www.ji-magazine.lviv.ua

Денис Губашов

180-тисячне російське угруповання, що вторглося в Україну 24 лютого 2022 року, складалося з найбільш тренованих частин із найсучаснішою зброєю. Усе це Росія втратила, але розпакувала свої майже бездонні склади військової техніки. Спойлер: вистачить ще на кілька років.

Щоб глянути, скільки і якого ще озброєння мають росіяни, ми взяли дані Military Balance за 2021 рік — щорічні огляди військової спроможності країн світу Міжнародного інституту стратегічних досліджень. Там вказано декларовану державами кількість військової техніки різних моделей. Розрахунки втрат наводимо за даними ініціативи Oryx, для порівняння також даємо Генерального штабу ЗСУ.

ЧОМУ ЦІ ДАНІ МОЖУТЬ ІСТОТНО ВІДРІЗНЯТИСЯ?

СРСР залишив після себе величезні запаси техніки різних років — на зберіганні в Росії досі перебувають гармати й танки 1940-1950-х.

Ми розглянули основні, але не всі види російської військової техніки. Варто взяти до уваги й те, що не всю інформацію висвітлюють у звітах Military Balance або принаймні частину інформації приховують.

Також Росія й далі виготовляє, модернізує та знімає зі зберігання стару техніку. Навіть якщо взяти до уваги, що не всю техніку можна відновити й частину використають для відновлення іншої. І навіть при таких самих масштабах знищення російської техніки її вистачить ще на кілька років інтенсивних бойових дій.

“Подовжена” війна

У лютому 2022-го українське командування застосувало проти ворога стратегію "подовженої війни" (protracted war), яка передбачала здачу території в обмін на час і удари по логістиці. (Детальніше про це ми писали тут). Стратегія виявилася успішною, і модерну російську армію ми знищили. Фінальним акордом цього етапу війни став український контрнаступ у вересні 2022 року, особливо на Харківщині, коли російські війська втікали так швидко, що звільнити більше територій завадив лише брак пального, яке не встигали підвозити до наших передових частин. Від повного програшу Росію рятувала істотна перевага в артилерії.

“Консерви” зі складів

Але головна перевага Росії — її велетенські розміри й відповідні ресурси.

Поки Україна відновлювала чисельність військ і чекала на техніку від союзників, щоб наступати далі, Росія здійснила мобілізацію та дістала зі складів старі запаси. Заводів для приведення в робочий лад старої техніки в них достатньо.

Перші зафіксовані втрати російських “розконсервованих” танків Т-62 зафіксовано в липні 2022 року — 1 танк. Але вже в жовтні та листопаді — 32 і 18, перший знищений Т-54/55 був у червні 2023 року. Проте інформація про те, що Росія почала постачати на фронт танки Т-54/55, була ще в 2022 році, проте їх переважно використовували як артилерію із закритих вогневих позицій.

З артилерією ситуація аналогічна: за даними Military Balance, на озброєнні Росії перебувало лише 40 240мм САУ “Тюльпан” і 390 одиниць на складах. Першу втрату цієї САУ зафіксовано у травні 2022 року, але вже з листопада такі втрати стали систематичними. Така сама тенденція спостерігається і з причіпною артилерією.

За повідомленнями Олександра Коваленка — експерта групи “Інформаційний спротив”, — Росія здатна відновлювати до 100 одиниць причіпної артилерії на місяць. І вже від червня 2022 року Oryx зафіксував першу підтверджену втрату гаубиці Д-20, хоча, за даними Military Balance, цих гармат на озброєнні не було, вони перебували лише на складах. Те саме стосується і причіпної гармати Гіацинт-Б — перші зафіксовані втрати датовано вереснем 2022-го.

А ось утрачені гаубиці Д-30 фісують уже з березня 2022-го, що свідчить про те, що їх одразу знімали зі складів, бо на озброєнні вони не перебували.

Або, наприклад, БМД-4 — найсучасніша бойова машина десанту. На озброєнні повітряно-десантних військ Росії було 289 таких машин. Підтверджено знищення 70: в березні-квітні 2022 року 25 та 14 відповідно. Проте вже від літа 2022-го втрати значно менші — лише по кілька одиниць на місяць. Наскільки ця статистика відбиває реальну ситуацію, невідомо. Можливо, ці втрати просто не зафіксовано.

Скільки і чого втратила Росія

Танки

Загалом у 2021 році Росія мала майже 18 000 танків різних моделей. З них, за підтвердженими даними, знищено 1795, залишилося 16 199 (з них на озброєнні — 1635, на зберіганні — 14 564).

Для порівняння, за даними Генштабу ЗСУ, знищено значно більше: 4228 танків (станом на кінець липня 2023 року). Загальна кількість танків на цьому графіку може не збігатися з наведеними нижче даними про втрати по окремих моделях, оскільки щодо деяких моделей відомостей немає.

Логічно, що ми знищили найбільше одиниць наймасовішого російського танка — Т-72 та його модернізацій. На другому місці — Т-80, сучасніший танк. Підтверджені втрати на кінець липня 2023 року: 527, зараз їх активно дістають зі складів, відновлюють і модернізують.

