www.ji-magazine.lviv.ua

 

Денис Губашов, Анатолій Бондаренко

Уже найближчими місяцями FPV-дрони, first-person-view, або дрони з видом від першої особи, коли оператор керує апаратом у спеціальних окулярах, можуть стати головною відповіддю Росії на нашу перевагу у сучасній техніці.

Жодні західні постачання зброї не встигнуть за швидкістю, з якою її знищуватимуть такими дронами. Може навіть виникнути реальна загроза програти війну, якщо негайно не почати розв'язувати це питання.

Головне у статті

Головна проблема ось у чому: FPV-дрони мають найбільший коефіцієнт “ефективність / ціна” і їх виробництво можна швидко збільшити до дуже великих масштабів через низьку вартість і простоту технологій. Парадоксально, що запровадили їх використання українці, однак тоталітарна Росія здатна значно швидше мобілізувати ресурси для виробництва.

“Ланцети”, які є дуже серйозною зброєю і які вже знищили кілька сотень наших важливих цілей від осені 2022 року, — менша загроза, ніж FPV, через обмежену кількість, яку здатен випускати ворог. “Шахеди”, кількість яких після побудови заводу в РФ може збільшитися в десять разів, дуже небезпечні для статичних об’єктів інфраструктури, але безпосередньо на полі бою їх вплив значно менший.

Водночас FPV-дрони в разі поширення можуть стати засобом майже масового знищення: вони дають змогу швидко завдавати удару, перебуваючи у відносній безпеці, коштують копійки, можуть завдати істотної шкоди і є точними боєприпасами, що вражають навіть рухому техніку.

Найгірше, що зараз немає готового рішення захисту, яке можна було б виробляти в таких самих масштабах і з такою самою швидкістю, як з’являються ці дрони.

За нашими оцінками з відкритих джерел, уже зараз Росія продукує не менш ніж 11 тис. таких дронів на місяць (див. методику всередині тексту), що дає змогу вразити від 2000 цілей — ми беремо дуже консервативну оцінку, 5-6 дронів на одну ціль. Найкраща аналогія — уявити, що це 11 тис. додаткових керованих снарядів щомісяця, які до того ж легше застосовувати.

Схоже, що наразі найвужчим місцем, яке поки що стримує їх масове застосування з боку РФ, є обмежена кількість операторів і команд розвідки, здатних керувати дронами або знаходити для них цілі. Відповідно, як тільки Росія підготує достатньо військових, ми побачимо лавиноподібне збільшення уражень нашої техніки і людей.

І РФ працює над цим: уже є кілька анонсованих ними програм підготовки операторів таких дронів і вже діють кілька навчальних центрів.

Детальніше: що таке FPV-дрон

Оператор одягає спеціальні окуляри й бачить те саме, що й камера на коптері. Ці дрони придумали для розваг: перегонів по трасах зі складними перепонами — вузькими місцями, закинутими будівлями. Такий дрон може розігнатися до швидкості 150 км/год і він максимально легкий.

Кожен з нас точно бачив, як Збройні сили України знищують такими дронами російські бліндажі, танки й автомобілі. Але й російська армія не стоїть на місці, вона навчається й намагається не відставати. А зважаючи на величезний фінансовий і виробничий ресурс окупантів, їх довгий сухопутний кордон з Китаєм та політичну дружбу з цією країною, перспективи Росії в розробці та масовості таких дронів значно переважають українські. Не секрет, що комплектуючі до дронів і Росія, й ми беремо в Китаю.

"Цех" із друку запчастин для FPV-дронів в одному з російських центрів

Чому FPV-дрони — це небезпечно?

Війна багато в чому — це математика. І найголовніша відповідь щодо FPV — вони ефективні й дешеві. Усе, що на ньому перебуває, — згорить. Тому ці дрони, хоч би в яких кількостях їх виготовляли, — максимально прості, тут варто й треба економити на всьому, що тільки можна. Головне — залишити притомної якості основні елементи: плату керування, модуль звʼязку, антену. Середня вартість такого дрона становить кілька сотень доларів, а шкоди може завдати на сотні тисяч або й мільйони.

