Олексій Панич, філософ, член PEN Ukraine

Ми на порозі геополітичної революції

Світ застиг, наче посмішка Джоконди. Уже немає ні однополярного світу, ні багатополярного. А що буде?

Підсумком перших ста років життя Генрі Кіссінджера стало те, що система "глобальних балансів", яка з його і Ніксона подачі перенесла на глобальну політику ідеї "Європейського концерту" (тобто систему міжнародних відносин, запроваджену на Віденському конгресі 1815 року), припинила працювати.

У чому Росія безумовно добилася успіху, то це в наочній демонстрації, що "ця штука більше недієздатна".

Фактично в нас зараз немає ні "однополярного світу", де всі країни, крім поодиноких "порушників", загалом жили б за спільними правилами, ні "біполярного світу", де є "капіталізм проти соціалізму", ні "триполярного світу" (те саме плюс "рух неприєднання", тобто "третій світ"). Ні навіть "багатополярного світу", паростки якого західні політики, діючи за лекалами Кіссінджера, намагалися втиснути в річище все тієї ж віденської системи, за принципом "де не діють правила, діятимуть баланси".

Натомість є хитка ситуація, яка в наступний момент, наче посмішка Джоконди, може перетворитися на що завгодно.

Можна навіть сказати, що у світі назріла класична "революційна ситуація", коли жити й керувати "по-старому" вочевидь неможливо (стосовно РБ ООН це, нарешті, відкрито визнав Гутерреш), а як може бути "по-новому" – ніхто не знає.

І я дуже сумніваюся, що дідусь Кіссінджер на своєму вже 101-му році життя запропонує людству щось нове. А якщо не він, то хто? І, головне, якими є ті нові засади, на яких можна будувати глобальну політику двадцять першого століття?

Оце останнє питання всіх і лякає. Тому так багато людей і чіпляються за рештки старих геополітичних схем (свіжий приклад – інтерв'ю Фукуями, де він пропонує Україні, як програму-максимум, "звільнити Херсонську і Запорізьку області", від чого "люди на Заході" одразу "припинять хвилюватися" /sic!/, а далі неодмінно переговори, бо а як же ж).

Але зацінуйте справжній масштаб проблеми.

А найбільше наразі тривожить те, що ні Байден, ні тим паче Трамп не є такими новаторами геополітики, яким був тандем Ніксона-Кіссінджера для свого часу. Тому це доленосне для людства питання наразі й зависло, зробивши всіх нас заручниками цієї стратегічної невизначеності.

Доведеться вистояти й дочекатися.

2 06 2023

https://www.liga.net/ua/society/opinion/my-na-poroge-geopoliticheskoy-revolyutsii