www.ji-magazine.lviv.ua

Вадим Лабас. ГО Оберіг (Сайт Enigma 21 квітня 2019 р.)
Переклад Лесі Поруцької-Сакович

Цей текст я писав:

- для Петра Порошенка, щоб він розумів, як із нього робили демона. Щоб розумів і те, що система не зупинилася й робить це й далі. Сподіваюся, що він придумає, як їй протистояти.

- Для Владіміра Зєлєнского як для людини, чиї рішення можуть залежати від думки більшости. Сподіваюся, він зрозуміє, як легко й дешево забезпечити згадану думку «більшости».

- Для народу України, щоб він зрозумів, що більшість не завжди має рацію й не завжди є демократичною.

- Для тих, хто продав країну за 30 срібняків. Щоб вони зрозуміли, як їхній голос неґативно вплинув на подальший розвиток країни.

- Для групи 25%, котра не піддається впливові думки більшости. Щоб вони зрозуміли, що ця система зараз почне працювати проти них особисто. Тож тримайте стрій, хлопці.

-- Для РНБО. Щоб вони усвідомили масштабність проблеми і встигли створити групу слідчих (в тому числі з іноземних фахівців) зі втручання рф у наші вибори і в цілому в наш інформаційний простір.

Ця стаття - не про технології, що їх застосовував Владімір Зєлєнскій. В кінцевому підсумку, не вони забезпечили його перемогу зі 73% голосів. Він вчасно заскочив у вже створену політичну кризу. Вже маючи 100% впізнаваність і будучи практично членом родини для кожного споживача ТБ.

Статтю скорочено, бо в повному обсязі вона має 20 сторінок. У ній ідеться про факти, які багатьом давно відомі і про які вже писалося. Але хтось мав скласти весь пазл.
Ця стаття - про втручання рф у вибори в Україні. Саме воно у підсумку й зумовило їхній результат.

Так, були й інші причини програшу Петра Порошенка.

Наприклад, масова робота реґіональних політичних еліт проти нього, зрада деяких членів команди президента і консолідація "скривджених" оліґархів і "пригноблених" політичних важкоатлетів, колишніх і нинішніх.

Отже, як рф створювала програш Порошенка:

Усі ми пам'ятаємо слова путина, що його влаштує будь-який президент окрім Порошенка. Причин цього можна не називати, вони очевидні. Хіба що можна додати особисту глибоку образу путіна на завданий програш на міжнародній арені.

Перемога України у війні, що замаячила на горизонті, особиста образа путіна плюс розуміння того, що військовим шляхом вже нічого не вдасться досягти, змусили рф перейти до іншого плану дій.

Багато хто з нас називає цей план «демонізацією Порошенка». Методи її були аналоґічні тим, що їх рф використовує для канонізації путіна, тільки з повернутим на 180 градусів смисловим навантаженням. І, як бачимо, ця технологія має приблизно однаковий відсотковий відгук електорату в рф і в Україні.

Основна мета цієї технології - програмування масової думки. Масою є споживачі різних інформаційних сфер - ТБ, інтернет, соцмережі.

Приклади технологій з протилежними смисловими навантаженнями:

Усі звернули увагу на піар путіна в рф: «путін дістав з дна моря амфори - який молодець», «путін ходив на рибалку - який молодець», «путін смішно пожартував - який молодець». Причому люди, які не піддавалися впливові масової думки, помічали, що амфори були покладені на дно археологами, "щоби зробити путінові приємно", рибалка — це ні про що, а жарт - дебільний. Але ці думки тонули в загальному захопленні.

Тепер розглянемо масові інформаційні потоки щодо Порошенка: «Порошенко виступив на сесії ООН - в нього пом'ятий піджак», «Порошенко проінспектував нову зброю - у зброї кривий ствол», «Порошенко відновив систему ППО над Києвом - за себе боїться». Дехто подумає: «Ну, в нього ж справді був пом'ятий піджак!» - але відчуйте смислове навантаження: яка різниця, який був у нього піджак, якщо його промові стоячи аплодував увесь світ? Так, так - це той “тризуб над кремлем, що криво стоїть”.

А тепер перейдемо до того, як рф домоглася дискредитації Порошенка і що для цього робила.
1. Реґіональні інтернет-ЗМІ:

На початку 2017 роки ми розкрили велику мережу українських реґіональних ЗМІ, що ними керували з москви. Зрозуміло, після їх викриття їх замінено на інші новинні сайти.
Завдання, що їх ставили перед працівниками таких сайтів, полягали в наповненні контенту сайту звичайними, актуальними для міста/області новинами: події, погода, свята, заходи. Проте новини, що стосувалися ЦЕНТРАЛЬНИХ органів влади, редактор реґіонального змі отримував з московського офісу. Отриманий матеріял про центральну владу редактор підправляв, вносячи у текст свої “реґіональні” нюанси. Зазвичай публікувалася одна - дві такі новини на день, усі з неґативним відтінком. На додаток, для посилення потрібного новинного потоку, в московському офісі керували кількома великими, всеукраїнськими новинними сайтами, як-от strana.ua, vesti.ua тощо.

