www.ji-magazine.lviv.ua

Олаф Шольц

27 лютого, на четвертий день війни в Україні, відбулося екстрене засідання німецького парламенту – Бундестагу. В останні тижні перед російським вторгненням Німеччина виступала з найм’якішою позицією щодо Кремля серед західних країн, відмовляючись навіть постачати Україні зброю свого виробництва. Виступ канцлера Олафа Шольца на надзвичайному засіданні не залишає сумнівів: особливим відносинам Німеччини та Росії, витоки яких слід шукати ще за радянських часів, настав кінець. Більше того, Шольц виявився першим із західних лідерів, який виступив із такою програмною промовою. Російська влада більше не може розраховувати на лояльність Берліна (хоча його реверанси у бік російського народу, який, як він вважає, «невинен» у цій війні в Україні зустрів гостре несприйняття) Отож виступ Олафа Шольца:

«24 лютого 2022 року відбулася зміна епох в історії нашого континенту. Напавши на Україну, російський президент Володимир Путін холоднокровно розпочав війну, яка має лише одну причину: свобода українців і українок ставить під питання існування його власного режиму. Це нелюдяно. Це суперечить міжнародному праву. Це нічим, аж ніяк не може бути виправданим.

Жахливі кадри з Києва, Харкова, Одеси та Маріуполя показують усю нелюдяність Путіна. Нечувана несправедливість, біль українців та українок — усе це зачіпає нас за живе. Я точно знаю, які питання громадяни нашої країни обговорюють вечорами за вечерею, як їм тривожно отримувати жахливі новини із зони бойових дій.

Багато хто з нас ще пам'ятає, що розповідали про війну наші батьки та діди, але молодим людям сама думка про війну в Європі здається просто нереальною. Багато хто відкрито висловлює своє обурення, зокрема тут, у Берліні, перед будівлею Рейхстагу.

Ми переживаємо зміну епох, яка означає, що світ після неї не буде тим самим. Ключове питання: чи зможе сила перемогти право, чи дозволимо ми Путіну повернути стрілки годин назад і повернутися в XIX століття, до боротьби між державами — чи зможемо осадити розпалювачів війни, подібних до Путіна? Отже, потрібно, щоб ми повернули собі силу.

Так, ми хочемо і можемо боротися за свою свободу, демократію та процвітання. Тому я, пані президент [Бундестагу Бербель Бас], вдячний вам за можливість на цьому екстреному засіданні поділитися поглядами уряду. Вдячний я та всім керівникам демократичних фракцій за підтримку скликання цього засідання.

Шановні пані та панове, нападаючи на Україну, Путін не тільки хоче стерти з карти світу незалежну державу, він знищує європейську систему безпеки, яка діяла майже півстоліття — з моменту укладання Гельсінгських угод. Він виключає себе з міжнародної спільноти.

По всьому світу наші дипломати — спільно з французькими — останніми днями вимагали, щоб Рада Безпеки ООН назвала російську агресію тим, чим вона є, — кричущим порушенням міжнародного права. І якщо подивитися на результати засідання Ради безпеки, можна сказати, що це сталося.

Проведені консультації показують, що в нашій боротьбі за мир ми зовсім не самотні, і ми продовжимо її вести щосили. Я дуже вдячний міністру закордонних справ [Анналені] Бербок за те, чого вдалося досягти. Тільки використавши стоп-кран, тобто право вето, Росія (а вона все-таки постійний член Ради безпеки) змогла уникнути власного засудження. Справжня ганьба!

Президент Путін постійно говорить про неподільність безпеки. Насправді, він хоче силою зброї розділити континент на давно знайомі всім сфери впливу. Це негативно позначиться на безпеці у Європі. Так, неможливо надовго досягти безпеки в Європі, загрожуючи при цьому Росії. Але саме Путін загрожує безпеці в Європі — треба, нарешті, це виразно проговорити. Ми приймаємо виклик, який кидає нам час, — тверезо і впевнено.

Перед нами стоять п'ять нагальних завдань.

По-перше, ми маємо підтримати Україну в цій відчайдушній ситуації, що ми вже активно робили в останні тижні, місяці та роки. Але після нападу на Україну ми опинилися у новій епосі. У Києві, Харкові, Одесі та Маріуполі люди захищають не просто свою батьківщину, вони борються за свободу та демократію – ті цінності, які ми з ними поділяємо. Як демократи, як європейці ми встали на їхній бік — і ми стоїмо на правильній стороні історії!

