www.ji-magazine.lviv.ua

Юрій Поліщук

Штатні пропагандисти, які називають себе "журналістами", пишуть тексти про майбутні злочини України, а коли потім російські військові їх здійснюють, пропагандисти звинувачують Україну

Злочин доведено

Серед усіх жахів, які розгорнулися під час війни Росії проти України, російське бомбардування драматичного театру в Маріуполі 16 березня виділяється як найбільший смертельний воєнний злочин проти мирних жителів України.

Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) визнала напад на Маріупольський драматичний театр "кричущим порушенням" міжнародного гуманітарного права. У звіті ОБСЄ зазначено, що "ті, хто замовив або виконав цей напад, скоїли воєнний злочин".

Професор міжнародної безпеки Королівського коледжу Лондона Джеймс Гоу, який був свідком-експертом у Міжнародному кримінальному трибуналі ООН для колишньої Югославії, заявив, що "документування подій у театрі має вирішальне значення для встановлення схеми злочинів проти людства в Україні". Професор Гоу також не має жодних сумнівів, що знищення театру в Маріуполі було зроблено навмисно.

Розслідування американського інформаційного агентства Associated Press (АР) виявило докази, що під час смертоносної атаки всередині й за межами будівлі загинуло близько 600 людей. Розслідування також спростовує заяви Міноборони РФ про те, що театр слугував українською військовою базою та що його підірвали зсередини "бойовики" полку "Азов".

Опитані агентством АР свідки, які перебували за межами драматичного театру, стверджують, що до моменту вибуху чули звуки наближення бойових літаків зі сторони Азовського моря. Експерти з боєприпасів, залученні до розслідування АР, схиляються до думки, що масштаби руйнування будівлі вказують на 500-кілограмову бомбу, яку скинули з військового літака. Бомбардування театру відбулося близько 10 ранку безпосередньо по сцені та польовій кухні, розміщеній у будівлі поруч.

Фото місця, у яке завдали авіаудару, зі статті-розслідування інформаційного агентства Associated Press

Як пропагандисти готували злочин

Давайте подивимося на роль в знищенні Росією театру в Маріуполі, російський пропагандист-неонацист Дмитро Стешин, який себе називає "журналістом". Про цього "репортера" та його напарника Олександра Коца ходять легенди: Там, де з’являються Стешин і Коц, – там завжди кров, смерть і руйнування.

Фото озброєного "журналіста"-пропагандиста Стешина

Від початку агресії Росії проти України пропагандист Стешин активно поширює на своєму телеграм-каналі й у газеті "Комсомольська правда" дезінформацію та заклики до геноциду українців.

Так 12.03.2022 року Стешин поширив у своєму телеграм-каналі нібито анонімне "попередження" про підготовку теракту задля дискредитації Росії. Скріншот Стешина збережено для майбутнього трибуналу як доказ на випадок, що він його видалить.

Скріншот повідомлення з телеграм-каналу пропагандиста Стешина

У повідомленні зазначено, що українська влада має намір організувати дві провокації з численними жертвами серед цивільного населення задля дискредитації Росії в очах міжнародної спільноти.

Згідно з текстом Стешина, першою провокацією нібито мав би стати обстріл мечеті з громадянами Туреччини. Другою – обстріл найбільшого бомбосховища в драматичному театрі Маріуполя. Також у дописі виправдано російське бомбардування пологового будинку Маріуполя, яке відбулося за кілька днів до того, 09.03.2022 року.

Задум та хронологію спецслужб Росії з організації навмисного терористичного акту й вибір цілей, описаних у тексті пропагандиста Стешина, можна побачити на офіційному ютуб-каналі полку "Азов". Те, що російська розвідка здійснює моніторинг інформаційного простору, щоб збирати необхідні дані з відкритих джерел, нікого не дивує. Так працюють усі спецслужби світу, зокрема й російські. Надалі ці розвіддані росіяни використали при плануванні воєнної та інформаційної операції.

Зокрема 10.03.2022 року на офіційному ютуб-каналі полку "Азов" оприлюднено відео про організацію в будівлі драматичного театру найбільшого бомбосховища, де знайшли захист від російських обстрілів понад 1000 мирних жителів Маріуполя.

Скріншот з відео "Маріупольський ДрамТеатр"

За чотири дні до бомбардування театру, 12.03.2022 року, наофіційному ютуб-каналі полку "Азов" з’явився сюжет, у якому повідомляється про перебування в Маріуполі понад ста громадян Туреччини, які переховуються в мечеті.

Скріншот з відео "More than 100 Turkish citizens are in occupied by Russian military city – Mariupol"

16.03.2022 року, після того, як російські війська завдали авіаудару по театру, на сайті "Комсомолская правда" з’явилася стаття пропагандиста Стешина, який акцентував на своєму згаданому вище "попередженні" від 12.03.2022 про підготовку провокації нібито Україною.

Скріншот повідомлення з телеграм-каналу пропагандиста Стешина

Висновок

1.    Російська армія цілеспрямовано знищує цивільні об’єкти інфраструктури попри можливі жертви серед мирного населення.

2.    ЗС РФ активно використовує інформаційно-психологічні операції для підтримки бойових дій проти України.

3.    Пропагандисти, які представляються військовими кореспондентами та прикриваються посвідченням "журналіста", є агентами російських спецслужб, яких активно залучають до здійснення інформаційних операцій в інтересах ЗС РФ.

4.    Під час проведення трибуналу проти військово-політичного керівництва Росії до судового процесу слід обов’язково притягнути російських "журналістів", оскільки вони є співучасниками воєнних злочинів Кремля та геноциду населення України.

2 07 2022

https://texty.org.ua/articles/107132/yak-rosiya-pidlashtovuye-bojovi-diyi-pid-svoyu-propahandu-pryklad-mariupolskoho-teatru/