Що це давало?
Це давало ефект масовости, а отже відчуття правдивости потрібної новини. Інакше кажучи, якщо про новину пише понад 30 сайтів, від реґіональних до центральних, у споживача виникає думка, що ця новина не лише правдива, але й важлива. Відтак споживач стає вже носієм і розповсюджувачем цієї новини. При цьому, як ви розумієте, від споживача приховано, що в цієї новини один автор і сидить він у москві.

Бюджет одного такого реґіонального ЗМІ становив від 5000 до 7000 умовних одиниць (у.о.). Загальноукраїнський місячний бюджет - приблизно 150 000 у.о.

“Лідери думки”
Того ж 2017 року ми зафіксували скупку реґіональних журналістів, активістів і лідерів думки. Пропозиція скупника полягала в наступному: 200 у.о. на місяць всього лиш за 1-2 будь-які пости на день із критикою будь-якої влади, що входить до центральної вертикалі. Великих текстів писати не вимагалося - достатньо одного - двох речень. Для полегшення роботи таких інформаційних тітушок існує людина-методичка [так в ориґіналі. - Л.П.], яка ґенерувала такі меседжі. Приклад такої роботи ви можете побачити на ФБ-сторінці користувача Вадим Хомаха. Середнє число інфотітушок у кожній області - 20-25 чоловік.

Що це давало?
По-перше, це створювало враження, що існує багато людей, які перебувають у вихорі подій і добре розуміються на тому, що відбувається. По-друге, кожен такий журналіст, блоґер, “лідер думки” обростав підписниками, які звикли сидіти на неґативних новинах. Що, своєю чергою, впливало вже на журналіста/блоґера/“лідера думки”, формувало саме його мислення і змушувало його цей неґатив не лише транслювати й розвивати далі, але й формувати його в дії. По-третє, це зміцнювало й підвищувало рейтинґи ЗМІ, які тримали ту ж неґативну хвилю.
Бюджет “лідерів думки” на одну область - 5000 у.о., по Україні - приблизно 100 000 у.о на місяць.

Блоґери
Аналоґічні пропозиції робилися й топ-блоґерам. Тут розцінки були індивідуальні, але, в середньому, не перевищували 500 у.о. на місяць. Хоча є й вищі гонорари.
Телебачення.

Завдання, що їх з москви ставилося перед ТБ, ні чим не відрізнялися від завдань для реґіональних ЗМІ і “лідерів думки”. Полягали вони у формуванні й поширенні неґативної інформації про центральну владу. Відмінністю ТВ від попередніх груп є наявність реґулятора у особі Національної ради з питань телебачення. Це вносило деякі ризики, які були відсутні в інтернет-ЗМІ та блоґерів. Захистом у конфліктних ситуаціях було посилання на свободу слова і опозиційної критики.

На початковому етапі, флаґманом такого ТБ став канал Ньюзван. Пізніше приєднався 112 і завершив формування пулу 1 + 1. (У процесі відбулися деякі незначні зміни, але на суть вони не вплинули). «Інтер» використовувався для підтримки проросійського електорату.
Бюджет витрат на ТБ оцінити складно. В кожного каналу він свій, плюс іде компенсація за рахунок комерційної діяльности. Але в середньому, можна сказати, що сума приблизно 2-3 млн. у.о. на місяць.

Ольґінські боти.
Цієї теми не торкатимусь. Її вже давно й широко розкрито. Але зазначу, що ці боти є невід'ємною частиною загальної системи.

Уся система зі згаданих 5 груп є замкнутою і управляється з єдиного центру. Кожна з груп підвищувала рейтинґ іншої групи, леґалізувала потрібний інформаційний меседж і забезпечувала його масовість.

Замкнута й широко розповсюджена мережа інформаційних потоків, керована з одного центру, унеможливлювала будь-який опір здорового глузду в людей, які піддаються впливові мас. А вони становлять більшість.

Технологія ця не нова. Вона використовувалася на виборах у США, її використовували прихильники Brexit’у у Великій Британії, «жовті жилети» тощо.

Таким чином, сформувавши неґативне ставлення аж до ненависти не тільки до Порошенка, а й до всієї центральної вертикалі влади, ця система домоглася повного розчарування більшости людей у політиках поточного складу й зачистила поле для людини без політичного бекґравнду.
Я не знаю чи був Зєлєнскій частиною цього плану, чи він просто скористався ситуацією, що склалася, можливо навіть сплутавши карти росіянам. Це ми побачимо в майбутньому по його діях.

Джерело https://enigma.ua/articles/tekhnologii-proigrysha-dlya-petra-poroshenko

https://lesinadumka.blogspot.com/2019/05/blog-post.html?m=1