Максим Колиба

Росія - країна - гопнік

Напевно, важко поколінню, що не жило в 90- початку нульових в Україні, повністю правильно зрозуміли цю фразу. Хоча вона цілком відображає, на мій погляд, психологічний портрет ворогів.

Хто такі гопніки? Це продукт розпаду срср. Коли в постсовкових країнах, зокрема у нас, були "ліхіє дєвяностиє" (кримінальне захоплення та постійні переділи "нічийного" майна), багато підлітків перейняло квазі-кримінальну поведінку "авторитетів". Постійні гоп-стопи, вибивання грошей, забивання "стрєлок" (зустрічі для вияснення стосунків) активно поширювалися серед молоді.

З часом у нас ця поведінка вийшла з широкого вжитку, залишившись маргінальною. В рашці ж вона перейшла на якісно новий рівень, АУЄ. Гопніки з віком не стали серйозними адекватними членами суспільства. Навпаки, суспільство цілком всотало культуру поведінки гопніків.

З теперішньої війни яскраво видно портрет російського обивателя - це застрягла на етапі пубертату людина. У неї немає доброго виховання, хіба постійні агресивні напади на оточення. Підліткові гормони не отримали необхідного розвитку - постійні зациклення на сексуальних відносинах (постійна девіація, зґвалтування усього, що рухається, акцент у суперечках на статевих стосунках з країнами-партнерами (усі можуть бути тільки "під Америкою" чи "під росією").

У випадку гопніків у пубертаті в спілкуванні не застосовуються аргументи. Бо як тільки починати нормальну дискусію з аргументами, то позитивного вирішення для гопніків бути не може. Відповідно - відразу перехід на особисте, зміна теми, і - агресія. Чим більше безвихідних (щодо аргументів) дискусій, тим більше беззмістовної агресії з боку росіян.

З цього погляду дуже корисно заходити в Твіттер і читати там "хороших" русскіх. У них така сама гопніцька поведінка, вони у тому самому культурному просторі. Різниця тільки у тому, що у цих "підлітків" інтелігентні батьки-трудящі, і безаргументність дискусії виливається не у пряму агресію, а в образу і перестрибування з теми на тему.

Скажімо, вони знають, що ми вважаємо їхню поведінку рабською. Тоді починаються теми "а что же ето нєраби-украінци нє скінулі Сталіна во врємя Голодомора?" І коли їм вказати, що Голодомор - це не причина, а саме наслідок тисяч повстань українців, то тема змінюється. І тоді є текст "а голад бил єщьо на Волгє і в Казахстанє". Те, що це інший логічний ланцюжок, у них не викликає дисонансу. Навпаки, нелогічність є нормою для гопніків. Тільки сила є аргAументом, чи сила фізична, чи тезова. Не сходяться тези - починається натиск різних наративів, не пов'язаних з темою абсолютно.

Нереалізованість, відсутність задоволення в житті - і як хоч якесь вираження - агресія. Ось і вся психологія гопніків, відповідно, усієї країни - гопніка. Згадайте недавні висловлювання сімдесятирічного Путіна з Лукашенком ("чтоби нас уважалі") - це ж все те саме. Гопніки, що все міряють світ своїми панятіями, нікому крім свого середовища незрозумілими.

А як боротися з гопніками? Тільки одним методом, випробуваним емпірично. Вибивати зуби.

Що ЗСУ дуже вдало роблять.

27 10 2022