Президент Путін, напавши на Україну, у четвер створив нову реальність. Ця нова реальність потребує недвозначної реакції. Як ви знаєте, учора ми ухвалили рішення про те, що Німеччина поставить Україні зброю для захисту країни. На агресію з боку Путіна не може бути іншої відповіді.

Наше друге завдання – змусити Путіна згорнути з агресивного курсу. Війна – це катастрофа для України. Проте війна стане катастрофою й у Росії. Разом з главами країн та урядів Євросоюзу ми прийняли пакет санкцій небувалого насамперед розмаху:

• ми відріжемо російські банки та держпідприємства від фінансування;

• ми будемо запобігати попаданню в Росію технологій завтрашнього дня;

• ми займемося олігархами та їхніми рахунками у Євросоюзі.

До цього додамо заходи покарання щодо Путіна та його найближчого оточення, а також обмеження щодо видачі віз для російських офіційних осіб.

Ми відключимо важливі російські банки від комунікаційної мережі SWIFT. Це рішення ми ухвалили вчора з главами держав та урядів найбільших демократичних держав.

Не треба мати ілюзій: Путін не змінить свій курс вже завтра. Проте незабаром російський уряд відчує, яку високу ціну він платить. Лише за минулий тиждень російські біржові індекси впали на 30%. Це доводить, що наші санкції діють. І ми готові продовжувати їх вводити без будь-яких внутрішніх обмежень. Ми думаємо тільки про одне: як ми ще сильніше можемо вдарити по тих, хто відповідає за те, що трапилося? За тими, про кого всі говорять у ці дні? Але не по російському народу!

Адже саме Путін, а не російський народ, вибрав війну. Тому давайте скажемо чітко: ця війна — війна Путіна. Це розмежування важливе для мене. Тому що примирення між росіянами та німцями після Другої світової війни було і залишається важливим главою нашої спільної історії. І я розумію, як важко сприйняти цю ситуацію тим громадянам нашої країни, які народилися в Росії чи Україні. Тому ми не припустимо, щоб конфлікт між Путіним та вільним світом розкрив старі рани та приніс із собою нові звинувачення.

Є ще щось, про що не варто забувати: у багатьох російських містах останніми днями громадяни вийшли протестувати проти путінської війни. Вийшли, незважаючи на затримання та штрафи. Це вимагає великої сміливості та справжньої мужності!

Німеччина сьогодні стала на бік українців та українок. Всі наші думки разом із жертвами вторгнення ми глибоко їм співчуємо. Але ми встаємо і на бік тих у Росії, хто мужньо кидає виклик путінському режиму та відкидає війну з Україною. Ми знаємо, що таких людей багато. Їм я говорю: не здавайтеся! Я впевнений: свобода, терпимість та права людини переможуть у Росії.

(Депутати аплодують стоячи.)

Третє велике завдання полягає в тому, щоб запобігти поширенню путінської війни на інші країни Європи. А значить, без жодних сумнівів ми виконаємо наші союзницькі зобов'язання в рамках НАТО. Я повідомив про це нашим союзникам у Центральній та Східній Європі, які переймаються своєю безпекою. Президент Путін не повинен недооцінювати нашу рішучість разом із союзниками захищати кожен квадратний сантиметр землі нашого альянсу. Ми дуже серйозно налаштовані. Якщо ми приймаємо країну в НАТО, це означає, що ми готові захищати її, як і самих себе!

Бундесвер [збройні сили Німеччини] розширив обсяги допомоги для наших східних партнерів і продовжуватиме це робити. За цей важливий сигнал я вдячний нашому міністру оборони.

Ми розширили наш контингент у Литві, де очолюємо місію НАТО.

Ми продовжили та розширили місію з патрулювання повітряного простору в Румунії.

Ми хочемо брати участь у створенні контингенту НАТО у Словаччині.

Наш військовий флот допомагає забезпечити безпеку Північного та Балтійського морів, а також Середземного моря.

І через наші системи ПРО ми також готові брати участь у захисті повітряного простору наших союзників у Східній Європі.

Наші солдати з великою самовіддачею готували ґрунт для цих проектів останніми днями — я кажу їм дякую за цей важливий внесок.

Зважаючи на зміну епох, яку позначила путінська агресія, ми заявляємо: все, що необхідно зробити для захисту миру в Європі, буде зроблено. Німеччина продемонструє свою солідарність і зробить необхідний внесок. Проте недостатньо просто чітко та недвозначно про це заявити. Для цього Бундесверу потрібні нові можливості. І це завдання номер чотири.

