www.ji-magazine.lviv.ua

Ґлен Ґрант

Полковник запасу британської армії, військовий експерт Ґлен Ґрант в етері телеканалу "Еспресо":

“...Російського потенціялу вистачить на кілька років, у цьому немає жодних сумнівів. У росії є люди, а також базове обладнання, щоби продовжувати виробляти достатню кількість ракетних та артилерійських стрілен, щоби тримати Україну під тиском. Важливо те, що росія готується до тотальної війни, а Україна ні! Україна все ще достатньою мірою не зосереджена на цій війні на урядовому рівні. Ми думаємо про инші речі — плани безпеки, дороги... Ми все ще не повністю готові до того, як ми будемо вести цю війну, якщо путін не зупиниться. Гадаю, з українського боку все ще надто багато надії на те, що все буде добре, що ми отримаємо щось від Америки, отримаємо ATACMS і так далі. Є певний брак планування, що ми будемо робити, якщо ми не отримаємо всіх цих речей, а росія буде продовжувати і продовжувати. Це те, що вона робила під час Зимової війни - вона просто продовжувала наступати, просто продовжувала брати кількістю, поки не стало надто складно, і Фінляндія знала, що не зможе продовжувати перемагати. Ми можемо опинитися в такому ж становищі, якщо не почнемо продумувати. Тому я думаю, що Україна повинна зрозуміти, що це буде довга війна, і саме тому треба готувати більше офіцерів і людей до війни, почати розглядати всі підприємства — чи всі вони зможуть виробляти зброю і воєнні системи , виробляти більше боєприпасів, більше всього з власних українських ресурсів. Якщо путін буде продовжувати, або його замінять кимось иншим, хто ненавидить Україну, то ця війна буде тривати ще дуже довго, і люди повинні бути готові до того, не позбавляючи себе надії. Слід набути жорсткости і впевнености щодо того, як ми збираємось перемогти і втримати лінію фронту. Тому навіть коли ви виженете всіх з Криму, а ми це зробимо, росія може продовжувати атакувати Харків або Суми або атакувати через Білорусь. Ця війна так просто не закінчиться. Україна має вийти на инший рівень і думати на довгострокову перспективу, а не не так, як зараз: отримаймо ще трохи обладнання з Америки, і все буде добре. Це може бути і не так! Ми повинні бути серйозно налаштованими.”

...Перемога здобудеться на полі битви, тож потрібно перезапустити навчальні центри, щоб мати Україні кращі офіцерські кадри. Якщо це буде затяжна війна, то найголовніше, що Україна повинна зробити зараз - це підготувати наступних людей, які відправляться на передову, особливо офіцерів - капітанів, майорів та підполковників, які є провідниками в битвах. На передовій є величезна хоробрість, але є також і нерозуміння всіх бойових відпрацювань для різних типів ведення бою, тож треба більше пропрацьовувати такі бойові тренування, здобуваючи необхідні навички.

Українських військових навчають у Великій Британії, також навчатимуть у Польщі та Чеській Республіці. Але потрібно, щоб офіцерів навчали, як керувати бойовими навчаннями, як керувати боєм, щоб не втрачати стільки солдатів і щоб кожного разу, коли українські війська атакують, то атаки були чистими, акуратними та неприємними для ворога, завдяки тому, що вони розуміють, що роблять.

Тому нам потрібно перезапустити навчальні центри, щоб мати кращі офіцерські кадри, частина з яких має приїхати з передової та вчити, а инша частина має приїхати з передової й вчитися, вчитися і вчитися, щоб відтак повернутися на передову сильнішими та більш спроможними. Тому що тільки мізки та навички України виграють цю війну, а не техніка з Америки, БТРи чи ATACMS. Перемога здобудеться на полі битви, і це мають бути люди, які знають, що вони роблять, тож ми маємо піднятися на инший рівень. Хоробрости недостатньо, коли ви воюєте з ворогом, ви маєте бути також і кмітливими."

З полковником запасу Ґленом Ґрантом розмовляв Антін Борковський. Уривок відеозапису тут: https://www.facebook.com/watch/?v=695376815273743&ref=external

Раніше полковник запасу Ґрант зазначив, що росію треба "поставити на задні лапи", щоб їхній "центр ваги" змістився назад:

"Росія розуміє ймовірність того, що полум’я цієї війни перекинеться на неї. Я не впевнений на 100%, що ракетні атаки матимуть оперативний ефект на полі бою. Стратегічно - так, і, можливо, це почне налаштовувати більше людей проти Путіна, а до нього нарешті дійде, що він програє. В оперативному плані існує реальна проблема, якщо Путін вирішить відкрити більше фронтів, тому що у нього дуже великий людський ресурс у порівнянні з Україною, і якщо він таки відкриє фронт у Білорусі, то це поглине більше українських ресурсів, більше українських людей, українських солдатів у бою, що для нас погано. Тому, важливо, щоб якнайшвидше відновилися контратаки для того, аби відкинути російські сили назад.

Російські військові зараз дуже слабкі, а їхній моральний дух майже на нулі, тому по них треба завдавати ударів зараз.

Здійснюючи масовані атаки на Україну, вони виграють для себе час, щоб обдумати свої подальші дії, і це недобре для нас. Росію треба "поставити на задні лапи", щоб їхній центр ваги змістився назад і вони почали відступати, не відаючи, що буде далі. Саме тому, дуже важливо координувати авіаудари з наземними атаками, бо саме це спантеличує їх і вони не розуміють, чого чекати далі. Централізація артилерії та централізація стратегічної війни повинна бути цілком і повністю пов'язана з битвами на передовій, инакше належного результату не буде. У цьому відношенні має бути сильніша координація, а не просто завдавання ударів по спокусливих цілях, тільки тому, що вони манять. Слід намагатися зробити щось таке, що відкриє лінію фронту для бойових командирів. Це має бути пріоритетом на цей момент, тому що ми повинні почати рухатися вперед. Якщо буде затримка протягом зими, це буде на користь Росії, тому що вона матиме час провести більшу мобілізацію, більше тренувань і підвищити якість противника. А ми не можемо цього їм дозволити. Вони повинні продовжувати відходити, а ще краще, щоб вони втікали. Це наша головна задача, а не те, що ми робимо на цей час.

https://t.me/espresotb/49601

Сказане полковником запасу перегукується з тим, про що постійно говорить генерал Сергій Кривонос, намагаючись "достукатися" до влади: про нагальну потребу підготовки нових військових кадрів і налагодження нашого власного виробництва зброї та боєприпасів. Цікаво, що він наводить приклад Німеччини часів Другої Світової, де, попри масоване бомбардування союзниками, Вермахт спромігся організувати виробництво зброї та амуніції на десятках розкиданих по країні маленьких підприємств. На думку генерала, Оборонпромові дуже варто було би запозичити в німців лоґістику цього процесу.