www.ji-magazine.lviv.ua

Іван Іващенко, кандидат філософських наук

Іван Іващенко, кандидат філософських наук, викладач Українського католицького університету, лектор «Культурного Проекту» та автор курсу «Читаємо філософів: Мак'явеллі, Декарт, Русо, Кант, Геґель, Ґумбрехт», пояснює, навіщо сучасній людині така абстрактна та елітарна наука як філософія.

Причина перша

Філософія допоможе звільнитися з полону «безпосередності», збагнути, що будь-який окремий досвід опосередковано низкою інших досвідів. Іншими словами, філософія допоможе побачити, що окреме завжди містить у собі зв’язок з іншими досвідами, структурами, поняттями. Простий приклад: твердження «Я бачу зараз червоне яблуко», істинність і значення якого, здавалося б, залежать від простого факту наявності певного предмета у нашому полі бачення і нашому безпосередньому стосунку до цього предмета, за докладнішого розгляду виявиться не таким простим. Наше упізнання в якомусь предметі «червоного яблука» залежить від нашої здатності відрізняти 1) червоне яблуко від зеленого яблука; 2) яблуко від груші; 3) фрукти від овочів; 4) їжу від меблів; 5) меблі від будівель; 6) кольори від форми; 7) тощо. Тобто твердження «Я бачу зараз червоне яблуко» залежить від цілого комплексу речей, які я «зараз» не бачу і до яких безпосереднього стосунку не маю.

Отже, філософія допоможе побачити складність та опосередкованість світу в його безпосередній простоті

Причина друга

Більшість сучасних людей переймаються якоюсь окремою цариною знання, професійної діяльності або спорту. Якщо ти фізик — маєш справу зі знанням, яке пояснює влаштованість природи. Кравець — вмієш шити одяг. Якщо ти футболіст, то вмієш орієнтуватися на полі і копати м’яча. Тобто всі ми так чи інакше маємо справу з якимось окремим аспектом життя і реальності. Філософія запитує не про знання чогось, а про знання взагалі, не про конкретне вміння, а про вміння взагалі, не про аспект реальності, а реальність взагалі.

Іншими словами, філософія запитує, чому в нашому досвіді, який завжди є досвідом чогось окремого, необхідно присутнє загальне.

Причина третя

Сама можливість філософського знання ґрунтується на відмінності речей, які мають природу (камінь, яблуко, сонце тощо), і речей, які мають історію, а також на відмінності речей, які можуть говорити, і речей, які завжди мовчать. Рене Декарт у «Метафізичних медитаціях» почав розглядати людину як мисленну річ (res cogitans), заклавши у такий спосіб підвалину Модерну. Він довів, що для пояснення речі, яка здатна мислити, ми потребуємо іншої теорії за ту, за допомоги якої ми пояснюємо речі, що мають природу.

Причина четверта

Філософія допоможе зрозуміти, як наша сучасність залежить від епістемічних моделей минулого та як ідеї минулого формують наше повсякдення. Приміром, ключова ідея Модерну полягає в тому, що наше знання формує реальність, а не реальність формує наше знання. Ця ідея, яку різні філософи формулювали і доводили по-різному, радикально змінила уявлення людей про світ і самих себе і досі визначає наше сьогодення.

Причина п’ята

Cтудіювання філософії допоможе зрозуміти, як скінченна істота може претендувати на продукування нескінченних змістів. Іншими словами, філософія пояснить, чому скінченність людини, хоч би як парадоксально це лунало, дозволяє їй претендувати на щось, що значно перевершує тривалість її життя. Приміром, феномен мови, за допомоги якої ми можемо продукувати нескінченні світи, проте сама мова спирається на скінченну кількість норм і правил, які ми називаємо граматикою. Ми не змогли би опанувати мову, якби кількість правил була нескінченною, але водночас за допомоги мови ми можемо продукувати потенційно нескінченні змісти.

2 05 2023

https://culturalproject.org/journal/tpost/oe9rbbumr1-5-prichin-navscho-suchasni-lyudin-potrbn