У того, хто читав путінські історичні екскурси, хто дивився по телевізору, як він відкрито оголошував війну Україні, хто, подібно до мене, останнім часом мав з ним багатогодинні особисті бесіди, немає сумнівів: Путін бажає відродити Російську імперію. Він хоче на власний розсуд змінити баланс у Європі. І не боїться застосовувати військову силу. Сьогодні ми це спостерігаємо в Україні.

Тому ми маємо запитати себе: на що здатна путінська Росія? І чим маємо володіти ми, щоб протистояти цій загрозі — сьогодні чи в майбутньому? Ясно, що ми повинні набагато більше інвестувати в безпеку нашої країни заради того, щоб захистити нашу свободу та нашу демократію. Це те, що потребує великої загальнонаціональної напруги сил. А ціль - ефективний, сучасний, прогресивний Бундесвер, який зможе надійно нас захистити. Тиждень тому на Мюнхенській конференції [з безпеки] я сказав: нам потрібні літаки, які здатні літати, кораблі, що виходять у море, та солдати, які оснащені всім необхідним. Ось що нам потрібне. Ці цілі, якщо враховувати розмір нашої країни та наше значення для Європи, цілком досяжні.

Але обійдемося без ілюзій: найкраще оснащення, сучасна техніка, більше персоналу — все це вимагає значно більших вкладень. Для цього ми відкриємо спеціальну статтю бюджету під назвою «Бундесвер». Я вдячний міністру фінансів [Крістіану] Лінднеру за підтримку цієї ідеї! Ми одноразово виділимо з цією метою 100 мільярдів євро з бюджету 2022 року. Ці засоби ми використовуємо для необхідних інвестицій та проектів у галузі озброєнь.

З цього моменту ми — рік за роком — інвестуватимемо понад 2% ВВП у нашу оборону. Звертаюся до всіх фракцій німецького Бундестагу: закріпимо цей бюджетний план в основному законі країни! Я хочу особливо наголосити: ми робимо це не тому, що взяли на себе зобов'язання перед нашими друзями та союзниками до 2024 року збільшити наші витрати на оборону до 2%. Ми робимо це для себе, для власної безпеки, визнаючи при цьому, що не всі загрози, які нам готує майбутнє, ми зможемо відбити силами Бундесверу. Тому нам потрібна співпраця у галузі високих технологій. Тому ми посилимо нашу готовність відображати кібератаки та кампанії з дезінформації, атаки проти нашої системної інфраструктури та комунікацій. Ми просуватимемося вперед разом з розвитком технологій.

Тому для мене таке важливе, що наступне покоління бойових літаків і танків ми виробляємо разом з нашими європейськими партнерами — я особливо відзначу Францію — і це відбувається тут, у Європі. Ці проекти мають для нас найвищий пріоритет. Поки ці літаки не готові, ми продовжуватимемо розвивати «єврофайтери». Чудово, що цього тижня підписано договори щодо будівництва «євродронів». Ми просуваємося і із закупівлею військових дронів типу Heron в Ізраїлі. А щодо участі в ядерних проектах, ми вчасно подбаємо про заміну застарілих винищувачів «Торнадо». Ми вдосконалимо електронну начинку «єврофайтера» та вивчимо можливість використовувати винищувач F-35 як носій ядерних боєголовок.

І, нарешті, ми будемо значно більше робити для енергобезпеки нашої країни. Важливий крок наш уряд уже зробив. Ми переструктуруємо енергетику так, щоби подолати залежність від єдиного постачальника. Події останніх днів та тижнів показали: від відповідальної та націленої на майбутнє енергетичної політики залежать не лише наша економіка та наш клімат. Вона також грає вирішальну роль для нашої безпеки. Тому ми говоримо: що швидше ми перейдемо на відновлювані джерела енергії, то краще.

Ми на правильному шляху: збираємося, не втрачаючи статусу індустріальної нації, до 2045 року припинити викиди вуглекислого газу. Ця мета потребує серйозних рішень. Наприклад, збільшити наші резерви вугілля та газу. Ми вже вирішили збільшити запаси газу в наших сховищах на два мільярди кубометрів. Крім того, за погодженням з ЄС, ми збираємося купити додаткові обсяги газу на світових ринках.

