www.ji-magazine.lviv.ua
Андрій Гарасим
Позолочена "кічуха", яка спотворила Києво-Печерську лавру. Мінкульту варто добиватися компенсації збитків
Українська держава має повне право стягнути з УПЦ МП відшкодування за пребудову Лаври. Унікальність Києво-Печерської лаври в тому, що це печерний
монастир. Печери – це основа, яку треба берегти як зіницю ока. Так ось – саме над
одним з лабіринтів печер Павло почав будувати новий корпус. Було залито шалену кількість бетону в землю
та збудовано підпірні стіни з буронабивними палями, завглибшки 30–32 м.
Міністр культури Олександр Ткаченко у кінці березня заявив, що на території Києво-Печерської лаври працюватиме комісія. Вона мала здійснити
передачу державі корпусів Лаври, які перебували
в користуванні УПЦ МП. Проте
роботі комісії активно перешкоджають священослужителі та
монахи Лаври. Ситуація певною мірою зайшла
у глухий кут. Своєю думку щодо того, як ефктивніше діяти державі, висловив екскерівник Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Сергій Кролевець
Простити й забути
Сергій Кролевець: Акт передачі
майна, який міністр зараз намагається підписати, – це кінцева фаза взаємовідносин. Механізм тут абсолютно
стандартний – його можна порівняти з орендою квартири. Коли сторони хочуть розійтися, вони підписують акт
про те, що не мають претензій одне до одного. Підписали – й до побачення.
Але якщо вже зараз держава намагається підписати акт передачі майна – це означає, що все, що було знищено,
зруйновано, набудовано, спотворено орендарями, – все буде
їм прощено й жодних претензій до них не буде. Візьмімо
для прикладу російсько-українську
війну – вона ще триває, а ми вже знаємо приблизні суми збитків, завданих
Україні. І світова спільнота вже заявила, що Росія має
їх відшкодувати. І вже арештоване майно Росії, російські
активи. Всі розуміють – будуть і репарації, й контрибуції.
Так ось – у
нас 30 років, починаючи
від1988-го, здійснювали господарювання,
спрямоване на знищення Києво-Печерської лаври. (Про те як УПЦ МП приватизувала
Києво-Печерську лавру, Тексти
підготували окремий матеріал.) Останнім
часом бачу багато репортажів з Лаври, коли до журналістів виходять якісь монахи й починають розповідати: гляньте, ось наш корпус сяє
як великодне яєчко, а тут поряд усі у тріщинах
будови закріплені за заповідником.
І журналісти їм на те нічого не можуть відповісти. Бо це робота чи, у випадку Лаври, її відсутність представників міністерства культури та заповідника. Саме вони повинні вийти й сказати, що, наприклад, ці самі тріщини
з’явилися тому, що поряд збудували цей самий монастирський
корпус – до того ж абсолютно незаконно, без жодних дозволів і документації .
Сьогодні внаслідок побудови УПЦ МП низки незаконих об’єктів у Києво-Печерській лаврі відбулося перерозподіл навантаження на грунт, піднялися грунтові води. Фундамент у таких об’єктах
будували на 6–7 м углиб,
там уже печери, почалося руйнування печер. Те, що мініст культури
цього всього не знає, – це справді
біда. Але ж у нього є підлеглі, які зобов’язані
таке знати. І ці “байки” Московського патріархату про їхнє чудове господарювання
в Лаврі треба щодня спростовувати.
Спотворена Лавра
Лавру сьогодні спотворено. І ми просто
не уявляємо, як сильно. Усі
бачили фото обшуку з помешкання настоятеля Павла: всю ту позолоту, рюшечки, завитушки. Оцей стиль науково називається “кітч”. Так ось, у цьому кітчі нині вся Лавра. Достатньо порівняти фотографії ще старої
Лаври з тим, що є зараз.
Фото СБУ з обшуку будинка митрополита Павла
Взяти, наприклад, 30-й корпус у Лаврі, який збудували на субвенції з державного бюджету. Павло
(митрополит Павло (Лебідь)
– ред.) намагався там кілька
разів почати будівництво. Я кілька разів до нього приходив, розкладав схему печер і пояснював: на цьому пагорбі печери, тут не можна будувати.
Унікальність Києво-Печерської лаври в тому, що це печерний
монастир. Тут повторився
подвиг перших християн з римських
катакомб. Світове християнство
почалося з римських
катакомб, а наше християнство – з київських
печер.
Є в київських печерах і малодосліджені місця. Так, у дальніх печерах є відгалуження, яке виходить поза межі мурів Лаври
до Дніпра. Це відгалуження називається Варязькі печери, його датовано VIII–IX століттям. Воно фактично не досліджене.
СУЧАСНА
ЛАВРА Й ТА ЛАВРА, ЯКОЮ ВОНА БУЛА ДО ВСІХ ПЕРЕБУДОВ, – ЦЕ ЯК ІКОНКА ПЛАСТМАСОВОЇ
ШТАМПОВКИ, І ЯК ДАВНЯ ІКОНА
Печери – це основа, яку треба берегти як зіницю ока. У тих самих печерах розташовано не лише саркофаги такінотафи, а й навіть домонгольські храми, що належать до часу заснування монастиря.