Також можна економити на виробництві: використовувати пайку замість конекторів і найпростіші двигуни з маленьким ресурсом. Максимально “утиснуті” акумулятори — їх має вистачити на 20-30 хв і політ в одну сторону. Рами роблять з найпростіших матеріалів: пластику, текстоліту, іноді з фанери. Немає сенсу використовувати облегшені карбонові рами — вони дорогі та важкі у виробництві.

Вимоги до навантаження також невисокі — лише 2-3 кг. Типовий “снаряд” для такого дрона — постріл від РПГ 7. Залежно від типу, такий постріл важить ті самі 2-3 кг й годиться для ураження техніки. Ним можна якщо не знищити, то підбити танк, БТР і БМП, а автомобільну техніку — спалити повністю.

Проте також використовують і 60 мм або 82 мм міни, ручні гранати чи й узагалі кустарні бойові частини, зроблені з тротилу або пластиду, — на фронті вибухівки вдосталь.

До того ж є інформація, що РФ уже випускає уніфікований снаряд для таких дронів.

Один з російських навчальних центрів використовує студентів для збирання дронів

Але крім вартості, тобто простоти, доступності й різноманітності бойового навантаження, у FPV-дронів є й інший великий плюс — точність. FPV-дрон — це як снаряд із самонаведенням, який водночас не потребує пускової установки, значно легший і в сотні разів дешевший. Ним можна вразити ціль, залетівши у бліндаж чи в будівлю через вікно, перебуваючи в укритті на відстані від 3 км до 8 км. До того ж місце запуску такого дрона важко вирахувати.

Україна почала активно використовувати такий тип дронів восени-взимку 2022-2023-го, а до середини літа 2023 року російська армія вже налагодила їх масове виробництво й головне — навчання пілотів. Ми теж виробляємо, але нам їх потрібно більше й до того ж варто масовіше навчати пілотів.

Пілотування FPV-дрона складніше за звичайне. По-перше, через відсутність “допоміжних інструментів” на самому апараті, які його стабілізують у повітрі, — там немає численних датчиків і допоміжних модулів. У пілота небагато часу для того, щоб вразити ціль — відповідно, треба мати навичку все робити швидко.

Плюс — дроном треба підлетіти впритул до ворога і влетіти в ціль — і це також треба вміти зробити. Звичайно, заважає і РЕБ, або просто намагання збити такий дрон із автомата чи кулемета, відповідно летіти треба швидко.

Можна виготовити десятки тисяч дронів камікадзе — але треба ще також навчити для них пілотів, і цим Росія зараз активно займається через численні регіональні центри, клуби й “волонтерські” ініціативи.

По всій Росії центри з навчання пілотів почали зростати як гриби після дощу.

Ветеранка російсько-української війни, волонтерка та керівниця ГО “Центр підтримки аеророзвідки” Марія Берлінська оцінює потенціал Росії у виготовленні FPV-дронів у межах 40-50 тис. щомісяця.

Наша оцінка за даними з відкритих джерел дає приблизно такі самі цифри, але, може, трохи скромніші.

З ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ ВИДНО, ЩО РОСІЯНИ ВИГОТОВЛЯЮТЬ 11 ТИС. FPV-ДРОНІВ ЩОМІСЯЦЯ — І, ЙМОВІРНО, ВИРОБНИЦТВО НАРОЩУВАТИМУТЬ

Ми дослідили 19 груп, про які є інформація у відкритому доступі, що вони виготовляють ці дрони для ворога, та порахували, що лише вони за місяць можуть виготовляти до 11 тис. дронів. Серед них і державні заводи, й волонтерські групи.

"Навчання" на пілотів FPV-дронів в одному з російських навчальних центрів

Ця оцінка приблизна, її визначали за консервативним сценарієм — ми виявили далеко не всі ініціативи. Російська армія (як і українська) налагоджує виробництво FPV-дронів безпосередньо фронті, на 2-й чи 3-й лінії на рівні батальйонів і бригад. Ми ж мали можливість дослідити лише публічні ініціативи.

Ми можемо припустити, що Росія виділяє чимале фінансування на виробництво цих дронів і не переймається ні маржею, яку наварять виробники, ні прозорістю їхніх схем роботи — головне, щоб швидко налагодили виробництво й постачання. Це саме стосується й навчальних центрів.