Танки Т-54/55 росіяни сьогодні використовують замість артилерійських установок для стрільби з закритих позицій. Можливо, їх також десь зберігають.

У Радянському Союзі та в Росії було не надто багато моделей танків масового виробництва після Т-34: Т-44, Т-54/55, Т-62, Т-64, Т-62, Т-80, Т-90. Умовно нове покоління танків виходило кожні 10 років. СРСР брав активну участь у всіх конфліктах ХХ століття (або спричиняв їх), на тлі холодної війни таких танків виготовляли десятками тисяч, але вони швидко застарівали — спочатку ставала неактуальною електроніка, потім броня.

Тому було започатковано систему модернізації танків, використання танкових шасі для іншої воєнної техніки. В результаті росіяни мають цілий “зоопарк” вітчизняних танків із різними додатковими літерами: Т-72А, T-80BVM і так далі.

Ці літери означають варіанти модернізацій: від зміни двигуна до встановлення динамічного захисту, тепловізійної системи, системи керування боєм тощо. Деякі модернізації здійснювали на вже модернізованій техніці. Саме тому ми маємо Т-80 потім T-80B потім T-80BV, який урешті модернізували до T-80BVM. Відмінність між першою і останньою модернізаціями могла сягати десятки років.

Дані про найпоширеніші моделі танків, які має Росія

Т-72 — ОСНОВНИЙ БОЙОВИЙ ТАНК, РОЗРОБЛЕНИЙ В СРСР

Т-80 — ОСНОВНИЙ БОЙОВИЙ ТАНК ТРЕТЬОГО ПОКОЛІННЯ, ЯКИЙ ЗРОБИЛИ В СРСР

Т-90 — ОСНОВНИЙ БОЙОВИЙ ТАНК ТРЕТЬОГО ПОКОЛІННЯ

Т-62 — РАДЯНСЬКИЙ СЕРЕДНІЙ ТАНК ДРУГОГО ПОКОЛІННЯ

Т-64 — ОСНОВНИЙ БОЙОВИЙ ТАНК, ЯКИЙ ВИПУСКАЛИ В СРСР ВІД 1963-ГО ДО 1987 РОКУ

У даних Military Balance 2021 інформації про Т-62 і Т-64 у російській армії або на зберіганні немає. Але їх згадано в попередніх звітах — наприклад, станом 2017 рік їх на складах було 2500 T-62 і 2000 T-64A/B.

Артилерійські системи

Росія вже втратила приблизно чверть від заявленої кількості артилерійських систем. Знищено майже 5000 одиниць, за даними Генштабу ЗСУ (на 3 серпня 2023), залишилося ще близько 19 000 у різних родах військ, але серед неї майже 4000 — системи, виготовлені до або в період Другої світової війни (М-1938, зразка 1938 року). Також є майже тисяча гаубиць Д-20, які вже давно перебувають на озброєнні й істотно зношені.

Самохідна артилерія (САУ)

За даними Генштабу ЗСУ, знищено близько 5000 російських самохідних артилерійських установок різних типів, але візуально підтверджено знищення лише 373-х (дані на графіку).
Самохідну артилерію розробляли в період між світовими війнами для підтримання піхоти під час штурмових дій. Проте поступово вона замістила причіпну артилерію завдяки маневреності та швидкості розгортання. САУ можуть почати вести вогонь після виходу на бойові позиції майже миттєво, виконати бойове завдання й залишити позиції до початку контрбатарейної боротьби противника.

Також САУ захищають екіпаж від уламків і стрілецької зброї, вони часто обладнані автоматами заряджання або напівавтоматами, які допомагають екіпажу здійснювати стрільбу.

Російські САУ мають свої причіпні аналоги (індекс Б у назві), самохідну артилерію доповнено індексом С. Наприклад: Мста-С та Мста-Б.

Російська артилерія має стандартні калібри 152 мм або 122 мм. Проте є й інші калібри: 203 мм, 240 мм, 130 мм, 120 мм і 82 мм — для автоматичних або самохідних мінометів.

Від лютого 2022 року в Україні найбільше серед російських САУ знищено установок Мста-С, на другому місці — "Акація". Проте підтвердити знищення артилерії найпроблематичніше: або йдеться про артсистеми, залишені під час відступу, або це зафіксовано на відео з БПЛА. Сплески у березні-квітні — це деокупація півночі, у вересні — деокупація Харківщини, у листопаді — деокупація правобережної Херсонщини.

Найпоширеніші моделі самохідної артилерії російської армії

МСТА - С 152ММ

"АКАЦІЯ" 152 ММ

"ГІАЦИНТ-С" 152 ММ

ГВОЗДІКА 122ММ

Артилерія (причіпна)

Причіпна артилерія недорога, але повільна. Це найпоширеніший тип артилерії. Причіпна артилерія складається лише з гармати та лафету, для стрільби використовують прості засоби стабілізації: лапи, опорні пластини тощо. Деякі гармати підвішують, тому вони не торкаються колесами землі під час стрільби.

