www.ji-magazine.lviv.ua

Ігор Гулик

Найочікуваніша подія року: чого чекати від контрнаступу ЗСУ і якими будуть наслідки операції для українців вже цього року

"Не маєш потенційної переваги – не дій"

(Сунь-дзи. Мистецтво війни)

Українське суспільство перегріте очікуваннями контрнаступу ЗСУ. Про нього говорять не тільки з екранів телевізорів, сперечаються у соцмережах, громадському транспорті та на кухнях. І хоча у медіа вже з'явилися перші повідомлення про рух військ, вони не здатні повністю вгамувати інформаційну спрагу.

Нетерплячка громадян зрозуміла: кожну українську сім'ю так чи інакше зачепило російське вторгнення, і навіть найбільш далекий від війни обиватель має до загарбників свій рахунок. Тим паче, що Сили оборони країни вже не раз і не двічі доводили спроможність не тільки до відсічі, але й до ефективних атак ворога.

Контрнаступ ЗСУ: політична складова операції

Утім суспільний запит на контрнаступ, у результаті якого, можливо, вдасться звільнити окуповані Росією території, суттєво різниться від тих настроїв, за якими зазвичай пильнують політики. Війна диктує свої умови, і у кожному конкретному випадку вони різні. Звісно, серед політиків є й охочі хайпонути на темі майбутньої операції, але загалом навіть ласий до оплесків Володимир Зеленський поводиться доволі стримано. Власне вислів "контрнаступ – не кіно" належить йому і є рефреном схожого висновку міністра закордонних справ Великої Британії Джеймса Клеверлі. Попри це, президент і Головнокомандувач заявив днями, що Україна готова до найсерйознішої воєнної операції у своїй історії.

Вкажу на одну суттєву річ, яка, як на мене, визначає ідеологічну складову останніх днів. Один з експертів днями зауважив, що головним "товаром" Путіна досі був страх, і російський диктатор був неперевершеним у цьому "бізнесі". Так от, тепер його досвідом послуговуються і Зеленський, і вітчизняний міністр оборони, і очільник зовнішньополітичного відомства, не кажучи вже про головкома ЗСУ Залужного. Інтрига і залякування стали неодмінним атрибутом меседжів, адресованих, здебільшого противнику, і на тлі інших чинників, про які скажу далі, вони дають свій результат. Контрнаступ ЗСУ вже став нічним жахом росіян. Та таким, що прагнучи завадити йому, вони вдалися до глобального екологічного теракту, підірвавши дамбу Каховської ГЕС.

Поза тим, якщо зважити оцінки української готовності до рішучого удару з уст топових закордонних політиків та військовиків, то сумнівів в успішних діях Сил оборони України не може виникати ні в кого. Наведу для певності висловлювання колишнього директора ЦРУ та голови Об’єднаного комітету начальників штабів США.

Девід Петреус: "Маю таке відчуття, що вони (українці. – Авт.) досягнуть ефекту від поєднання різних видів зброї, тобто успішно проведуть комбіновану операцію".

Марк Міллі: "Танки є дуже важливими як для оборони, так і для наступу. Модернізовані сучасні танки, відповідне навчання на них, уміння їх використовувати стануть фундаментальним компонентом для успіху України".

Очевидно, що контрнаступу ЗСУ очікують і в Москві, і їхні очікування іноді, м'яко кажучи, випереджають події. Міністерство оборони країни-агресора вже видало низку фейків про початок наступальної операції. Попри це, мушу зауважити, що окупанти мають усі підстави для занепокоєння".

Росія у вогні від Бєлгорода до Сибіру. Партизанська димова завіса і сум'яття у таборі окупантів

Найважливішою з таких підстав стала низка операцій, які у військовому середовищі називають "формувальними". Відеоролик МО України закликає "зберігати тишу" щодо ймовірного часу контрнаступу, однак події в інформаційному просторі і на реальних теренах бойових дій важко назвати тихими. Йдеться про інформаційні вкиди про можливий удар по Білорусі, пропозиції блогерів наступати на Придністров'я та інші, я б сказав, фантастичні проєкти.

Однак рейди Легіону "Свобода Росії" на Білгородщину, а перед тим атаки "неопізнаних" безпілотників по Москві, Криму та навіть Сибіру є дуже відчутними елементами стратегічної гри України. Вони сіють страх і сум'яття не тільки серед цивільного населення. Вдалі "москітні укуси" на території ворога разом з належним інформаційним супроводом нагнітають пристрасті поміж топових воєнних гравців самої Росії, з'ясовують відсутність у противника алгоритмів протидії. Чого варті лише "дискусії" ватажка Вагнера Пригожина з чеченським бандитом Кадировим, іскри від яких досягають самого "вождя"! Або ж відверте невдоволення московських багатіїв, які фінансують війну, після ударів по Рубльовці… Апокаліптичні настрої нагнітають і топ-пропагандисти, мимохідь вказуючи на неготовність російського війська до вирішального удару ЗСУ.

Депутат Держдуми РФ із фракції "Єдина Росія" Костянтин Затулін: "Які в нас були цілі, офіційно заявлені на початку військової операції? Ви всі пам'ятаєте: денацифікація, демілітаризація, нейтралітет України і захист мешканців Донецької та Луганської народних республік, які весь цей час страждали. За яким із цих пунктів ми досягли результатів на сьогоднішній день? За жодним".

Маргарита Симоньян, пропагандистка: "На жаль, ЗСУ мають перевагу в озброєнні. І наші хлопці зазнають втрат найбільше через використання дронів як наступальної зброї. Тому це велика проблема".