СКІЛЬКИ ВИРОБЛЯЄ FPV-ДРОНІВ РОСІЯ. ПЕРЕЛІК КОМПАНІЙ ТА ІНІЦІАТИВ

Як ми вже писали, такою кількістю можна вразити щонайменше 2000 цілей на місяць. І вони можуть бути зовсім різними: від окремого українського воїна, бліндажу та мінометного чи артилерійського розрахунку до системи залпового ракетного вогню або радарів.

ЦЯ ЗБРОЯ ДІЙСНО СТАНОВИТЬ ВЕЛИЧЕЗНУ НЕБЕЗПЕКУ ТА МОЖЕ СТАТИ СЕРЙОЗНОЮ ПРОБЛЕМОЮ

Ця зброя дійсно становить величезну небезпеку та може стати серйозною проблемою.

Сильні сторони використання FPV

Вартість і масовість виробництва. Про дешевизну виготовлення ми вже писали. Також такі дрони легко виробляти із запчастин на цивільному ринку. Технології прості, їх можуть застосувати одночасно багато виробників.

Відсутня необхідність координації. Ще одна перевага — відсутність потреби координувати свої дії з іншими підрозділами. Наприклад, для використання мінометного розрахунку або батареї необхідна координація з командиром роти — взводні не мають таких повноважень. Для використання артилерії зазвичай необхідна вказівка командира батальйону. А дрони відділення, взводи й роти можуть використовувати автономно. На війні швидкість сприяє успіху.

FPV-ДРОН МОЖЕ ПЕРЕСЛІДУВАТИ РУХОМУ ЦІЛЬ

Порівняно висока потужність. Як ми згадували, популярним зарядом, який несе дрон, є постріли до РПГ 7 — а вони поширені й у російських, і в українських військах, можуть пошкодити танк або знищити МТ-ЛБ, автівку або бліндаж. Мають доволі низький відсоток хибних спрацювань, не потребують додаткових активаторів (зведений постріл вибухає, коли стикається з перепоною).

Влучність. Дрон повністю керований, на відміну від міни чи снаряду. Він навіть може переслідувати рухому ціль.

Специфіка

Але у дронів є і своя специфіка, порівняно з іншими видами озброєння.

Логістика. Логістика дронів значно простіша ніж, наприклад, артилерійських снарядів, вони легші, хоча тендітніші й займають багато місця. Проте їх можна легко перевозити звичайними автівками, носити на собі, на багі. Багато дронів, звісно, перенести не вдасться, але й особливих труднощів з цим немає.

Проте є й інша сторона. В авторитарній Росії зовсім не підтримують вільне поширення зброї. Відповідні всі ці “цехи” й “волонтери” передають у війська не споряджені дрони — споряджають їх уже самі підрозділи — тобто це зайвий етап роботи та складнощі. А також можливість вплинути на ворога, поширюючи думку, що цю ідеальну зброю можуть застосувати всередині Росії в разі внутрішніх конфліктів..

Висока вартість навчання пілота. На відміну від артилерії чи мінометів, тут мало командної роботи та відсутні “таблиці поправок”. Точність влучання дрона залежить лише від майстерності пілота, швидкості його реакції. Навчити такого пілота важко, не всі годяться на цю роль. Відповідно, таких пілотів й такі пілотні групи високо цінують свої й вони є пріоритетними цілями для ворога.

Низька надійність. При всій масовості виробництва, FPV збирають вручну, що призводить до браку. Якість цих запчастин теж різна, зазвичай “китайська”. Тому дрони можуть падати самі й ламатися, у них відмовляють якісь окремі модулі, як-от мотори. До того ж хоча принципи використання всіх FPV однакові, вони все ж відрізняються, залежно від виробника. Просто так із одного на інший не “пересядеш”.

Сумка для перевезення 10 квадрокоптерів. Джерело: https://t.me/BPLAROSTOV/38

Способи протидії та слабкі сторони

Українська держава у співпраці з волонтерами й на своїх заводах чимало зробила для розвитку дронів.

Але держава має бути більш повороткою та швидше реагувати на нові ситуації, що виникають на полі бою. Ми бачимо, що до FPV-дронів зараз недостатньо уваги, а вони можуть стати значним фактором у перемозі чи поразці.

