреат Нобелівської премії кліматологічний економіст Вільям Нордгаус показав, що підвищення до 2100 року світових температур на 3,5 градуса за Цельсієм
– що цілком ймовірно, якщо політики недостатньо прикладуться для запобігання зміни клімату, – буде коштувати всього 2,8% річного світового ВВП. За останніми же оцінками ООН, ця цифра є ще нижчою
– 2,6% ВВП при збільшенні на 3,7 градуса за Цельсієм. Більше того, за
прогнозами ООН, в 2100 році пересічна
людина – без урахування наслідків зміни клімату – буде на 450% багатшою, ніж нині. При теперішніх
оцінках температурних змін глобальне потепління знизить цей показник всього
до 434%. Це проблема, але не кінець
світу. Турбота про довкілля і добробут людей не означає, що ми повинні лякати молодь зміною клімату. Навпаки, ми повинні заохочувати її до інновацій. Це те, що врятувало людство
від значно більших небезпек у минулому і що допоможе
нам тепер. Бйорн Ломборґ є президентом Копенгагенського консенсусу та запрошеним науковим співробітником Інституту Гувера. Його
остання книга "Фальшива тривога:
як паніка стосовно зміни клімату обходиться нам в трильйони доларів, шкодить бідним і не може виправити планету". Примітка редактора
WSJ: хоча листопадова конференції з глобального клімату
в Глазго стає все ближчою, важливі факти про зміну клімату не завше потрапляють в мейнстрім медіа. Ми готові допомогти: щочетверга учасник конференції Бйорн Ломборг надаватиме важливу довідкову інформацію, щоб читачі могли краще зрозуміти справжні наслідки зміни клімату та реальні витрати на кліматичну політику.
|