www.ji-magazine.lviv.ua

Наталка Петринська

Останнім часом голова Польської селянської партії, віцепрем’єр-міністр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш відзначився низкою гострих заяв у бік України. Texty.org.ua розбиралися, чому польський політик та очільник оборонного відомства почав застосовувати щодо України таку риторику.

Foto: PAP/Łukasz Gągulski

Блокування вступу України до ЄС

Як повідомляє Wirtualna Polska, Владислав Косіняк-Камиш заявив, що блокуватиме вступ України до Євросоюзу, допоки не вирішиться питання ексгумації та пам’яті жертв Волинської трагедії.

Відповідаючи на питання про політичні відносини Польщі з Україною зараз, міністр оборони наголосив, що «питання військової допомоги — це питання гуманності та нашої безпеки, але економічні та історичні питання мають бути з’ясовані».

«Я не змінюю своєї думки, хоча бачу, що президент Дуда має іншу. Україна не вступить до Європейського Союзу, я не дам своєї згоди, якщо вона не вирішить питання Волині», — заявив Косіняк-Камиш.

Він також прокоментував слова Анджея Дуди про те, що «той, хто блокуватиме вступ України до ЄС, є частиною політики Путіна». І сказав, що принципово не згоден із президентом.

Як зазначив очільник Міноборони, навіть якщо країни — члени ЄС погодяться на вступ України до блоку, його Польська селянська партія (ПСП), яка входить до урядової коаліції, виступить проти. Це якщо не буде проведена ексгумація жертв Волинської трагедії та не буде вшанована їхня пам’ять.

Політик додав, що вступ до ЄС — це дія для розвитку, підвищення рівня функціонування як держави, і для цього треба виконати «певні умови не тільки економічні, а й ті, що стосуються підходу до правди, до історії».

«Історія не лише для істориків, як сказав міністр Кулеба. Це найгірше формулювання, яке можна використати», — заявив Косіняк-Камиш.

Міністр зазначив: «Ми були першими, хто надіслав військову допомогу, і про цю допомогу з українського боку вже не залишилося жодної згадки». Відповідаючи на запитання, чи не призведе така позиція до зростання антиукраїнських настроїв, він заявив, що «антиукраїнські настрої зростатимуть, якщо влада не поставить питання Волині на порядок денний».

Заяви про Український легіон

Після того як українське консульство в Любліні розпочало набір українських добровольців, які проживають у Польщі, Владислав Косіняк-Камиш наголосив, що набір починається лише зараз, хоча «ми були готові до навчання з 1 вересня».

«Тоді не було достатньо охочих. Я розумію, що зараз Україна вжила заходів для інформування, рекрутування та просування цього процесу, тому ми розраховуємо на результати», — сказав очільник Міноборони Польщі.

На запитання, скільки охочих вступити до Українського легіону, він відповів: «Колись чув про цільову чисельність однієї бригади, але поки що значно менше, я чув про 300 осіб».

«Ми не несемо відповідальності за рекрутинг. Ми відповідаємо за підготовку і вишкіл. Ми готові проводити вишкіл. Однак кількість людей, які мали б зголоситися з українського боку, надто мала. Ми готові від початку вересня. Українські декларації були надто високими, що може бути сформована навіть одна бригада, тобто кілька тисяч осіб. Однак цього не сталося», — сказав Косіняк-Камиш.

Блокування українського зерна

Від самого початку, коли маргінали, які завжди озвучували російські наративи, почали блокувати українське зерно, представники ПСП зайняли категоричну позицію і закликали встановити суворі обмеження щодо української агропродукції. Лідер партії Владислав Косіняк-Камиш тоді навіть оголосив вотум недовіри міністрові сільського господарства Генрику Ковальчику (відставка якого й відбулася незабаром).

Як пише LB, Косіняк-Камиш критикував і рішення Європейської комісії дозволити Україні експортувати зерно до ЄС. Тоді він на пресконференції у Варшаві заявив, що це «дуже велика помилка», оскільки Єврокомісія не дбає про інтереси країн, які найбільше підтримали Україну. Звинувативши комісара ЄС з питань сільського господарства Януша Войцеховського в «гігантському провалі», закликав до його відставки.

Згодом Косіняк-Камиш заявив, що саме завдяки зусиллям очолюваної ним Польської селянської партії сповільнився імпорт українського зерна. Він назвав це тихим успіхом, наголосивши на ролі ПСП.

«Майстер патріотизму»

Польські оглядачі зазначають, що Косіняк-Камиш цілеспрямовано вибудовує свою політичну кар’єру як представника «поміркованої» партії, водночас граючи на електоральному полі партії «Право і справедливість» і застосовуючи риторику «палкого патріотизму».

Нещодавно в Польщі розпочалася бурхлива дискусія щодо законопроєкту про патріотичне виховання, який представила ПСП.

«Згідно з проєктом закону патріотичне виховання не повинно бути новим предметом у школі, тому що воно не може обмежуватися одним предметом. Це має бути програма з різними елементами патріотичного виховання», — розповів Косіняк-Камиш.

Барбара Новацька, міністр освіти Польщі, вже назвала законопроєкт «політичною грою». За її словами, школа має бути «вільною від партійного впливу».

Як пише публіцист Войцех Мазярський, Косіняк-Камиш — «майстер виламувати двері».

«Пропозиція щодо патріотичного виховання в школах — це обгортка. На практиці це нічого не дає, а лише провокує суперечку, яка зміцнює позицію ПСП як партії поміркованих виборців.

Владислав Косіняк-Камиш майстерно створює неіснуючі, уявні проблеми і подає ідеї, як їх вирішити. Нещодавно він заявив, що в школах потрібно запровадити патріотичне виховання.

Лідер ПСП посилає сигнал: ми цивілізовані праві, ми цінуємо національні та консервативні цінності й хочемо прищеплювати їх нашим дітям, але ми не узурпуємо монополію і визнаємо, що є місце і для лівих чи лібералів у Польщі», — пояснює політичну стратегію Косіняка-Камиша публіцист.

А публіцист Марек Бейлін називає Косіняка-Камиша «майстром патріотизму».

«Косіняк-Камиш розробив власний бренд: він наш майстер патріотизму. Своїм баченням патріотизму він будує ідеологічний образ усієї коаліції. І оскільки його рішучі виступи зустрічають лише слабкі репліки в керівному таборі, переважно з боку Міністерства освіти, він має майже коаліційну монополію на визначення патріотичних настроїв.

Проєкт супроводжується заявами політиків ПСП про польськість. Наприклад, віцеспікер Сейму від цієї партії Пйотр Зґожельский заявив (на радіо RMF FM), що українських дітей слід виховувати тільки в дусі польськості. Не допускати додаткову українську освіту, бо «українська ідентичність будується на ідеях Бандери».

Схожі думки щодо цього мають російські ЗМІ, те саме говорили й говорять польські націоналісти. ПСП заявляє про себе як про сучасну партію, але часто залишається в полоні старого націонал-демократичного менталітету», — пише Бейлін.

Сам Владислав Косіняк-Камиш заявляє, що його партія «йтиме власним шляхом» і не боїться «ні єпископів, ні лівих». Виступаючи перед членами партії, він говорив про коаліцію, яка перебуває при владі сім місяців й існує завдяки тому, що ПСП на це погодилася. Саме Польська селянська партія зробила Дональда Туска прем’єр-міністром, наголосив політик.

7 10 2024

https://texty.org.ua/articles/113577/navisho-ministr-oborony-polshi-pohrozhuye-blokuvaty-ukrayini-vstup-do-yes-i-prymenshuye-vahu-ukrayinskoho-lehionu/