Хоча ці дрони активно виробляють і в нас.

Відповідно навчання пілотів і виготовлення дронів має стати масовим. Організації, які виробляють ці дрони, мають отримати фінансові вливання, до того ж скільки ці фірми зароблять — не важливо, головне — щоб були дрони. Для цього треба постаратися і змінити юридичну базу виділення коштів, щоб потім антикорупційні органи не мучили виробників кримінальними справами.

Потрібні максимально спрощені процедури імпорту. Держава має сприяти експорту запчастин з інших країн. Адже за запчастини до дронів точиться справжня економічна війна.

Українська дипломатія має тиснути на інші країни з метою запобігання імпорту Росією мікроелектроніки та комплектуючих до БПЛА, лобіювати санкції та покарання за порушення санкцій навіть зі сторони Китаю.

Разом з виробництвом FPV-дронів, ще більше уваги та ресурсів варто приділити захисту від них.

Ми не маємо відповіді, який метод буде найефективнішим — найімовірніше, їх комбінація. Нижче наведено дуже приблизні ідеї, у рамках початкового мозкового штурму:

·         Зменшення виробництва у ворога. ГУР та СБУ мають цілеспрямовано знищувати виробництво FPV і на окупованих територіях, і в глибині Росії. Інженерів слід знищувати разом з виробництвами й технологіями.

·         Посилена боротьба з “багаторазовими” дронами, що забезпечують цілями одноразові FPV-дрони.

·         Комбінація із засобів РЕБ для пошуку операторів та артилерії для завдавання ударів по них. Має бути контроператорна війна, за аналогією до контрбатарейної.

·         Спеціальні антидронові рушниці, здатні вплинути на аналогові канали керування FPV-дрона. Радіоперешкоди тут працюють значно гірше, ніж проти цифрових дронів і звичайні антидронові рушниці не діють.

·         Автоматичні детектори + пристрої на техніці, що встановлюватимуть перешкоди в потрібних діапазонах частот. Мета — навіть не нейтралізація, а зменшення керованості й точності дронів. Схожі напрацювання є в Ізраїлю, але він нам їх не продасть. Проте навіть якби сталося чудо й він погодився продати, швидко налагодити масове виробництво все одно не вдасться. Починають з'являтися наші розробки, але крім наявності одиничних зразків, потрібно запускати все, що працює, в масове виробництво. Для цього необхідна активна участь держави.

·         Використання сіток для захисту статичних об’єктів.

·         Нові посади в підрозділах. Завдання: визначити наближення дрона за допомогою датчиків (і візуально) та знищити наявною зброєю або принаймні вчасним попередженням дати шанс особовому складу вижити.

Нам траплялися повідомлення, що деякі бійці використовують помпові рушниці, щоб збивати FPV-дрони на підльоті. Помпові рушниці стріляють дробом, тож мають більшу площу ураження, ніж автомат, і їх швидше перезаряджати, ніж дробовик. Але це більше ідея, ніж перевірена практика.

Також армійському командуванню слід регулярно організовувати горизонтальний обмін досвідом — проводити невеликі дво-триденні зустрічі для представників різних підрозділів, які працюють у новітніх сферах війни (РЕБ, безпілотники), залучати на них виробників та їхніх інженерів.

Громадянське суспільство має добитися, щоб держава звернула увагу на цю проблему, бо для її розв'язання потрібні ресурси значно більші, ніж наявні в окремих груп волонтерів.

Часу до значно масштабнішого використання FPV-дронів Росією залишається дуже мало — лічені місяці. Уже восени, якщо буде підготовлено сотні нових операторів і команд, це може призвести до катастрофічних втрат на фронті з нашої сторони навіть при тому темпі виробництва FPV-дронів, який уже є в Росії (а він лише зростатиме).

Від редакції: навіть якщо ми зараз неправильно оцінюємо та значно перебільшуємо загрозу, потенційні втрати можуть бути такими великими, що краще почати розв'язувати цю проблему негайно. Ми будемо раді, якщо наша стаття підсилить дискусію на цю тему.

27 07 2023

https://texty.org.ua/articles/110255/fpv-drony-nova-zahroza-dlya-zsu/