www.ji-magazine.lviv.ua

Мирослав Маринович

«Мене дуже турбує, що в український дух заповз сумнів і починає заповзати страх. Якщо ми дозволимо цьому страху увійти, то програємо психологічні перегони. Це вплине і на військовий потенціал, і на економічний. Саме спроможність України до духовного спротиву щодо Росії, потягнула за собою всю допомогу, яку нам дають. Якщо ж ми занепадемо духом, якщо самі почнемо боятися Росії, тоді допомоги не буде взагалі, нас примусять підписати кабальний договір», – радник ректора УКУ публіцист, релігієзнавець Мирослав Маринович. 

Подаємо кілька тез з інтерв’ю Мирослава Мариновича для YouTube-каналу «Львівич»: 

Про розпад Росії:

·         У таборах ми знали, що Радянський союз розпадеться, але не могли чітко визначити коли. Так само сьогодні – я не берусь давати оцінки в роках чи місяцях, коли розпадеться Росія. Втішає мене те, що, як свідчить історія, Росія тримається, витримує різні виклики, а потім раптово, в один момент все міняється, падає, як це було в час більшовицької революції. Те, що вона зараз виглядає сильною – нічого не говорить. Все може змінитися раптово.

·         Я не вірю, що Росія розпадеться від того, що українські танки проїдуть по Красній площі. Вона розпадеться через свої внутрішні виклики.

Про свободу і тяглість поколінь:

·         На початку 90-х рр. було видно, що молодь отримала свободу, вона впала їм в руки. А що з нею робити – не знали. Сьогодні свобода вже всередині молодих людей. Вони вже живуть так, як цього хочуть.

·         Є молодь, яка усвідомила тяглість поколінь, що кожне покоління має свою  відповідальність за державу. І повинні знайтись молоді люди, які будуть готові захищати цю державу в той чи інший спосіб. Але є також люди, які не усвідомлюють одного життєвого правила: важливо не скільки ти прожив, а як ти прожив. Новітня ілюзія полягає в тому, що треба будь-якими способами врятувати своє життя. А що тоді, якщо ти зрадиш свою державу? Як ти будеш жити?

·         Ми з дуже великими трудами вичавлюємо із себе кров раба. Ці зусилля не можуть йти рівно. Я спробував якось намалювати для студентів графік, як бачу розвиток України. Це спалахи ентузіазму, духовного піднесення, потім іде етап розчарування і ентузіазм спадав. Але опускається тонус українців не до того рівня, що був раніше, а стає щоразу вище. Таким чином ми можемо провести лінію по нижніх точках і усвідомити, що зростаємо щоразу. Але народ пам’ятає розчарування: ми так надіялись на того чи іншого президента, а виявляється він не святий. Не шукаємо святих президентів чи керівників. Їх не буде. Зрозуміймо, що демократична держава – це щоденний контроль над нашими керівниками.

Про силу українців:

·         Світ думає категоріями військової та економічної витривалості. Для мене ключовий момент – це духовна витривалість, психологічна. Мене дуже турбує, що в український дух заповз сумнів, страх. Якщо ми дозволимо цьому страху увійти, то не витримаємо ці психологічні перегони. Це вплине і на військовий потенціал, і на економічний.

·         Поки що, завдяки допомозі Заходу, ми можемо більш-менш підтримувати функціонування держави. Маємо пам’ятати, що без цього Україна б упала, як свого часу впав Батурин (йдеться про знищення Батурина московськими військами 1708 року, – ред.). Але Захід дає допомогу передусім, бо побачив, що ми можемо чинити опір.

·         Саме спроможність України духовно до спротиву Росії потягнула за собою всю допомогу, яку вони дають. Якщо ж ми занепадемо духом, якщо самі почнемо боятися Росії, тоді допомоги не буде взагалі. Нас примусять підписати кабальний договір.

Про заборону УПЦ МП:

·         Потрібно пригадати, як в радянський час діяло КДБ з тими інституціями, які вони хотіли контролювати. У мене питання, чи знає СБУ джерела фінансування УПЦ? Їхня верхівка звикла жирувати на багатствах. Проконтролюйте та обріжте трішечки те фінансування і вони запищать відразу.

·         Ми не використали навіть малої долі того, що дозволяє українське законодавство робити з тими структурами, які виступають проти нашої незалежності. Нам здається, що шлях заборони дасть усе. Ні, не дасть. Повільніші кроки можуть нас наблизити до цієї мети більше, ніж пряма однозначна заборона.

24 09 2024

https://ucu.edu.ua/news/myroslav-marynovych-yakshho-boyatymemosya-rosiyi-nas-prymusyat-pidpysaty-kabalnyj-dogovir/