Ми вирішили швидко побудувати два термінали з відновлення зрідженого газу — у Брунсбюттелі та Вільгельмсхафені. Мені хотілося б подякувати міністру економіки [Роберту] Хабеку за його зусилля! Те, що було необхідно зробити прямо сьогодні [через зовнішньополітичну ситуацію], добре в'яжеться і з тим, що нам знадобиться у довгостроковій перспективі – для успішної трансформації нашої економіки. Термінал, в якому ми сьогодні регазифікуємо рідкий газ, може бути використаний для зеленого водню. Звичайно, ми враховуємо й зростання цін на енергію — путінська війна призвела до того, що вони піднялися ще сильніше.

Тому цього тижня ми прийняли пакет з розвантаження [німецьких домогосподарств]: скасували додатковий кліматичний податок, підвищили виплати для тих, хто їздить на роботу в інші регіони, запровадили субсидії на опалення для нужденних, а також дотації для сімей та інші податкові пільги. Уряд хоче реалізувати всі ці рішення якнайшвидше. Наш сигнал зрозумілий: за цих обставин ми не залишимо наших громадян і наш бізнес на самоті.

Зміна епох торкається не лише нашої країни. Вона торкається всієї Європи. І в цьому є не лише виклик, а й шанс. Виклик у тому, щоб посилити суверенітет Європейського Союзу — довгостроково та послідовно. А шанс у тому, щоб ми зберегли ту єдність, яку ми демонстрували останніми днями — я маю на увазі при запровадженні пакету санкцій. Для Німеччини, як і для будь-якої іншої країни, питання не повинно звучати так: що можна витягти з Брюсселя для потреб? Варто запитати: яке рішення буде найкращим для всього нашого союзу? Європа — це саме ті рамки, всередині яких ми маємо діяти та приймати рішення. Тільки якщо ми зрозуміємо це, то впораємось із викликами нашого часу.

Я підходжу до п'ятого та останнього завдання: путінська війна означає рішучу зміну і в нашій зовнішній політиці. Так, ми залишаємося вірними принципу «стільки дипломатії, скільки можливо, тільки без наївності». Однак ця зміна ставить перед нами нове завдання: більше жодних розмов заради розмов. Для цього діалогу необхідна готовність до нього — з обох боків. Цієї готовності Путін не демонструє — і не лише протягом останніх днів та тижнів. Що це означає практично? Ми не уникатимемо розмови з Росією. Навіть у цій надзвичайній ситуації завдання дипломатії залишається незмінним — зберігати канали комунікації. Інший варіант я вважаю безвідповідальним.

Пані та панове, ми точно знаємо, за які цінності ми виступаємо — з огляду на нашу власну історію. Ми виступаємо за мир у Європі. Ми ніколи не погодимося на те, щоб насильство використовувалося як політичний засіб. Ми завжди підтримуватимемо мирне вирішення конфліктів. І ми не заспокоїмося, доки в Європі не запанує мир. Ми не одні, у цьому нас підтримують наші друзі та партнери в Європі та у всьому світі. Наша сила в наших союзах та в наших альянсах. Саме їм ми повинні дякувати за те щастя, яке наша країна має вже понад 30 років, — щастя жити в об'єднаній країні, в достатку та у мирі з нашими сусідами.

Якщо ми хочемо, щоб останні 30 років не залишилися історичним винятком, ми повинні робити все для єдності ЄС, для посилення НАТО, для ще тіснішого зв'язку з нашими друзями, партнерами та однодумцями по всьому світу. Я впевнений, що ми впораємося. Тому що трохи було моментів, коли ми демонстрували таку єдність та таку згуртованість із нашими партнерами. Нас поєднує розуміння сили вільних демократій. Ми знаємо: зміну епох і все, що за цим піде, переживе те, довкола чого є широка громадська згода та політичний консенсус. А тому я хочу подякувати всім вам і всім фракціям за те, що ви рішуче засудили російський напад на Україну і дали йому абсолютно точну оцінку — назвавши його атакою на незалежну державу і на світ у Європі. Атаку, яку неможливо виправдати. Сьогоднішня резолюція це чітко доводить.

Я дякую всім, хто в ці дні виступає проти путінської війни на мирних демонстраціях — тут, у Берліні та інших містах. І я дякую всім, хто в ці дні разом з нами виступає за вільну, відкриту, справедливу та мирну Європу. Ми захищатимемо її.

Щиро Дякую!»