www.ji-magazine.lviv.ua

ЯК ЗМІНА КЛІМАТУ ДОПОМАГАЄ УКРАЇНІ У ВІЙНІ З РОСІЄЮ

1 січня в Києві вперше за 143 роки спостережень середньодобова температура повітря становила +10,3 °С. Про це повідомила Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського. Це на 4,4 °С вище від рекордного значення температури для цього дня у 2021 році.

Максимальна температура у столиці піднялася до +13,2 °С й на 4,7 °С перевищила попередній рекорд для цього дня у 2021 році.

Першого дня року стовпчик термометра бив рекорди й у більшості країн Європи.

Раніше Укргідрометцентр прогнозував, що взимку 2022/2023 середня температура очікується на 1-2 °С вищою за норму, а сильні морози не триватимуть довго.

То невже ця зима дійсно найтепліша? Чи це не так, адже в найближчі вихідні в Києві очікується похолодання до -5 °С й нижче?

На графіку зображено середньодобову температуру в Києві за останні 50 років, починаючи від 1971-го. Кольорова лінія — температура взимку 2022/2023 року (світліша частина — прогноз на найближчі 10 днів).

Графік стає красномовнішим, якщо глянути на злагоджену середню температуру за кожні попередні 28 днів.

Схоже, жовтень був одним з найтепліших місяців. Листопад — "звичайним". Грудень і січень — близькими до температурних рекордів.

Останні роки також тепліші, якщо порівнювати з зимами кілька десятків років тому. Основна причина — зміна клімату.

Температурні правила не однакові по всій Україні, хоча і слідують загальним трендам.

На мапах нижче вказано, чи середня температура в 2022 році була вищою або нижчою за попередні 10 років, починаючи від 2012-го.

Жовтень виявився в середньому теплішим не тільки в Києві, а й у всій Україні, крім Криму. У листопаді та грудні південний схід України був теплішим, а вся північно-західна частина — в середньому холоднішою.

Погода — важливий фактор спільної перемоги України й Заходу над Росією. До повномасштабного нападу Москва забезпечувала 40-50% імпорту природного газу в ЄС, від якого залежали й постачання в Україну. Москва лякала всю Європу, що та замерзне без їхнього газу. І в серпні Володимир Путін перекрив крани великого трубопроводу до Європи. Ціни на пальне, які зростали й раніше, зросли ще більше та поставили під загрозу планомірне функціонування економіки союзників України.

Очевидною є залежність між споживанням природного газу й температурою повітря. І різке похолодання може збільшити цей попит.

Наприклад, похолодання наприкінці вересня на кілька градусів призвело до того, що споживання газу німецькими домогосподарствами та малими підприємствами підскочило на 14,5 % вище за середній рівень за той самий тиждень за останні чотири роки. "Наразі Європа ризикує скоротити взимку близько 7-8% попиту, приблизно 20 млрд кубометрів. Сувора зима може подвоїти це [необхідність економії — ред.]", — сказав Еммануель Дюбуа-Пелерін, керівний директор S&P Global Ratings в коментарі Reuters.

Україна має аналогічне завдання. На початку опалювального сезону ми накопичили у своїх підземних сховищах понад 11 млрд кубометрів газу. В попередні роки за два місяці від початку опалювального сезону Україна використовувала понад 3,6 млрд кубів за умови, що температура майже не опускалася нижче від нуля. Цього року через уповільнення економіки й велику кількість біженців до ЄС споживання буде меншим. Проте Нафтогаз усе одно купує додаткові обсяги газу.

Європу поки що рятує аномально тепла погода, тому газові сховища залишаються майже повністю повними, а біржові ціни на природний газ наприкінці грудня впали до рівня початку війни.

Чи вистачить газу — питання не тільки грошей і комфорту. Коли в будинках холодно, помирає більше людей. Якщо вдарять морози, то через економію все більше європейців відчуватимуть холод. У середньому взимку, яка на 1°C холодніша, ніж зазвичай для певної країни, помирає на 1,2% більше людей — і через зниження температури, й через поширення простудних хвороб, згідно з підрахунками видання Economist. Академічне дослідження американських учених у 2019 році дало аналогічну оцінку. Сувора зима може коштувати загалом 335 000 додаткових життів.

В Україні, де через російські масовані обстріли критичної енергетичної інфраструктури електроенергія взагалі періодично відсутня, а багато місць залишилися без централізованого опалення й будинки в разі відсутності електрики охолоджуються, кількість смертей може бути значно більшою. Та сильних морозів, на щастя, немає.

Через глобальну зміну клімату Москва втрачає можливість шантажувати Європу постачаннями своїх енергоносіїв. Це десятиліття може стати останнім, коли разом з військовою технікою Кремль як зброю міг використовувати й природний газ.

А іронія в тому, що Путін часто заперечував, що зміна клімату — це наслідок діяльності людини, й відмовлявся приєднуватися до глобальних зусиль зі зменшення викидів парникових газів

https://texty.org.ua/d/2022/weather/