|
Юрій АндруховичПрекрасна росія майбутньогоКілька днів тому,
десь далеко на Далекому Сході,
один із двійників путіна поінформував свою останню лукашенку, що в їхньої війни «благородні цілі». Очевидно кожному: цілей
у них і справді більше, ніж одна. Але мусить же серед них бути якась най-най. Найблагородніша. Такою – нині вже можна
сказати з певністю – є тотальне знищення українства. Ціль номер один, вершинне втілення благородної містичної душі з усіма її
«чаяниями». Тут, однак, на думку спадає старий Ґанді, що
йому приписують афоризм, який донині серед
моїх улюблених: «Найперше потурбуймося про засоби. Ціль потурбується
про себе сама». Тож і я слідом за Магатмою – не про ціль, а про засоби. Їх у мене назбирується
цілий каталог, і при тому я, звичайно
ж, усвідомлюю, що він далеко не остаточний. Але вже й тепер він
доволі довгий, і все, що в ньому вмістилось,
аж волає до умовного Нюрнберґа чи безумовної
Гааґи. Й от воно: масові смертельні атаки на цивільне населення зброєю невибіркової дії (бомби, ракети, снаряди), зокрема й забороненою неспровоковані «безпричинні» масові
розстріли зґвалтування
жінок, чоловіків, дітей, старих – дуже схожі на сатанинські
ритуали спалення вбитих людей у спеціальних
пересувних крематоріях мінування об’єктів, природних теренів, громадських місць, людських тіл полювання
на визначених осіб за
наперед сформованими критеріями,
викрадення їх із подальшими катуваннями
і можливими вбивствами принизливе,
жорстоке, нелюдське поводження з військовополоненими примусове вивезення мешканців окупованих територій (масові депортації) примусове розлучення дітей з їхніми родинами мародерство, грабежі, крадіжки, розбій нищення людських домівок, позбавлення даху над головою й елементарних умов життя дикунське псування майна – як приватного, так і громадського,
масовий вандалізм відбирання
у громадян українських паспортів та інших документів змушування
до рабської праці насильницьке
втягування мешканців окупованих територій у колабораціонізм руйнування цивільної інфраструктури – свідоме, прицільне і методичне приречення десятків тисяч людей на муки
голоду, холоду, зневоднення, темряви позбавлення
десятків тисяч людей медичних засобів та можливостей лікування завдання незліченних фізичних уражень та психічних травм нищення архітектурних пам’яток і загалом пам’яток культури нищення господарчих об’єктів – заводів, фабрик, комбінатів, нафтобаз, портів, складів, торговельних центрів і зерносховищ нищення природи, її багатств,
екологічних систем насильницька
зміна шкільних програм і заборона навчання українською мовою вилучення з
бібліотек із подальшою «утилізацією» українських книжок згідно зі заздалегідь
укладеними чорними списками
тем і авторів аґресивне позбавлення українських громадян їхнього інформаційного і культурного простору Я не маю ілюзій, ніби згадав
усе, але пунктів у цьому переліку аж 25. І щоб реалізувати через Гааґу справедливе покарання за кожним із них, у нас немає іншого виходу, крім воєнної перемоги. Це без вибору. Це обов’язок. Історія
людства, незважаючи на вписаний у середину минулого сторіччя нацизм, ще не знала такого катастрофічного
і – головне – спланованого нагромадження
найдикіших злочинів. Щоб цілковито виключити будь-яку можливість їх повторення,
переговірні позиції України вже нині
могли би передбачати приблизно
такий превентивний пакет: 1. росія назавжди відмовляється від збройних сил за винятком обмеженого поліційного континґенту для забезпечення громадського порядку. 2. росія стає нейтральною і без’ядерною, що знаходить відображення в її новій конституції. 3. росія передає державам-опікунам усі види
озброєнь масового невибіркового враження і все важке озброєння. 4. Ґарантом безпеки росії від імені
НАТО і ЄС є Україна. В разі
нападу на росію третьої держави Україна зобов’язується ініціювати спеціальні консультації. 5. росія погоджується провести, в найстисліші строки й під міжнародним наглядом, демократичні вільні вибори, до яких не допускаються політичні партії та діячі з рашистським минулим. 6. росія запроваджує сувору кримінальну відповідальність за будь-яке публічне
виправдання рашизму. 7. Україна погоджується на повернення Криму і запроваджує тимчасовий перехідний статус ОРДЛО в межах на 24.02.2022. 8. Україна також погоджується
розглянути як варіант часткової репарації прийняття до свого складу Курщини, Білгородщини і Кубані. 9. У кожному суб’єкті федерації росія проводить референдум щодо збереження єдиного державного утворення і зобов’язується визнати рішення тих суб’єктів, які проголосують за вихід зі складу федерації. 10. росія беззастережно передає міжнародним судовим інституціям організаторів геноциду та їхніх поплічників. 11. москва припиняє бути столицею й поступово перетворюється на радіоактивну зону відчуження. 12. столиця росії переїздить
до Тамбова (як варіанти – Саранська,
Мухосранська). 13. росія зберігає право на обмежене й цензуроване перевидання творів Толстоєвського та інших класиків, а також на нічим не обмежену телевізійну трансляцію балету
«Лебедине озеро». 15 04 2022 |