www.ji-magazine.lviv.ua

Михайло Тимошенко, Марія Ревук

У 2024 році Україна збільшила масштаби ударів по російських нафтопереробних заводах та нафтобазах. Під удар БПЛА потрапляють і російські електростанції, металургія, гірничозбагачувальна промисловість, авіазаводи, військові аеродроми. У деяких випадках дрони бʼють по цілях на відстані понад 1000 км від українського кордону.

Texty.org.ua зібрали дані про атаки БПЛА на російські обʼєкти й нанесли на карту уражені цілі на території РФ за період від початку цього року до кінця квітня.

НПЗ і нафтобази

Перша російська нафтобаза, яка горіла цьогоріч, — “Орелнефтепродукт” у місті Орел. Сюди дрони прилетіли 9 січня. А за десять днів БПЛА спалили нафтобазу корпорації “Роснефть” у Клинцях на Брянщині.

Однією з найвідчутніших для росіян була атака на порт “Усть-Луга” в Ленінградській області 21 січня. Цей порт міститься неподалік Санкт-Петербурга і є другим за величиною в РФ хабом із перевалки нафти, газового конденсату, сірки та вугілля. Тоді на терміналі була велика пожежа, а трекери показували, як танкери і буксири швидко тікали в море. Через десять днів горіли цистерни з нафтою на НПЗ “Невский мазут” уже в самому Санкт-Петербурзі.

24 січня безпілотники прилетіли на Туапсинський НПЗ у Краснодарському краї. Тоді після кількох потужних вибухів загорілася установка первинної обробки нафти — вакуумна та атмосферна колони.

29 січня дрони вдарили по одному з найбільших у Росії за річними обсягами виробництва нафтопереробному заводу “Славнефть-ЯНОС”. Цей завод міститься більш ніж за 1000 км від кордону з Україною.

Приблизно таку саму відстань українські БПЛА подолали 2 квітня, коли вдарили по Нижньокамському НПЗ у Татарстані. А заразом влучили в цехи зі збірки “Шахедів” на території особливої економічної зони “Алабуга/Єлабуга” в сусідньому з Нижньокамськом місті Єлабуга.

Загалом, за наявними даними, від початку року українські безпілотники вдарили щонайменше по двох десятках російських нафтових обʼєктів. Як зазначає економіст Сергій Куюн, це зменшує випуск світлих нафтопродуктів щонайменше на 1,7 млн тонн на місяць ринковою вартістю приблизно $1,5 млрд.

Аеродроми та авіабази

У ніч на 4 січня на російському військовому аеродромі “Шагол” у Челябінську згорів винищувач-бомбардувальник Су-34. Про це повідомило Головне управління розвідки. Причину займання літака в ГУР не уточнили. Можна припустити, що це була диверсія, адже відстань від українського кордону до Челябінська щонайменше 2000 км.

За схожих обставин ГУР знищило транспортний вертоліт Мі-8 вартістю 10–15 млн доларів на Самарському аеродромі “Кряж”, а також вертоліт Ка-32 на аеродромі “Остафʼєво” неподалік Москви.

У квітні БПЛА почали бити по військових обʼєктах РФ. Спочатку дрони прилетіли на аеродром у Морозовську Ростовської області, де знищили щонайменше шість літаків. А згодом вдарили по військовому аеродрому “Енгельс-2”. Тоді були суттєво пошкоджені три стратегічні бомбардувальники Ту-95МС. Також джерела в ГУР повідомляли про загибель сімох російських військовослужбовців. Попередньо серед них були пілоти стратегічних бомбардувальників, які атакують Україну.

Також у квітні українські БПЛА пролетіли близько 680 км і вдарили по радіотехнічному вузлу окупантів у місті Ковилкіно, Мордовія. Попередньо БПЛА пошкодили дуже дорогу й унікальну техніку — частину загоризонтного радіолокатора 29Б6 “Контейнер”, за допомогою якого росіяни могли бачити повітряні цілі на відстані до 3000 км.

Безпілотники ГУР підривають ремонтні спроможності Росії, зокрема після удару по авіазаводу ім. Горбунова в Татарстані. Тут росіяни випускають і ремонтують літаки Ту-22М і Ту-160М — носії ракет, із яких завдають ударів по мирних українських містах.

Перепало й заводу “Щегловский вал” у місті Тула. Це одне з найбільших підприємств оборонної промисловості РФ. Тут випускають самохідний зенітний ракетно-гарматний комплекс “Панцир-1С”. А ще розробляють керовану зброю для сухопутних військ, системи ППО, швидкострільні гармати й стрілецьку зброю.

27 квітня БПЛА прилетіли на аеродром “Кущевская” в Краснодарському краї, що міститься за 200 км від лінії фронту. На авіабазі були десятки літаків, зокрема Су-35, системи РЛС і РЕБ. Після атаки дронів на цьому летовищі почалася пожежа. Згодом геолоковані кадри показали, що удар безпілотників пошкодив кілька будівель і літаків, один із них, імовірно, Су-35. Склади поруч згоріли разом із авіабомбами, які там зберігалися.

Чому удари по обʼєктах у РФ — хороша ідея

Удари по НПЗ — хороший інструмент тиску на РФ. По-перше, пальне потрібне для війни. По-друге, перебої з пальним чи його подорожчання можуть створювати внутрішню напруженість. Ну й грошові втрати теж важливі. І хоча атаки на НПЗ не зупинили переробку нафти в РФ, країна-агресор вже змушена контрактувати закупівлю пального в Білорусі та Казахстані, витрачаючи мільярди. Україні ж атаки безпілотниками обходяться в сотні разів менше.

Що стосується аеродромів, то, згідно зі звітом Міністерства оборони Великої Британії від 3 травня, такі атаки можуть впливати на активність російської авіації. Наприклад, з авіабази “Кущевская” окупантам довелося перемістити близько 40 літаків різних типів на інші аеродроми в глибині Росії. Розосередження приведе до збільшення тривалості вильотів, витрати пального та навантаження на екіпажі літаків.

3 05 2024

https://texty.org.ua/articles/112394/naftopererobka-i-vijskovi-obyekty-udary-po-rosiyi-yakyh-zavdala-ukrayina-vid-pochatku-roku/