Битва за Бахмут як перша фаза контрнаступу

Фронт в Україні ожив від Білорусі через Донбас та Південь до Придністров'я. Постає логічне запитання: коли і де українські захисники вдарять по позиціях окупантів? На нього навряд чи зважаться відповісти експерти та навіть високопосадовці з київських владних офісів чи воєнних центрів ухвалення рішень.

Натомість військові вже зробили і роблять свою роботу. Йдеться, перш за все, про успішну та тривалу оборону Бахмута, і контрудари у цьому стратегічно важливому терені українсько-російської війни. Виснаживши противника (за різними оцінками, найбоєздатніше угруповання – ПВК Вагнер втратило тут від 60 до 100 тис найманців), українці, мов обценьками, обрізали "роги" підкови, якою росіяни намагалися взяти їх в оперативне оточення. Тепер, як свідчить преслужба ЗСУ, наші захисники розвивають локальне просування на п'яти напрямках. Дійшло до того, що впливові західні ЗМІ вже поквапилися оголосити про старт контрнаступальної операції.

Звільнивши після Харківської операції правобережжя Херсонщини, ЗСУ отримали можливість вогневого контролю над дніпровськими переправами, логістичними центрами росіян на Півдні. Повідомлення про "прильоти", які зводять нанівець зусилля посилити вороже угруповання на Лівобережжі, удари по воєнних об'єктах у Криму створюють враження, що Сили оборони готові наступати і тут. Зрештою, й на інших ділянках фронту, де зараз панує відносне затишшя, відчувається напруга і готовність до наступальної операції.

На руку українцям грає і значна тяглість лінії фронту. Вона ускладнює не тільки формування оборонних ліній противника, але й логістику постачань боєприпасів, пального, доправлення резервів. Тому є сподівання, що наші вдарять в ахілесову п'яту росіян, туди, де вони найменше очікують атаки.

Трішки історії. Ситуація перед наступом з певними умовностями нагадує підготовку союзницьких військ до висадки в Нормандії під час Другої світової війни. Тоді було реалізовано операцію "Бодігард", упродовж якої війська антигітлерівської коаліції імітували вторгнення до Па-де-Кале, на Балканах, півдні Франції та у Норвегії. Усі ці обманні дії супроводжувалися відповідними інформаційними вкидами, щоб деморалізуватии і психологічно вимотати противника. Аж до відомого усім часу "Д" 6 червня 1944 року і початку реалізації операції "Оверлорд", яка розпочалася з повітряного десанту і згодом – висадкою союзницьких військ у Нормандії.

Рамштайн створив умови для успішного контрнаступу

Чи готові ЗСУ до контрнаступу з точки зору оснащеності? Попри те, що політичне керівництво країни не втомлюється нагадувати союзникам і партнерам про нагальність постачань зброї, загальне враження таке, що її наразі не бракуватиме. Принаймні, державний секретар США Ентоні Блінкен переконаний: "У них (українців. – Авт.) є те, що їм потрібно, щоб продовжувати успішно повертати територію, яку Росія захопила силою протягом останніх 14 місяців".

Американський посадовець має підстави для таких узагальнень. Серія зустрічей лідерів антипутінської коаліції, відомих під загальною назвою "Рамштайн", призвела у підсумку до того, що ЗСУ тепер можуть вважатися чи не найпотужнішою армією Європи. Як свідчать відкриті джерела, зокрема Bloomberg, Україна за понад рік повтомасштабної війни отримала понад 4000 одиниць бронетехніки, артилерійських установок, літаків та інших систем озброєння. Серед них – танки Challenger 2, Leopard 2, AMX-10RC, Bradley та Marder; 95 РСЗВ, в тому числі 38 високомобільних артилерійських ракетних систем відомих як HIMARS, виробництва американської компанії Lockheed Martin, 37 самохідних установок Gepard. 8 ракетних батарей NASAMS, дві ракетних батареї Patriot, Шість Stormer HVM. Додайте сюди 18 штурмовиків Су-25, 40 гелікоптерів різних модифікацій, сотні дронів. Назагал, за словами, генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга Україні вже передали понад 98% обіцяної техніки.

Звісно, під час контрнаступу виникатиме потреба у поповненні зброї, особливо боєприпасів, але, судячи з останніх заяв, союзники готові до цього, налагоджуючи виробництво і закупівлі. Чи не найважливішим подарунком від британських партнерів стала передача далекобійних ракет Storm Shadow, які відкрили можливість до деокупації Криму, через знищення Кримського мосту.   

Андрій Мельник, заступник міністра закордонних справ України: "Ця допомога має бути збільшена щонайменше в 10 разів. Вона має бути збільшена прямо зараз, не через рік-два".

Замість висновку

… Колись ми нарешті дізнаємося кодову назву контрнаступу. І вона, вочевидь, буде не менш креативною, аніж весь комплекс операцій, здійснених українцями напередодні. "Коли все це почнеться, вирішать наші військові. Коли ми почнемо контрнаступ, усі про це дізнаються, усі це побачать", - заявив секретар РНБОУ Олексій Данілов.

Власне, суспільство вже починає "бачити". За повідомленнями міноборони, за перші дні червня ЗСУ вже звільнили низку населених пунктів та деокупувавши майже 100 кв. км української землі.

Але контрнаступ, мабуть, не стане фінальним акордом війни. Радше, йтиметься про низку операцій на різних ділянках фронту, там, де командування побачить слабину в обороні ворога.

Тому наберімося терпіння і не втомлюймося допомагати армії. Не забуваймо: Україна не зупиниться доти, доки за порєбріком буде сусід, що плекає реваншистські плани.

13 06 2023

https://zahid.espreso.tv/kontrnastup-zsu-vid-formuvalnikh-operatsiy-do-rishuchogo-udaru