www.ji-magazine.lviv.ua

Світлана Бабинська

З початку церковного року – 1 вересня 2023-го – УГКЦ переходить на новий календар, григоріанський. Рішення про це було прийнято учасниками Архиєрейського синоду УГКЦ, який відбувався у Брюховичах (біля Львова) 1–2 лютого нинішнього року. В чому ж новизна анонсованого календаря і про які моменти варто знати, щоб легше до нього адаптуватися.

Нерухомі свята зміщуються на 13 днів назад

У церковному календарі є нерухомі, тобто сталі свята, які завжди відзначають певного числа. Це всі свята, які не пов’язані з Пасхою, – наприклад, Різдво, Богоявлення, Благовіщення, свято св. Миколая Чудотворця, спомини інших святих, яких вшановує УГКЦ. Всі ці дати за новим стилем зміщуються на 13 днів назад. Таким чином Різдво святкуватимуть 25 грудня, Богоявлення (Водохреще) – 6 січня, Воздвиження Чесного і Животворного Хреста – 14 вересня, Спомин св. Миколая – 6 грудня. За цим принципом пересуваються фактично всі спомини святих. Тож людям потрібно буде звикнути до нових дат святкування своїх іменин. Скажімо, спомин Романа за новим стилем припадає не на 1 грудня, а на 17 листопада, а Собор архистратига Михаїла – на 8 листопада.

Треба зазначити, що досі греко-католики теж святкували Різдво 25 грудня, лише за старим стилем. Тож відбулася не так зміна календаря, як синхронізація його з астрономічним. Це чітко пояснює отець Василь Рудейко, заступник голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ, професор УКУ: «У щоденному світському житті ми користуємося григоріанським календарем. І тепер церковний календар з ним синхронізувався. Бо григоріанський календар співпадає з астрономічним, тобто він відповідає руху небесних тіл: зимові і літні сонцестояння, весняні й осінні рівнодення співпадають із реальними датами цих календарів. Натомість юліанський календар, якого ми досі дотримувались у церковному житті, є помилковим, бо не відповідає астрономічному, а тому запізнюється на 13 днів».

Помилково вважають, що календар, на який перейшла УГКЦ, має назву новоюліанський. Так його називають православні греки та інші православні Церкви, які ним користуються. Вони так само святкують нерухомі свята за новим стилем, а Пасхалію вираховують за формулою, що враховує дату юдейської Пасхи. Проте сам по собі новоюліанський календар не має відношення до обчислення дати Великодня. Новоюліанський календар, як і григоріанський, є лише вдосконаленою формою юліанського. Його розробив сербський астроном, професор математики й небесної механіки Белградського університету Мілутін Міланкович у 1923 році. Різниця між григоріанським та новоюліанським календарями полягає лише в способі розв’язання проблеми високосних років.

Дати споминів новомучеників УГКЦ залишаються незмінними

З часу виходу з підпілля церковний календар УГКЦ збагатився новими важливими датами. Зокрема спомином освячення Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві, який відзначають 18 серпня. А також датою 20 листопада – дня поминання блаженної Йосафати Гордашевської, обряд беатифікації якої відбувся під час візиту в Україну Папи Івана Павла ІІ. Тоді ж Папа оголосив блаженними і 26 новомучеників УГКЦ – це єпископи, монахи та монахині, священники й один мирянин, які постраждали в часи комуністичного переслідування в Україні та загинули як мученики за віру. Серед цих людей о. Омелян Ковч, який загинув у концтаборі в Майданеку, єпископ Миколай Чарнецький, єпископ Мукачівської єпархії ГКЦ Теодор Ромжа та ін. Також до цих дат належить спомин Пратулинських мучеників – мирян зі с. Пратулин, яких царські солдати розстріляли в 1874 році за відмову перейти в Російську православну церкву. Їх греко-католики вшановують 23 січня.

Пасхалію греко-католики святкуватимуть «по-старому»

Наразі не зазнає змін визначення дати святкування Пасхи та свят, пов’язаних із нею. Сюди належить увесь Великодній цикл свят, який розпочинається з Неділі митаря і фарисея (неділя, яка приготовляє до Великого посту) і завершується Неділею всіх святих. Тож і Вознесіння – на 40-й день після Великодня, і Зішестя Святого Духа – 50-й день після Великодня також залишаються «по-старому». О. Василь Рудейко каже: «Дату Пасхи греко-католики, принаймні до 2025 року, й далі будуть визначати за формулою, відмінною від римо-католиків лише тим, що цей день не може передувати чи співпадати з днем Пасхи юдейської».