Так ось, над
одним з лабіринтів печер намісник почав будувати новий корпус. Ми спостерігали за будівництвом з квадракоптера – якої там техніки тільки не було! Баштові крани, бетонозмішувачі їхали один за
одним, заливали просто шалену кількість
бетону в землю та будували підпірні
стіни з буронабивними
палями, завглибшки 30–32 м. І все це
робили без жодної документації та дозволів.
Там усе спотворено. Але зовні – так, маємо позолочену “кічуху”. Оця сучасна
Лавра й та Лавра, якою вона була
до всіх перебудов, – це як іконка пластмасової
штамповки, яку продають за копійки,
і давня ікона, на якій ледь можна
розрізнити образ святого. Ніби
дві ікони, але їх цінність неспівмірна.
Те, що ми зараз бачимо в Лаврі, – саме ота
пластмасова штамповка.
У Лаврі все взаємозв’язано. Прибери
одну церквинку – й усе прийде
у рух. Відбувається перерозподіл навантажень на
грунт, підіймаються грунтові
води, печери починає заливати водою. Вологостно-температурний
режим уже десять років не опускається
нижче за 20 градусів у печерах. Хоча раніше
при 16 градусах печери вже закривали. Так само, коли йшов дощ, відвідувачів у печери не пускали. А зараз там постійний
людський потік, справжня карусель.
Звідки йшли гроші на Лавру
Монахи бідкалися, що держава їм не допомагала, а вони все зробили власним коштом. Так ось, насправді державне фінансування у Лавру йшло щороку потоком. Чиновники наввипередки
змагалися, хто першим перерахує більшу суму. Міністерство культури, Міністерство надзвичайних ситуацій, Мінрегіонбуд, Київська міська держадміністрація – всі надавали мільйонні щорічні трансферти на ремонтно-реставраційні
роботи.
Уночі ескаватором зруйнували ворота чи підпірну стіну
– на ранок уже представники
МЧС складають акти й потім одразу відбувається
фінансування з резервного фонду МЧС, з бюджету Мінкультури чи Мінрегіонбуду. Оце треба розслідувати, але Міністерство культури чомусь не хоче цього робити
з незрозумілих для мене
причин. Всі ці дані є у тому ж Києво-Печерському
заповіднику, треба просто запитати.
Вся ця звітність має бути здана і покладена на стіл міністру: що знесено,
що побудовано без дозволів. Міністерство культури має полічити
збитки й виставити суму претензій.
ДЕРЖАВНЕ
ФІНАНСУВАННЯ В ЛАВРУ ЙШЛО ЩОРОКУ ПОТОКОМ
Державні гроші на реконструкцію виділяли ще з часів
рішення 1988 року про передачу церкві
кількох об’єктів. Перед
передачею ще в 1987–1988 роках держава виділила гроші та здійснила великий обсяг ремонтно-реставраційних робіт. Усю Лавру було умовно поділено на окремі частини, кожну з яких було
закріплено за окремим
районом Києва.
І щодо того, що УПЦ МП від держави нібито
отримала будівлі Лаври в аварійному стані. Це неправда. Я сам як керівник музею передавав корпуси
в нормальному стані. Можу розповісти як передавав 70-й корпу,
у якому зараз апартаменти
митрополита. Там ключі в дверях були,
лампочки, освітлення, а перед тим
прибиральниці помили підлогу. Бо я подзвонив
митрополиту і сказав, що згідно
з рішенням власника майна
маю зробити цю передачу, у мене термін до такого числа.
Вони прийшли, я показав їм
весь корпус і передав ключі.
А деякі корпуси штурмом захоплювали вночі, аж доводилося викликати міліцію та складати акти. Був випадок,
коли електрика закрили в щитовій і шукали його півдня. Наступного
дня він звільнився з роботи. Щороку напередодні дня народження намісника, воно в нього у квітні, братія захоплювала черговий корпус – так робила йому подарунок. Загалом було захоплено
понад 10 корпусів.
В УПЦ МП сьогодні активна, наступальна позиція. Саме вона закидує суди позовами до заповідника та Мінкультури, а
держава в цих судах лише виправдовується. То чому зі сторони держави
не подати єдиний, правильний
позов на відшкодування збитків, яких реально завдано і які доведено? Звісно, доведеться пройти всі судові інстанції,
Верховний суд. Але це рішення жоден суд не скасує. А те, що сьогодні відбувається, – усе це лише для того, щоб трактувати все як утиски вірян і гоніння на церкву.
26 04 2023
https://texty.org.ua/articles/109505/pozolochena-kichuha-yaka-spotvoryla-kyyevo-pechersku-lavru-minkultu-varto-dobyvatysya-kompensaciyi-zbytkiv/
|