Найголовніший мінус — швидкість. Причіпна гармата потребує часу для розгортання та згортання після виконання бойового завдання. До того ж екіпаж незахищений, такі гармати буксують зазвичай вантажні автомобілі, які водночас перевозять і боєкомплект, також не захищений.

Найбільш розповсюдженим типом російської причіпної артилерії є Мста-Б – єдина, яка стояла на озброєнні на початок повномасштабного вторгнення – за даними military Balance 2021. Інші системи озброєння, ймовірно знімали із зберігання.

Найпоширеніші моделі причіпної артилерії у російської армії
(натискайте на назви моделей, щоб відкрити довідку)

Гаубиці Д-30 калібру 122мм – активно знищувались вже в березні 2022 року, що свідчить про те, що вони були у “швидкому доступі” та брали участь у першій хвилі. А от перші підтверджені знищення гаубиць Д-20 фіксуються тільки із червня 2022 року, а Гіацинтів-Б - з вересня.

МСТА-Б, 152ММ

ГІАЦИНТ-Б, 152ММ

Д-20, 152ММ

Д-30, 122ММ

Наведені вище моделі - не вся номенклатура російської артилерії. І в армії, і на зберіганні також знаходяться і дуже старі екземпляри, наприклад: 700 Д-1 (1943 року), 100 МЛ-20 (1937 року), 3,750 M-30 (1938 року) та озброєння із специфічними калібрами: 650 M-46 (130мм), 60 САУ Малка (203мм), 260 САУ Піон (203 мм), 40 B-4M (203 мм).

Бронетранспортери та броньовані бойові машини

Бронетранспортери та броньовані бойові машини (за класифікацією НАТО Armoured Fighting Vehicles - AFV та Armoured Personnel Carriers - APC) використовуються для доставки піхоти на передову, транспортування артилерії, перевезення вантажів та евакуації поранених. Має засоби ураження, наприклад великокаліберні кулемети, але зазвичай ця техніка легкоброньована і не передбачає активну участь у боях.

Така техніка корисна під час пересувань у містах. Може забезпечити протиосколковий захист під час артилерійських обстрілів, проте не витримає прямого влучання.

Найпоширеніші моделі бронетехніки на озброєнні у російської армії
(натискайте на назви моделей, щоб відкрити довідку)

МТ-ЛБ — РАДЯНСЬКИЙ / УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАВУЧИЙ БРОНЕТРАНСПОРТЕР

БРОНЕТРАНСПОРТЕР БТР-80 — БОЙОВА КОЛІСНА ПЛАВУЧА МАШИНА

БТР-60

БТР-70

БДРМ-2

Бойові машини піхоти

Військова техніка цього типу (За класифікацією НАТО - Infantry Fighting Vehicles IFV) використовується для безпосередньої участі у бойових діях - доставки піхоти якомога ближче до ворожих позицій під час штурмів, здійснення евакуації поранених, доставки вантажів під час бою на бойові позиції. Також ця техніка здійснює підтримку піхоти завдяки своєму озброєнню: великокаліберних кулеметів та малокаліберних гармат, іноді обладана протитанковими засобами. засобами димомаскування тощо. Тобто цей вид техніки безпосередньо використовується під час бойових дій, штурмів. Такі машини можуть бути, як на колісному так і на гусеничному шасі.

Найпоширеніші моделі бойових машин піхоти на озброєнні у російської армії
(натискайте на назви моделей, щоб відкрити довідку)

БМП-1

БМП-3

БМД-2

ТИГР/ТИГР-М

БТР-82А(М)

БМП-2

Системи залпового вогню

Система залпового вогню призначення для “тотального” знищення ворожих позицій. Завдяки великій швидкості стрільби така система, в залежності від виду та конкретної моделі, може здійснити повний залп за кілька десятків секунд.

Кількість направляючих для ракет в залежності від калібру може бути від 12 до 40. Мінус РСЗВ - повільне перезаряджання, а системи калібру 300мм взагалі не можна перезарядити вручну без окремої транспортно заряджаючої машини. Це призводить до ускладнення логістики. Натомість час виконання бойового завдання РСЗВ – не перевищує 5 хвилин (в залежності від типу): 2 хвилини підготовка до залпу, 1 хвилина залп, 2 хвилини - залишення бойової позиції.

Росія використовує три сімейства РСЗВ - “Град” та його різноманітні модернізації: «Торнадо-Г», “Град-1” - калібр цих систем 122мм, сімейство РСЗВ “Ураган” - калібр 220мм та РСЗВ “Смерч” - калібру 300мм.

Найпоширеніші моделі РСЗВ у російської армії

БМ-21 “ГРАД”

БМ-27 «УРАГАН»

Літаки та Гелікоптери

Найпоширеніші моделі літальних апаратів на озброєнні у російської армії
(натискайте на назви моделей, щоб відкрити довідку)

КА-52 “АЛІГАТОР”

СУ-24/25

СУ-34

14 08 2023

https://texty.org.ua/articles/110411/ckilky-she-zbroyi-v-rosiyi-pidrahunok-vtrat-i-spromozhnostej-voroha/