За словами Блаженнішого Святослава, УГКЦ планує і другий етап реформ – зміну Пасхалії. У 2025 році виповнюється 1700 років з часу проведення Першого вселенського собору в Нікеї, де було визначено спосіб обрахунку Пасхи, оскільки на той момент уже практикувалися різні підходи до цього питання, що створювало у Вселенській Церкві непорозуміння та конфлікти. Очікується, що з нагоди цього ювілею Рим, Константинополь та інші Церкви зможуть дійти спільного рішення щодо встановлення єдиної дати святкування Пасхи. У такому разі УГКЦ перейде на ту єдину Пасхалію. Те, яким саме буде порядок визначення цієї дати, поки що невідомо. Літургісти і богослови дискутують це питання, навіть звучать думки про встановлення сталої дати Великодня на якусь конкретну неділю квітня чи травня.

Чи справді Церкви дійдуть згоди у питанні єдиної дати Пасхи, ми зможемо побачити за два роки. Професор візантійської і східнохристиянської літургії Папського східного інституту в Римі, диякон Київської архиєпархії УГКЦ доктор Даниїл Ґаладза каже, що розмови навколо цього питання тривають уже давно. У 1997 році під час зустрічі Всесвітньої ради церков у Алеппо навіть було видано документ «На шляху до спільної дати Пасхи», де ця тема ґрунтовно опрацьована. Зокрема учасники зустрічі рекомендували зберегти канони Нікейського собору щодо способу обчислення дати Пасхи, беручи за базис в астрономічних підрахунках центральне для всіх християн місце – Єрусалим (мова про т.з. «єрусалимський меридіан» – меридіан церкви Гробу Господнього (35°13′47,2″E), де Ісус Христос пережив розп’яття і воскрес. Якби це рішення було втілене, то реформа відбулася б ще у 2001 році, оскільки того року східна та західна дати Великодня збігалися. На жаль, запропоновану реформу не змогли втілити. Проте д-р Даниїл Ґаладза припускає, що встановлення спільної дати Пасхи у 2025 році можливе: «Останні десятиліття ми є свідками подій, які колись нам здавалися неможливими. Це й розвал Радянського Союзу, і отримання Томосу Православною Церквою України, і підтримка світовим співтовариством України у протистоянні з Росією. Тому цілком можливо, що більшість християнських Церков врешті зможуть погодити єдину дату святкування Великодня».

Вже є оновлений церковний календар на 2023 рік

Працівник Патріаршої літургійної комісії УГКЦ літургіст Максим Тимо вже уклав календар УГКЦ на 2023 рік – з 1 вересня до 31 грудня. З ним можна ознайомитися на офіційному сайті греко-католиків. Керівник Департаменту інформації УГКЦ о. Ігор Яців говорить, що планується також друк цієї частини календаря з метою кращого поширення інформації про календарні зміни. Орієнтовно за місяць, розповідає Максим Тимо, вірні УГКЦ матимуть оновлений календар на 2024 рік. Він вважає, що за кілька років люди звикнуть до змін, а зараз потрібно використати всі можливі засоби – від медіа до церковних зібрань – щоб якнайкраще розтлумачити всі незрозумілі моменти.

Максим Тимо також звертає увагу на апостольський або Петрів піст, тривалість якого залежить від великодніх свят. Він розпочинається в понеділок через тиждень після П’ятидесятниці, а завершується завжди 29 червня за григоріанським календарем (12 липня за юліанським) на свято свв. апостолів Петра і Павла.

«Це один із проблемних моментів новоприйнятого календаря. Бо тут може пропадати Петрів піст, оскільки на нього може не лишатися днів або лишатиметься лише кілька. І такий випадок буде саме в 2024 році. Проте, вважаю, це не стане великою проблемою. Бо загалом нарешті ми маємо реформу, якої так давно чекали», – каже Максим Тимо.

17.02.2023

https://zbruc.eu/node/114623